Біологічні та ботанічні особливості вирощування квасолі звичайної в дендропарку «Дружба»

(кваліфікаційна робота для здобуття кваліфікації

бакалавр біології)

ЗМІСТ |

ВСТУП | 3

1. | ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ | 7

2.

3. | МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ |

15

17

4. | РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. | 24

4.1. | Ботанічна характеристика злакових трав, зокрема райграсу високого. | 24

4.1.2. | Біологічні особливості райґрасу високого сорту Карпатський 1. | 29

4.2. | Агробіологічні умови вирощування райграсу високого на насіння. | 33

4.3. | Райґрас високий, в травосумішках при залуженні еродованих дерново-підзолистих ґрунтів. | 41

ВИСНОВКИ | 51

ЛІТЕРАТУРА | 53

ДОДАТКИ | 55

Вступ

Квасоля є однією з основних зернобобових культур, яку вирощують на харчові цілі. Цінність її як продовольчої культури визначається великим вмістом білка і необхідних для організму людини незамінних амінокислот, а також інших поживних речовин. Білок квасолі за харчовою цінністю наближається до білків тваринного походження. Він легко засвоюється і містить життєво необхідні амінокислоти: триптофан, лізин, аргінін та ін., тому харчування квасолею значною мірою компенсує нестачу м’яса. Насіння містить 22-32% білка, 50-60 крохмалю, 5-7% клітковини, 2,3-3,6% жиру, вітаміни А, В1, В2 та ін. Квасоля має відмінні смакові якості. Крім насіння, в їжу використовують зелені боби (спаржеві сорти), які містять до 15% білка, багато сухих речовин та вітаміну С.

Як кормова культура квасоля не використовується, зелена маса її містить отруйні речовини і погано поїдається худобою. Солому їдять кози і вівці. Зернові відходи квасолі – поживний корм для тварин, тільки згодовувати його треба після термічної обробки, при цьому руйнується отруйний глюкозид фазеолунатин.

Багатоквіткова квасоля (Phaseolus multiflorus Weld.) з високим витким стеблом і яскравими квітками використовується також як декоративна. На присадибних ділянках, де використовуються опори, це високоврожайна цінна зернова бобова культура.

У підвищенні врожайності квасолі важливе значення має розробка і впровадження у виробництво раціональних способів обробітку ґрунту, вивчення впливу їх на ефективність добрив, що застосовуються в сівозміні. У літературі щодо ефективності способів обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури є різні думки.

У сучасних ринкових умовах, з різким зниженням виробництва високобілкових продуктів харчування, їх високою собівартістю, значна увага приділяється вирощуванню зернобобових культур.

Особлива роль зернобобових культур у розв’язанні білкової проблеми людства визначається, насамперед, високим вмістом протеїну, якого в зерні гороху міститься 20-22%, квасолі – 23-25, кормових бобів – 32, сої 33-40%, наявністю значної кількості незамінних і критичних амінокислот, високим ступенем розчинності і поживності. [1].

Великим є і агротехнічне значення зернобобових культур, вони збагачують грунт цінною органічною масою (азотом), поповнюють орний шар фосфором, калієм, кальцієм, покращують структуру ґрунту і підвищують його родючість. Зернобобові культури є найкращими попередниками для більшості культур сівозміни і найціннішими сидеральними добривами, їх можна вирощувати без застосування азотних добрив, на долю яких приходиться до 30% енергозатрат в інтенсивних технологіях. Необхідно враховувати, що коефіцієнт використання азоту з мінеральних добрив становить лише 50%, тобто значна частина їх забруднює нітратами ґрунтові води, а біологічний азот повністю утилізується живими організмами.

Розширення посівних площ зернобобових культур дозволить вирішити важливі економічні і екологічні проблеми.

Квасоля здавна була традиційною культурою в Україні, проте зараз попит на неї не задовольняється. Основним виробником квасолі у нас залишається приватний сектор. Строкатість ґрунтового покриву в Карпатському регіоні, зокрема наявність значної кількості періодично надмірно зволожених дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів, ставить завдання вивчити способи створення глибокого культурного орного шару при вирощуванні квасолі, як основи прогресивного зростання родючості ґрунтів, і продуктивності землеробства.

Сучасна система обробітку ґрунту бобових культур повинна забезпечити не тільки створення умов підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, але стабілізацію родючості ґрунту й рівня культури землеробства.

Обробіток ґрунту, як і науково обґрунтоване чергування культур та система їх удобрення, є невід’ємною і важливою складовою частиною технології вирощування сільськогосподарських культур. Обробіток впливає на водно-фізичні, хімічні властивості ґрунту, інтенсивність і направленість мікробіологічних процесів, стимулює або зводить до мінімуму водну та вітрову ерозію, значною мірою визначає собівартість сільськогосподарської продукції та інші показники господарської діяльності.

Квасоля: має важливе значення в зерновому і кормовому балансі господарств. Зерно і зелена маса її за вмістом білка переважає зернові культури в 2-3 рази і більше. її білки повноцінні за амінокислотним складом і значно краще засвоюються, ніж білки зернових культур. Зернобобові дають найдешевший білок, включають у біологічний кругообіг азот повітря, що недоступний для інших культур.

Актуальність теми.

Створення міцної кормової бази на сьогоднішній день вимагає забезпечення насінням високої якості та удосконалення технологій вирощування багаторічних злакових трав. Це дасть змогу забезпечити господарства насіннєвим матеріалом, а також розробити технології залуження адаптовані до умов Івано-Франківської області.

Мета роботи

Метою роботи було визначення агробіологічних умов вирощування квасолі звичайної на дерново-підзолистих ґрунтах в дендропарку «Дружба» .

Завдання роботи.

Визначити оптимальні умови вирощування насіння райграсу, як компоненту бобово-злакових травосумішок на дерново-підзолистих ґрунтах.

Наукова новизна.

Вперше визначено найбільш оптимальні агробіологічні умови вирощування райґрасу високого та його народно-господарське значення для реґіону.

Тому метою нашої роботи було вивчення біологічних та ботанічних особливостей вирощування квасолі звичайної в дендропарку «Дружба».

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Морфологічні особливості квасолі.

Квасоля належать до родини бобових (Fаbасеае).

Коренева система у зернобобових стрижнева. Головний корінь, що проникає на глибину 1-3 м, розгалужується і утворює багато бічних корінців, що розміщуються в орному добре удобреному і розпушеному шарі ґрунту. Коренева система бобових характеризується значною кислотністю кореневих виділень, що забезпечує розчинення важкорозчинних добрив, зокрема фосфатів.

Стебло у зернобобових трав'янисте, різної міцності. У гороху, чини, багатоквіткової