прищеплювалась звичка не лише дбати про своє здоров'я, а й робити усе, щоб воно було несприйнятливим для різних хвороб. Зрозуміло, що плекання здоров'я підпорядковувалося головному обов'язкові — служінню Батьківщині та народу.
Висновки до другого розділу
Виникнення та характер і спрямованість Пласту були зумовлені усім багатовіковим розвитком української історії, а особливості та розвій на різних українських теренах у міжвоєнні роки великою мірою визначалися політикою урядів тих країн, під владою яких вони опинилися. Разом з тим, головний поштовх до виникнення такої інституції на українських землях дало виникнення та розвиток світового скаутського руху.
Таким чином, філософсько – ідеологічні засади стали дальшим розвитком загальноскаутської ідеї. Вони становили органічне поєднання національних історичних традицій та нових прагнень українського народу із загальноскаутськими ідеями та загальнолюдськими цінностями й унікально та гармонійно поєднали такі головні постулати життя і розвитку кожного суспільства та цивілізації, як Бог, Нація, Держава, Природа. У центрі пластової філософії поставлена Людина, яка прагне до постійного самовдосконалення, філософські та ідеологічні ідеї Українського Пласту стали важливим елементом та визначним внеском у загальноукраїнську суспільну думку.
Звичайно, що усі головні форми та методи пластового виховання були ідентичні із загальноскаутськими. Та, разом з тим, пластова виховна система й весь спосіб життя не стали їх прямим наслідуванням. Свій відбиток на них наклали рівень розвинутості суспільного життя на різних українських теренах, умови діяльності у межах чужих країн, переконання у необхідності готуватися до наступних визвольних змагань, потенціал українських теоретиків, що розробляли теорію і практику Пласту та, зрештою, й сама природа та багато інших чинників. Так через синтез міжнародної та національної теорії й практики скаутування, напружену практичну діяльність сотень й тисяч молодих людей викристалізовувалась унікальна, без аналогів в українській педагогіці, виховна система. В ній були запропоновані та перевірені досвідом високоефективні форми і методи всебічно патріотичного виховання молодої людини. Вона відкривала їй шлях до постійного саморозвитку та самовдосконалення.
РОЗДІЛ 3.
Діяльність УКРАЇНСЬКого ПЛАСТу на сучасному етапі
Пластуни намагаються бути в усіх важливих місцях. Коли цього літа повінь накрила західні області, київські пластуни зібрали десять мішків теплих речей і передали пластунам Івано–Франківщини й Закарпаття, а ті вже роздали їх потерпілим. Щороку перед святом Миколая пластуни по всій Україні збирають іграшки й інші подарунки для сиротинців, а перед Великоднем навчають дітей у притулках писати писанки. У вересні розпочався Всеукраїнський благодійний проект “З книгою — до дітей!”, одним зі співорганізаторів якого є “Пласт”, що формує волонтерські групи, які в сиротинцях читатимуть книжки найменшим, а старшеньких привчатимуть читати самостійно. А Івано–Франківська округа «Пласту» саме завершила курси для охочих взяти на виховання прийомну дитину. Пластуни з соціальними працівниками підготували 20 таких родин [http://plast-scouting.org.].
Скаути — це “діти природи”. Отож прибирають парки в своїх містах, садять дерева. Цього року в липні–серпні організували “Почесну варту Говерли”: перед найвищою горою України в наметовому таборі хлопці й дівчата з різних куточків України разом з пластунами очищували заповідний ліс від сміття.
“Пласт” навчає того, чого не вчать інші: спільної праці заради суспільства, — каже голова Пласт – сприяту (комітету сприяння) Київської станиці, мама двох пластунів Ольга Шалайська. – Коли цієї весни 20 сімей з дітьми – пластунами на прохання Музею народної архітектури в Пирогові прибирали хати на “Карпатах”, вони знали, що тепер туди приємно буде зайти. Усі, хто працював, були задоволені. Дитину слід навчити не лише брати від життя, а й віддавати. “Пласт” дає цю безцінну можливість”.
Одне з правил пластового, загалом скаутського, закону: щодня робити добру справу, хоч і малу. Теоретики цієї виховної методики зазначають, що основою її принад (здорового способу життя, допитливості й розвинутого розуму, практичності, життєрадісності, вміння легко долати труднощі) є моральна готовність до прийняття правильного рішення і вчасного вчинку. “Будь готовий!” — це клич скаутів в усіх куточках світу. Окрім пізнання природи, мистецтва й історії, діти в “Пласті” з 6—8 років систематично мають “тренінг громадянина”, вчаться дотримуватися правил, бути відповідальними на своїх дитячих посадах у гуртку — скарбника, писаря чи керівника. І це все — у формі чарівної гри, що охоплює весь світ: зоряне небо, моря й материки, соціум, різні народи й релігії [http://plast-scouting.org.].
Засновник скаутингу Роберт Баден – Пауел замислював цю “Велику гру”, аби виховані таким чином люди в майбутньому досягли миру між народами. У скаутів заборонена релігійна чи політична пропаганда. Утім зрозуміло, що їм ближча демократія, ніж тоталітаризм, а релігійність і пошана до всіх віросповідань — це ознака світового скаутського руху. Тому “Пласт” є моделлю порозуміння в Україні представників усіх християнських конфесій. “Пласт” учить відчувати красу й могутність Божого твору — Природи, учить радіти світові й життю, та понад усе, він учить любити й цінувати Божий твір — Людину, — писав у своїй книжці “Велика гра: гутірка про ідею й методу пластування» Юрій Старосольський зі США. — Він робить усе, щоб піднести її на висоти, кріпити її дух і тіло, допомогти їй виконати дане Творцем призначення”.
“Нація завдячує своїми успіхами не так силі своєї зброї, як силі характеру своїх громадян”, — навчав Баден – Пауел. Характер, як відомо, — це внутрішня сила, яка керує поведінкою людини. Він формується в дитинстві: чим раніше, тим краще. Одним із засобів оптимізації дитячих характерів у “Пласті” є система “патронів” — історичних постатей, життя яких є дуже