гарним прикладом для наслідування. “Це потрібно для плекання характеру, — пояснює станичний Києва Ярослав Юрчишин. — Зараз у молоді обмаль невигаданих позитивних прикладів. Діти виховуються на суперменах, жінках – кішках, мадоннах, що позначені нереальністю і споживацтвом. А в україн-ських історичних постатях діти отримують реальний приклад успішності й служіння”. До речі, у “Пласті” не курять і не п’ють спиртного, навіть пива. Цим пластуни – виховники подають гарний приклад пластовій малечі [http://plast-scouting.org.].
Утім, із виховниками проблема: у “Пласті” їх мало. І не відомо, від чого це залежить: від незаможності суспільства чи від нерозвинутості в ньому вміння ділитися вільним часом. “Виховник працює на волонтерських засадах, ще й витрачає власні кошти на “Пласт”. Це найголовніша причина, чому виховників не вистачає”, — каже Микола Музала, який упродовж чотирьох років організовує у Львові вишколи для виховників. Свого часу Микола захотів передати малим хлопцям те, чого навчили його в “Пласті”. Сьогодні його вихованці самі вже набирають гуртки підлітків. Тепер, працюючи менеджером із постачання в американській компанії, він у вільний час організовує тренінги, де передає досвід виховництва, набутий за шість років. Команди, що навчають виховників, є також у Києві й на Донеччині. Більшість пластових виховників – це студенти, які мають час на менших пластунів. Ті, хто вже працює, переважно займаються в “Пласті” адміністративною роботою. Вони кажуть, що праця із юнацьким гуртком дає безцінний організаційний досвід і знадобиться в будь – якій роботі.
Пласт постав для сприяння розвиткові української молоді ... і у Пласті молодь засвоює вселюдські ідеали Правди, Добра й Краси, за якими живе, виховується та розвиває свої здібності;
Пласт розвиває корисних громадян, які совісно сповняють громадянські обов'язки, та вчить своїх членів брати ініціативу в удосконаленні спільноти й ставати провідниками у суспільстві й державі.
Потреби українського народу міняються з історичними і обставинами. Дорослі пластуни завжди працювали в українській громаді, в українських установах, школах, і боронили інтереси українського народу.
Свого часу вступали в ряди Українських Січових Стрільців, пізніше Української Повстанської Армії.
У діаспорі організували українське громадське життя, зокрема українську освіту [http://plast.org.ua].
Сьогодні, в українській державі, Пласт приготовляє молодь для участі в різних галузях життя. Кожна професія потребує компетентних, відданих людей з ініціативою та гуманним ставленням до інших; людей, які одночасно готові брати до уваги добро держави, суспільства, народу; людей, які примінюють пластові засади життя в кожному своєму середовищі.
Пластуни почувають себе частиною скаутського руху й разом з іншими скаутами стараються ширити в світі скаутські ідеали: розвивати повноцінну людину, корисного для суспільства громадянина. Вони готові до добродійної праці, без якої здорове суспільство не може існувати.
Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні, помагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу (додаток А)
Пластова Присяга – це урочиста, офіційна обіцянка додержати певних зобов'язань. Присягати на честь – це значить присягати на свої моральні принципи, на свою гідність (додаток Б). Пластуни і пластунки беруть на себе певні зобов'язання (додаток Б).
Ми їх називаємо Трьома Головними Обов'язками Пластуна й Пластунки. Ми даємо своє слово, що приймаємо пластові обов'язки як свої і докладемо всіх зусиль, щоб тих обов'язків дотриматися. Ніхто: ні друг, ні подруга, ні батьки, ні приятелі – нас не можуть присилувати до присяги. Рішення прийняти присягу повинно бути наскрізь добровільне. Якщо хтось свою присягу ломить, це значить, що він свого слова не дотримав.
Пластову присягу складаємо звичайно на курінний прапор – символ пластової ідеї та всієї організації. Якщо нема курінного прапору, можна складати присягу на національний прапор. Робимо це прилюдно й урочисто.
Три Головні Обов'язки Пластуна й Пластунки (додаток В)
Вірність Богові
Пластун, пластунка вірує в Бога і почитає Його.
Бог – це Правда, Добро і Краса. Бути вірним Богові – значить здійснювати ці ідеали в житті. Пластові обов'язки основані на засадах, що їх учать різні релігії світу. Оскільки Пласт, так як Скаутінґ в Англії, постав у суспільстві, де переважали християнські релігії, тим самим основоположники базувалися в першу міру на християнських засадах. Релігії різняться віровизнаннями, догмами, обрядом і духовністю, але більшість з них має подібні моральні закони. Пластун почитає Бога згідно зі своїм віровизнанням. Одночасно пійсний пластун поважає право кожного сповідувати свою віру і бути вірним своїй релігії згідно зі своїм сумлінням. Про неї ми вчимося від батьків і в своїй церкві чи місці богопочитання.
Вірність Богові пластуни виказують на практиці. Пластуни притримуються моральних засад життя - вони керують свої вчинки, свою поведінку згідно з позитивними засадами: Вони ширять правду, знання й науку. Вони словні й справедливі перед іншими, стараються ставитися до других так, як вони хотіли б, щоби ті ставилися до них.
Вони творять добро і виявляють любов до ближнього своїми добрими ділами. Вони відчувають обов'язок дбати про добро інших чи то в родині, чи в школі, чи в гуртку. Вони дбають про добро інших сотворінь (наприклад звірят), рослин і природи взагалі (не нищать природи не потрібно, дбають про оточення).
Пластуни любуються красою природи що створена Богом і творами людського мистецтва. Вони розвивають відчуття краси і дотримуються естетичних норм у своїй поведінці, мові й вигляді
Пластуни розглядають людину, як повноцінну особу, тому нікого не принижують, ні над ким не насміхаються, ні особисто, ні під час пластових занять чи