Асоціація Cirsietum (oleraceum) sonchuoso (oleraceum) elytrigiosum (repens)

Дана асоціація зустрічається у агрофітоценозах і складається переважно з сегетальних видів. Ярусність в асоціації виражена не чітко. Переважно вона три-чотириярусна. У першому ярусі домінує Cirsium oleraceum та Sonchus oleraceum. Другий ярус складають Setoria glauca, Elytrigia repens, Bidens tripartite. У третьому ярусі знаходяться Equisetum arvense, Symphytum officinale, Galinsoga partiflora. Четвертий ярус утворює Veronica incapa, Polygonum aviculare.

Асоціація Bellisetum trifoliosum (repens)

Асоціація характерна для лучних фітоценозів. Ярусність в даній асоціації виражена не чітко. У верхньому ярусі зустрічається Elytrigia repens. Другий ярус представлений Bellis perennis, Trifolium repens, Veronica incapa.

Асоціація Matricarietum (matricarioides) poligonosum (aviculare)

Ця асоціація приурочена до лучного фітоценозу. Всі види в ній ідуть суцільним ярусом. Сюди входять Matricaria matricarioides, Poligonum aviculare, Plantago major та ін.

Асоціація Tanacetumetum vulgare

Дана асоціація зустрічається в прибережній зоні. Вона переважно дво- трьохярусна. У першому ярусі домінує Tanacetum vulgare, у другому ярусі – Anthoxanthum odoratum, Aegopodium podogaria, Erigeron сanadensis. У третому ярусі знаходиться Tussilago fаrfora.

Асоціація Artemisietum absintium

Асоціація належить до лучного фітоценозу. Вона двохярусна: перший ярус – Artemisia vulgare; другий ярус – Cirsium arvence, Plantago lanceolata, Bellis perennis, Elytrigia repens.

Асоціація Aposerisetum (foetida) lotusosum (corniculatus)

Дана асоціація приурочена до лучного фітоценозу. Ярусність в цій асоціації виражена не чітко. В основному виділяють три яруси: перший ярус – Aposeris foetida, Leucanthemum vulgare, Phleum pratense; другий ярус – Lotus corniculatus, Taraxacum officinale; третій ярус – Veronica officinalis та ін.

Асоціація Leontodonetum (autumnalis) trifoliosum (repens)

Ця асоціація входить до лучного фітоценозу. Ярусність виражена не чітко. В першому ярусі зустрічаються Leontodon autumnalis, Pactylis glomerata. Другий ярус представлений Tragopogon pratensis, Achillea millefolium. У третьому ярусі зростають Trifolium repens, Prunella vulgaris.

5. Використання лікарських рослин з родини Asteraceae

Серед 45 виявлених на досліджуваній території видів 14 є лікарськими: Centaurea cyanus L., Achillea millefolium L., Senecio vulgaris L., Taraxacum officinale Web. Et. Wigg., Arctium lappa L. Calendula officiale L., Xanthium spinosum L., Tanacetum Vulgare L., Tussilago farfora L., Artemisia absinthium L., Cichorium intubus L., Bidens tripartite L., Matricaria recutita L., Matricaria matricarioides Less.

Волошка синя

Centaurea cyanus L.

Однорічна рослина, яка росте серед посівів жита й інших польових культур.

Вся рослина сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом. Листки чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Кошики квіток на довгих квітконосах. Крайові квітки в кошику, лійкоподібні, сині або блакитні, нерівномірно п’ятизубчасті, а серединні – трубчасті, фіолетові. Цвіте в червні – липні.

У народній медицині вживають тільки у вигляді легкого сечогінного засобу.

У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: від водянки, при запаленнях нирок і сечового міхура та при простуді. Відвари часто застосовують у вигляді примочок для очей, як протизапальний засіб.

Деревій тисячолистий

Achillea millefolium L.

Багаторічна рослина з прямими, пружними стеблами, і подібно до листків, більш або менш шерстисто-волохаті, заввишки до 50 см. Рослина пускає підземні пагони. Листки двічі пірчасто-розсічені, з суцільним стрижень ком і з частками, по обидва боки надрізаними. Квітки трубчасті й язичкові, в дрібних кошиках, зібрані вгорі в щитковидну волоть, мають біле, рідше червонувате або рожевувате, з фіолетовим відтінком, забарвлення; пахучі; на смак гіркі.

Деревій містить у собі багато ефірної олії, в’яжучих речовин, органічних кислот, а також вітаміни А і С та фітонциди.

Маючи в собі гіркоту деревій корисний для апетиту, при різних хворобах шлунка. Крім того, деревій має потогінні й сечогінні властивості, тому ліки з цієї рослини часто вживають у народі при жовчокам’яній хворобі, при хворобах печінки, при гострому бронхіті, при геморої, від жіночих хвороб. Відвари, настойки, а також свіжий сік з трави деревію вживають всередину від усіх кровотеч, а також від недокрів’я. Як зовнішній засіб, деревій ефективний при ранах і запаленнях шкіри.

Жовтозілля звичайне

Senecio vulgaris L.

З лікувальною метою використовують корінь цієї рослини.

Це однорічний бур’ян, з двічі або тричі перисто-розсіченими, із зубчастими краями листками. Кошики поодинокі, зібрані в китицевидне або щитковидне суцвіття. Листочки обгортки однорядні. Спільне квітколоже голе. Крайові квітки несправжньоязичкові, жовті; серединні – трубчасті, також жовті. Росте на піщаник ґрунтах, по березі річки. Ліки з жовтозілля вживають, як кровоспинний засіб.

Кульбаба лікарська

Taraxacum officinale Web. Et Wigg.

Багаторічна рослина. Росте на луках, полях, як бур’ян поблизу доріг і житла. Корінь товстий, прямовисний, переходить у коротке гіллясте кореневище. Листки ідуть від основи кореня, численні, ланцетні, пірчасті, виїмчастороздільні. Стебло пряме, порожнє, трубчасте, несе один великий квітковий кошик. Язичкові квітки яскраво-жовті. Всі частини рослини містять у собі молочний сік.

З лікувальною метою використовують коріння й траву. У народній медицині використовують листки й коріння кульбаби, які містять гірку речовину тараксацин, інулін, сапонін, слиз, вітаміни А і С. Препарати з коріння вживають для апетиту й збудження травлення, при хворобах шлунку і кишок. При легеневих хворобах ліки з кульбаби вживають як відхаркувальний засіб, при кам’яній хворобі як сечогінний засіб.

Як жовчогінний засіб, застосовують при хворобах печінки, а також як кровоочисний засіб. Особливо славиться кульбаба як засіб, що регулює обмін речовин в організмі, при масових шкірних хворобах.

Лопух справжній

Arctium lappa L.

З лікувальною метою використовують його корінь, насіння й листя. Це багаторічний бур’ян з великим і товстим коренем. Стебло гіллясте, заввишки до півтора метра; листки чергові, великі, серцевидні. Кошики квіток у щитовидних суцвіттях, майже кулясті, з