Якщо квасолю висівають після зернових (на бідних ґрунтах: добрі результати дає передпосівне внесення N20-30.

Важливим заходом підвищення врожайності квасолі є застосування нітрагіну. У дослідах Всесоюзного інституту кукурудзи приріст урожаю квасолі від обробки насіння нітрагіном станові 1,5—2 ц/га. У колгоспі Міжгірського району Закарпатської області від цього заходу врожай зерна квасолі підвищився на 5 ц/га.

Посів

Для сівби квасолі використовують відсортоване, очищене від домішок насіння, яке має схожість не менше 95% і чисто 99%, однорідне за крупністю і кольором. Перед сівбою насіння протруюють гранозаном з розрахуй 2—3 кг препарату на 1т зерна. Насіння, пошкоджене квасолевою зернівкою фумігують. В день посіву насіння обробляли квасолевим ризоторфіном (нітрогіном) з розрахунку 2000 г на одну гектарну норму. Поряд з цим можна додавати мікроелементи: молібден, бор.

Квасолю висівають, коли мине небезпека весняних приморозків, а середньодобова температура посівного шару встановиться не менше 120 С, для умов області І-ІІ декада травня.

У південних районах оптимальний строк сівби квасолі - це на кінець квітня або початок травня, а в середній смузі південних районах лісостепової зони України — в другій декаді травня.

Квасолю в основних районах вирощування висівають широкорядним з міжряддям 45—60 см та квадратно-гніздовим 60X60 способами, залишаючи 4—5 рослин у гнізді. У більш вологих степових районах квасолю рекомендується сіяти з шириною міжряддя 45 см або квадратно-гніздовим способом 60X60 посушливих районах ширину міжрядь збільшують до 60 і більш північних районах, за даними дослідної станції рільництва і Тімірязєвської сільськогосподарської академії, суцільні рядки квасолі прискорюють її розвиток і достигання. У західних районах України квасолю сіють широкорядним способом з міжряддям 45 см, що сприяє підвищенню врожаю. В сівалок СПЧ-6 і СУПН-8 секції розміщують на ширину міжрядь 45 см і підбираються відповідні висіваючи диски, на сівалці ССТ-12 встановлюється спеціальне пристосування СТЯ-400, а на зернових сівалках перекриваються 16 висівних апаратів, тобто сівалка сіє 8 рядків сошниками: 2,5; 8,11; 14,17; 20 і 23. Зразу після сівби площу коткують кільчастими котками з одночасним боронуванням легкими боронами.

У Закарпатській області широко застосовують сумісні посіви квасолі з кукурудзою. Підсаджують квасолю, коли з'являться сходи кукурудзи і висівають квасолю біля гнізд кукурудзи на глибину 4—5 см по 2-насінини в її лунку. Кущову квасолю висаджують у кожний ряд; а витку — у кожний другий - третій рядок. Кукурудза служить її як підтримуючою культурою.

Норма висіву коливається від 250 до 500 тис. схожих насінин на гектар, у різних районах можуть бути для дрібнонасінних сортів 60—80, а для крупно насінних—100—150 кг/га і більше. У сумісних посі-вах норма висіву становить 30—40% від норми чистого посіву.

Догляд за посівами.

Поєднання агротехнічних і хімічних заходів дозволяє успішно проводити боротьбу з бур’янами на посівах квасолі. Квасоля виносить сім'ядолі на поверхню, за винятком багатоквіткової, тому загортати насіння треба мілко, на 3—5 см залежно від вологості ґрунту. Щоб мати дружні сходи і створити сприятливі умови для роботи механізмів при збиранні, посіви квасолі коткують кільчастими або рубчастими котками. Через 4-5 днів після сівби проводиться досходове боронування легкими боронами впоперек рядків. Через 5-7 днів після появи сходів і опадання сім’ядолей можна провести боронування сходів легкими боронами на невеликій швидкості. На широкорядних посівах проводять 2-3 розпушування ґрунту в міжряддях (останнє перед змиканням рядків). Перше – на 4-5 см при появі сходів; наступні – при появі бур’янів, на глибину 6-8 см. Міжрядний обробіток проводять культиваторами КРН–4,2, КРН–5,6 та УСМК–5,4 А.

Щоб знищити корку і бур'яни, посіви до появи сходів боронують легкими боронами впоперек рядків.

На широкорядних і квадратно-гніздових посівах проводять не менше двох міжрядних розпушувань ґрунту з виполюванням бур'янів у рядках і гніздах. У вологих районах при вирощуванні кущових сортів під час другого або третього міжрядного обробітку квасолю підгортають, що сприяє кращому провітрюванню і прогріванню важких ґрунтів. Міжрядний обробіток треба закінчувати до цвітіння квасолі.

На насінних посівах проводять сортове прополювання.

Збирання.

Встановлено, що кращим строком збирання є період, коли на рослинах достигло 70-80% бобів. Збирання квасолі починають після того, як більшість бобів досягає фази повної стиглості, листя засихає, а зерно твердіє. Деякі сорти квасолі мають уже стигле насіння при зеленому забарвленні стулок бобів.

Низьке розміщення бобів на стеблах утруднює механізацію збирання. Проте сорти з короткими бобами, розміщеними не нижче 10 см над поверхнею ґрунту, придатні для механізованого збирання. Квасолю доцільно збирати роздільним способом. Для цього жаткою ЖБА-3,5 квасолю скошують у валки, а також збирають і складають у валки квасолезбиральною машиною ФА-4. Після підсихання валки підбирають комбайном із спеціальним присто-суванням. Обмолочують валки через 4-6 діб комбайном СК-5 «Нива», обладнаним полотенно-транспортним підбирачем ППТ-3. Частоту обертів барабану зменшують до 295 об/хв. зміною клинорешітного варіатора ланцюговим приводом молотильного барабану 54-151, зменшують також частоту обертів відбійного бітеру. Решітчасте підбарабання для крупно насінних сортів проріджують через один пруток. До вітрового щитку над середньою частиною шнеку жатки кріплять напівциліндричний козирок з листової сталі.

З метою запобігання перевантаження і забивання колосового шнеку і елеватора молотарки бобами та подрібненими стеблами збільшують частоту обертів шнеку на 25-30 % зміною відповідних зірочок ланцюгової передачі. Також можливе збирання