Шкідники, хвороби і бур’яни квасолі.

Для захисту рослин від хвороб і шкідників є багато препаратів. З кожним роком обсяги їх виробництва збільшуються, а ефективність застосування підвищується. Проте основну роль у системі захисту овочевих рослин треба відводити профілактичним і агротехнічним заходам.

Агротехнічні та профілактичні заходи. Одним з агротехнічних заходів є таке чергування культур на площі, за якого вони повертаються на те саме місце через 2-3 роки. Проте не бажано вирощувати поряд культури, які мають спільних шкідників або хвороби.

Збудники хвороб та шкідники переважно передаються через грунт, уражені та ушкоджені рослини, рослинні рештки та з бур’янами. Тому необхідно утримувати грунт у пухкому, чистому від бур’янів стані, своєчасно видаляти і знищувати протягом сезону пошкоджені листки, стебла, загибелі рослини, гнилі плоди, корені та ін. Бур’яни слід видаляти до їх обсіменіння. Хворі і пошкоджені рослинні рештки краще спалювати або закопувати в яму, яку систематично треба знезаражувати хлорним вапном, а здорові – компостувати. Не слід залишати на площі мішки, ганчірки, ящики, купи сміття і все те, під чим можуть зимувати шкідники, заводитись миші. Восени очищену площу глибоко перекопують або переорюють.

Квасолі шкодять довгоносики, бобові попелиці, квасолевий зерноїд, павутинний кліщ, горохова плодожерка. Жуки довгоносиків об’їдають листки молодих сходів, попелиця і кліщ шкодять, як і на інших культурах. Личинки зерноїда пошкоджують насіння, залишаючи дірки, а гусінь плодожерки виїдає насіння в стручках.

Росткова муха - дрібна, завдовжки 3-6 мм, жовтувато-сіра з вузькою повздовжньою чорною смужкою на черевці комахи. Зимує у ґрунті на глибині 7-10 см в стадії личинки. Навесні личинки перетворюються на лялечок і вже в першій половині травня вилітають мухи, які відкладають яйця на поверхні вологого ґрунту, поблизу рослин. Личинки відроджуються на 5-Ю день. Спочатку вони живляться в ґрунті органічними рештками, а згодом і висіяним насінням, паростками та сім'ядолями, проточуючи в них ходи. Розвивається в трьох поколіннях, але шкодять тільки личинки першого покоління. Заходами боротьби проти росткової мухи є якісний передпосівний обробіток ґрунту, сівба в оптимальні строки, ретельне і глибоке заорювання гною.

До спеціалізованих шкідників квасолі належить лише квасолева зернівка. Це найбільш небезпечний шкідник квасолі, який пошкоджує насіння і в полі, і в зерносховищах. Жук овальної форми, завдовжки 2-3,5 см, темно-буроватого кольору, з повздовжніми світлими смугами. При сприятливих умовах дає за рік 5-6 поколінь.

Пошкоджене насіння квасолі втрачає свої посівні і продовольчі якості.

Заходи боротьби з квасолевою зернівкою полягають у використанні для сівби насіння не заселеного шкідниками, у своєчасному збиранні врожаю без втрат, у використанні ефективних препаратів проти шкідника та протруєнні насіння. При застосуванні інсектицидів обробку посівів квасолі проводять в період бутонізації, при необхідності повторюють після цвітіння.

Пошкоджене насіння протруюється шляхом проведення газації зерна у сховищах.

Проти попелиці можна застосовувати розчин деревного попелу, настої тютюнового пилу, лусок цибулі, бадилля картоплі та помідора. Попелицю знищують також її природні вороги: сонечко, золотоочка, мухи-дзюрчалки. Попелиця з’являється, як правило, на ослаблених рослинах: у спеку за недостатнього зволоження, незбалансованого живлення, коли не вистачає калію і фосфору, в разі надлишку азоту, порушення температурного режиму ґрунту, пригнічення рослин отрутохімікатами, ослаблення шкідниками та хворобами. Отже, в першу чергу треба поліпшити умови вирощування, обприскувати рослини фосфорно-калійними добривами відповідно 10 і 5 г на 10 л води – перший раз на початку з’явлення попелиці, другий – через 10-15 днів.

Для профілактики проти зерноїдів та плодожерок сівбу треба проводити якнайраніше, бо рослини старшого віку менше пошкоджуються ними.

Оскільки частина личинок плодожерки виходить із стручків під час збирання врожаю і під час сушіння рослин, після збирання врожаю грунт перекопують. Насінну квасолю збирають до розтріскування бобів і протягом години витримують у воді з температурою 600С. Здорове насіння від зараженого зерноїдом відокремлюють також у розчині кухонної солі (300 г/л) або аміачної селітри (600 г/л). Насіння, що спливло, вибирають у мішок, щоб жуки не розлізлись, ошпарюють кип’ятком. Здорове насіння промивають і просушують.

Серед хвороб квасолі найбільш поширені антракноз, аскохітоз, бура плямистість, борошниста роса. При уражені аскохітозом на листках з’являються круглі світло- або темно-бурі плями з чорними крапками в центрі, а на стеблах і бобах – вдавлені плями у вигляді виразок. При антракнозі на сім’ядолях з’являються червоно-коричневі плями з рожевим нальотом. Жилки уражених листків з нижнього боку коричневі, листкова пластинка дірчата, на стеблах темно-бурі плями і смуги, на бобах іржаво-червоні вдавлені плями з темно-бурою облямівкою.

Бура бактеріальна плямистість проявляється у вигляді дрібних водянистих світло-зелених плям, навколо яких пізніше утворюється жовта облямівка. Стебла вкриваються поздовжніми червоно-бурими смугами, на бобах хвороба проявляється у вигляді коричневих вдавлених плям. При борошнистій росі на листках і стеблах з’являється білий або сіруватий борошнистий наліт. Плями спочатку поодинокі, потім зливаються і листок засихає.

Квасоля уражується бактеріальними, вірусними і грибковими захворюваннями. Бактеріоз розвивається на листках, стеблах, бобах і насінні. Частіше квасоля уражується бактеріальним в'яленням і бактеріальним опіком. З вірусних захворювань найбільш розповсюджені мозаїка, жовтуха і карликовість рослин.

При ураженні вірусами рослини помітно відстають в рості та розвитку, часто зовсім