Дерново-середньопідзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти складають в основному орні землі і природні кормові угіддя. Характеризується незначним вмістом гумусу, потребують внесення добрив.

Буроземно-підзолисті сформувалися під покривом лісової деревної рослинності при надмірному зволоженні.

Болотні сформовані в умовах надмірного зволоження ґрунтовими водами і поганої дренованості. Залягають на алювіально-делювіальних відкладах важкого механічного складу.

В цілому ґрунти є родючими і забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських і лісових угідь.

2.6. Клімат

Досліджувана територія входить до складу Передгірного кліматичного району і характеризується помірно-континентальним кліматом, що формується під впливом загальних та кліматоутворюючих факторів. Район розташований у зоні впливу континентальних і атлантичних мас помірних широт.

Вітровий режим – переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

Термічний режим. Річний хід температури повітря в районі континентальний. У липні, найтеплішому, місяці, середня температура повітря становить 25,6С тепла, у найхолоднішому – січні, вона знижується до мінус 4 – 5,5С морозу. Режим зволоження. За рік випадає 600 – 800 мм опадів. За теплий період (IV – X місяць) випадає близько 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI – VIII), протягом яких випадає приблизно 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.

Річні суми опадів коливаються в межах 650 – 788 мм і більше.

Теплий період триває від 260 до 270 днів; загальний період вегетації від 200 до 210 днів, період активної вегетації від 160 до 165 днів. У теплий період виділяють без морозний період, який обмежений датами останнього весняного і першого осіннього приморозків. Припинення весняний приморозків в середньому припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в кінці вересня – на початку жовтня. Суми активних температур становлять 2770 – 2340С.

Метеорологічна весна починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня – початку червня. Для квітня і травня характерні повернення холодів і приморозків, які є небезпечними для плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав’язі. Атмосферне зволоження весняного сезону помірне. За три місяці цього сезону випадає 23% опадів від їх річної норми.

У літній період 50% днів мають середні добові температури в межах 17 – 26С. Характерна особливість літа – велика кількість атмосферних опадів. Літні опади часто мають вигляд злив, що супроводжуються грозами.

Осінь настає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 16С, і закінчується у перших днях грудня після переходу температури через 0С. Восени помітно збільшується повторюваність південно-східних вітрів, тому перша половина осіннього сезону тепла. Найбільш ранні приморозки настають з другої половини вересня, листопад на температурними ознаками (5 - 0С) належить до так званого передзимового. Кількість осінніх опадів на початку сезону зменшується порівняно з серпнем. До холодного або зимового періоду належить частина року з негативною середньою добовою температурою повітря. В середньому зима коротка і тепла. Загальна тривалість зими 95 – 105 днів. В основному, середніми добовими температурами зими є температури від 0 до 5С. Протягом холодної пори можливі значні пониження і підвищення температури повітря. Сильні морози бувають рідко. Характерні часті і довгі відлиги.

Поява першого снігового покриву припадає у середньому на кінець листопаду, а руйнування починається у середньому на початку березня. В останні роки характерною особливістю холодного періоду є мала кількість снігового покриву або часткова його відсутність.

2.7. Рослинний покрив

Територія Болехівського району входить до Європейської широколистяно-лісової геоботанічної області Центральноєвропейської провінції Східнокарпатської гірської підпровінції Карпатського геоботанічного округу Болехівсько-Берегометського району ялицево-букових лісів.

Формування рослинного покриву почалося приблизно 25 млн. років тому, внаслідок виходу території Карпат з-під морських вод і процесів гороутворення. Рослинний покрив постійно змінювався у зв’язку з глобальними коливаннями клімату. Після останнього зведення, яке відступило 12 тисяч років тому, розпочалося формування сучасного рослинного покриву.

Рослинність досліджуваної території відзначається різноманітністю видового складу і життєвих форм. Найпоширенішим типом рослинності є лісова рослинність (дубові, букові, ялицево-букові ліси); також поширена трав’яниста рослинність представлена луками, синантропна рослинність. Дубові ліси або діброви складаються з дуба звичайного з домішкою граба, ясена, осики, берези. В підліску – ліщина, крушина, малина, свидина, терен, глід. У трав’янистому ярусі поширені маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна, конвалія.

Домінуючою породою букових лісів є бук. Зустрічається також граб, клен, липа серце листа. Чагарникові і трав’янисті яруси розвинені слабо. Чисті або майже чисті насадження утворюють передгірні бучини. В деяких випадках домінують смерека, ялиця. Підлісок незначний – вовчі ягоди, ліщина, ожина шорстка. Трав’янистий покрив бідний – деякі види папоротей, маренка, мохи.

Ялицево-букові ліси складені буком і ялицею, з поодинокою домішкою клена гостролистого, дуба. У першому ярусі переважає ялиця, у другому – бук. Підлісок не розвинений. Пануючі види трав’яного покриву квасениця, дріоптерис чоловічий та ін.

Трав’яниста рослинність представлена переважно луками – надрічковими, післялісовими. Основою травостою є злакові, осокові та інші. Найпоширенішими видами є костриця лучна і повзуча, мітлиця тонка, буквиця лікарська, стокротки багаторічні, череда трироздільна, різні види горошків, конюшина лучна і повзуча та інші характерні для даного рослинного угруповання види.

Синантропна рослинність представлена сегетальною (полин гіркий, курячі очка польові, грицики звичайні, гірчак звичайний) та рудеральною (полин звичайний, кропива дводомна, спориш звичайний, цикорій дикий) рослинність.

Болотна рослинність відносно не багата. В рослинному покриві переважають трав’яні і траво-мохові угруповання. Домінуючими видами є осоки. Часто на болотах зустрічається вільха чорна, яка подекуди утворює чорновільхові ліси – чорновільшняки з домішкою граба, вільхи сірої,