Так з усього вищесказаного виводилася місіонерська роль Пласту для української нації. До речі, в тій чи іншій формі ця думка зустрічається в працях усіх головних ідеологів Пласту. А Д.Донцов сформулював її так: "В Пласті, мов в зерні рослини, криється той острий і свіжий, новий для нас світогляд сильних, могутніх, здорових рас, який, лише він — може відродити скалічену довгими роками ганьби, моральність нації". Протиставивши культ особистості та ініціативи культу маси, культ змагання — культу спокою, культ волі виконати накази свого сумління — безвольному мрійництву і, зрештою, культ великих ідей — безвір'ю, ідеолог націоналізму резюмує, що пластова організація через прагнення нового, а головне — чинною боротьбою може скинути страшний тягар рабської ідеології минулого [16, с. 14]. Так Пласт органічно вписувався у загальну теорію українського націоналізму і займав своє почесне місце.

Тут взагалі важливо підкреслити, що Ідеологія пластового руху розглядалась у контексті загальноукраїнської суспільної думки. Про це засвідчують численні статті та дискусії з цього приводу у часописах та газетах різного ідейного спрямування. Наприклад, в одній з передових статей "Ідеологія пластового руху та його завдання" авторитетного галицького щоденника "Діло" О.Яремченко, намагаючись окреслити "провідну ідеологічну лінію", зазначає, що оскільки "в українському письменстві не можна знайти героя, якого б українська молодь могла б взяти за зразковий ідеал наслідування", вона повинна піти "за пластовою організацією з її ідеалом середньовічного лицарства". Виходячи з цього, автор зазначає, що Пласт повинен стати не "вузькокласовою", а "загальнонародною інституцією" й при тому саме він мав надати українському провідникові "суто національний характер" [70]. Інший відомий у Галичині громадський та релігійний діяч о. М.Цукровський у тому ж "Ділі" навіть підкреслював, що українці у своєму національно-суспільному розвитку плетуться "черепашою ходою", бо не зрозуміли ідейної вартості Пласту, тоді як саме він значною мірою підніс життя інших народів [65].

В основі морально-етичних принципів Пласту лежала християнська ідея всепрощення. Для співжиття з людьми треба було вміти розрізняти та пізнавати добро І красу. Щоб перебороти усі життєві труднощі, слід уміти робити людям добро. Навіть якщо людина свідомо вчинила тобі кривду чи образила тебе у гніві, ти не повинен відповідати їй тим самим, а навпаки, мусиш зробити для неї добру справу. І тоді твій кривдник засоромиться й сам зрозуміє, що зробив погано і з твого ворога стане твоїм другом. Благородство повинно панувати над гнівом. В основі етичних почувань людини повинні лежати прагнення внутрішньої краси. Це знаходило вираз у культурі мови та поведінки членів товариства. З такими етичними почуваннями пластун повинен був ставитись до оточуючого світу.

Предметним виразом філософсько-ідеологічних засад Пласту були його зовнішні символи. Їх глибокий ідейний зміст став поєднанням міжнародних та національних скаутських символів. Пластовий герб представляє собою Тризуб, герб Української держави, із вплетеною у нього білою трилистою лілеєю — емблемою середньовічного лицарства та символом світового скаутського руху, форму і спосіб поєднання Тризуба і Лілеї в одну гармонійну цілісність придумав один із перших приятелів пластової молоді Мирон Федусевич, а його художнє оформлення здійснив митець-маляр Роберт Лісовський. Три листки лілеї нагадують пластуну про його Три Головні Обов'язки, а Тризуб вказує на те, що Пласт — це суто українська скаутська організація, яка Є частиною міжнародного скаутського руху.

Пластовий герб став символом духовної та фізичної справності української пластової молоді, її національних почувань, патріотичних прагнень, лицарської жертовності, міцності характеру та готовності до борні. Він означав, що приватне життя пластуна є нерозривною частиною життя його Нації і Держави, що воно органічно з них випливає та їм підпорядковується.

2.3. Пластова “виховна метода” і стиль життя

Вся пластова метода і система виховання були вироблені згідно з головною "Великою Метою'' організації: через своїх членів, вихованих у Пласті, змінити цілісність суспільно – громадського життя відповідно до пластового світогляду та ідеології. Вони постійно розвивались та вдосконалювались залежно від потреб життя національної спільноти. Вся виховна праця була націлена на формування пластуна-громадянина, що передбачало шлях від основного — навчити вмінню співжиття з людьми до найскладнішого — уміння керувати людьми, орудувати державним апаратом, нести відповідальність за долю Нації та Держави.

Щоб осягнути ці завдання, як головний та всеохоплюючий був висунутий принцип всебічного патріотичного самовиховання. Він повинен був забезпечити формування моральних та Ідейних поглядів і переконань особистості, її світогляду, характеру, почуттів, інтелектуального рівня, фізичної вправності. Ця всебічність поєднувалася із безкомпромісністю, які в поєднанні мали дати вихованцеві Пласту "основу для формування однозначних відповідей на всі суспільно-політичні проблеми оточуючого світу" [8, с. 24]. Це зовсім не означало доктринерства, не заперечувало, а передбачало творчість, дискусію, спільний пошук.

Принцип всебічності в Пласті не був чимось новим. Але, на відміну від інших установ, що намагалися взяти його на озброєння, він був сполучений в єдине ціле з принципом