Території та природні умови Виноградівського району

За рослинним районуванням, територія Виноградівщини відноситься до Дубово-букового перед гірського району, а по лісомисливському районуванню всі райони Закарпатської області віднесені до Карпатської зони [14].

Територія району розміщена в басейні р. Тиса у південній частині Закарпатської області. Угіддя Виноградівської районної організації УТМР - це сільськогосподарські угіддя, лісові угіддя Виноградівського лісництва Виноградівського Держлісгоспу та лісові землі бувши колгоспних лісів, більша частина з яких передана в останні роки Виноградівському Держлісгоспу.

Виноградівська організація УТМР знаходиться на самостійному балансі, контора розміщена у м. Виноградів у приміщенні відомчого будинку. Мисливські угіддя відповідно Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 06.08.97р. № 294 закріплені за Виноградівською первинною організацією ЗТМР "Лісівник" та Виноградівською райрадою УТМР. Угіддя Виноградівської організації УТМР розташовані на території району з півночі по межі з Іршавським районом , від с. Широке до с. В. Ком'яти. Південна межа проходить по державному кордону з Угорщиною і Румунією, від смт. Вилок до с. Хижа.

Західна межа проходить по державному кордону з Угорщиною, далі с. Четфалва, смт. Вилок, м. Берегово, за межі з Берегівським районом до с. Пушкіно, по межі урочища „Пушкінський ліс" , до дороги Верб овець-Шаланки, далі помежі урочища „Шаланківська гора" до околиці с. В. Ком'яти. Східна межа проходить по границі Хустського району. Площа угідь за даними цього ж розпорядження становить 53302 га. Провести на сучасному етапі розподіл площ за користувачами неможливо, оскільки проходить процес розпаювання земель. Навіть площа угідь Держлісгоспу, в зв'язку з прийняттям колгоспних лісів, постійно змінюється . В процесі проведення впорядкування мисливських площ, за винятком Держлісфонду та колгоспних лісів, визначилися по картографічних матеріалах за допомогою палетки.

Мисливські угіддя, які передані на 15 років у користування Виноградівській організації УТМР, і до передачі були, в основному, в її користуванні. Там здійснювалися певні господарські заходи, проводився облік Мисливських видів тварин, велася певна організаційна робота.

Гідрологічна сітка місцевості представлена значною кількістю річок і потоків, котрі впадають у р. Тиса, що протікає зі сходу на захід в південній частині району. Майже по всій території району розміщена досить густа сітка меліоративних канав. Гідрологічні умови для диких тварин відмінні, створювати будь-які штучні водопої немає потреби. Рівень залягання ґрунтових вод по району неоднаковий і не перевищує 2-5 м. [23].

2.7.Чисельність, експлуатація та охорона фауни у держлісгоспі.

Мисливська фауна в угіддях Виноградівської районної організації УТМР досить різноманітна і характерна для перед гірської зони Карпат. Тут водяться : кабан, козуля, борсук, заєць-русак, видра, ондатра, лисиця, фазан, сіра куріпка тощо.

Враховуючи, що минуле мисливське упорядкування не проводилося в цілому по району, а по окремих сільськогосподарських об'єктах, - колгоспах, радгоспах тощо, тому не було висвітлено у повній мірі стан мисливського господарства району. Крім цього одержати будь-які мисливського-господарські показники не було можливості по представлених матеріалах попереднього мисливського влаштування. Динаміку чисельності основних видів мисливської фауни, на котрих полюють мисливці району , за 2000-2005 роки приведено в таблиці 2.1.

Аналізуючи динаміку чисельності основних видів мисливської фауни за останні 6 років, бачимо, що чисельність кабана за цей період зросла на 27 голів, або на 65,8 %; козулі на 92 голови, або на 47,7%; зайця-русака на 782 особини, або на 34,5%. В той же час знизилася чисельність фазана на 434 особини, або на 23,3%.

На чисельність основних видів мисливської фауни переважно впливають: фактори турбування, надмірна чисельність лисиці, бродячих собак, котів, а також стихійні лиха, які час від часу трапляються , особливо повені. Крім цього, у зв'язку з вітровалами в держлісфонді в останні роки проводиться їх інтенсивна розробка, тобто фактор турбування є надмірним таблиця 2.6.

Таблиця 2.6- Динаміка чисельності мисливських тварин.

№ п/п |

Види тварин | Чисельність за даними попереднього мисливського упорядкування | Чисельність по роках, голів | Прийнята для розрахунків чисельність на 01.02.2005 р.

2000 |

2001 |

2002 |

2003 |

2004 |

2005

1 | Кабан | 41 | 39 | 29 | 41 | 57 | 68 | 70

2 | Козуля | 193 | 205 | 215 | 248 | 265 | 285 | 310

3 | Заєць-русак | 2266 | 2580 | 2770 | 2640 | 2170 | 3048 | 2800

4 | Фазан | 2302 | 2035 | 2370 | 2040 | 1740 | 1868 | 1900

На чисельність копитних тварин негативно впливає недостатність місць схову тварин, мала кількість густих молодняків. В окремі роки в зв'язку з не врожайністю жолудів дуба і горішків бука, відчутнім є недостатність кормів. Про інтенсивність мисливського господарства в повній мірі можна судити по обсягах біотехнічних заходів та степені експлуатації мисливських видів. Обсяги бо технічних заходів за попередні роки приведені в таблиці 2.7.

Дані про будівництво біотехнічних споруд свідчать про надлишок Годівниць. Вдосталь створено солонців та навісів для зберігання кормів, Недостатньо створено кормових ремізів, а також кормових полів і захисних ремізів взагалі не створювалося. Загальні витрати на ведення мисливського господарства в районі щорічно є вагомими і є всі підстави вважати, що при створенні критичних умов для звірів і птахів, вони будуть підтримані в кормовому відношенні.

Таблиця 2.7 - Біотехнічні заходи, які були проведені Виноградівською організацією УТМР за останні 5 років.

Назва заходів |

Одиниця виміру |

По роках |

Середній показник

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Заготівля