5 | Магнолієві (Magnoliaceae) | 3 | - | - | 3

6 | Барбарисові (Berberidaceae) | - | 3 | - | 3

7 | Платанові (Platanaceae) | 1 | - | - | 1

8 | Шовковицеві (Moraceae) | 2 | - | - | 2

9 | Букові (Fagaceae) | 4 | - | - | 4

10 | Березові (Betulaceae) | 2 | 1 | - | 3

11 | Горіхові (Juglandaceae) | 2 | - | - | 2

12 | Вербові (Calicaceae) | 5 | - | - | 5

13 | Липові (Tiliaceae) | 2 | - | - | 2

14 | Самшитові (Buxaceae) | - | 1 | - | 1

15 | Ломикаменеві (Saxifragaceae) | - | 4 | - | 4

17 | Бобові (Leguminosae) | 1 | 1 | - | 2

18 | Рутові (Rutaceae) | 1 | - | - | 1

19 | Кленові (Aceraceae) | 4 | - | - | 4

20 | Гіркокаштанові (Hippocastanaceae) | 1 | - | - | 1

21 | Деренові (Cornaceae) | - | 3 | - | 3

22 | Виноградні (Vitaceae) | - | - | 2 | 2

23 | Маслинові (Oleaceae) | 1 | 4 | - | 5

24 | Жимолостеві (Caprifoliaceae) | - | 5 | - | 5

25 | Бігнонієві (Bignoniaceae) | 1 | - | - | 1

26 | Вересові (Ericaceae) | - | 2 | - | 2

Разом | видів | 57 | 34 | 2 | 97

у % | 61 | 37 | 2 | 100

У дендрофлорі міста Івано-Франківська переважають дерева, які займають 61 % дендрофлори (57 видів), друге місце займають кущі – 37 % (34 види), ліани представлені двома видами (2 % дендрофлори).

4.3. Ботаніко-морфологічна характеристика окремих декоративних рослин дендрофлори міста

I.

Гінкго дволопатеве – Ginkgo biloba L.

Листопадне дерево, релікт японо-китайського походження. У Європі культивується декілька сот років і виростає до ІІ –ІІІ величини (12-18 м висоти).

Листя. Віялоподібне, на довгих черешках, часто розсічене на дві лопаті, шкірясте, голе. Ледь-ледь гофроване, голубувато-зелене, довжиною до 10 см і шириною 11-12 см; на укорочених пагонах, зібране по три-п’ять штук, на видовжених - одиничне.

Квіти. Чоловічі зібрані в невеликих зелено-жовтуватих сережках, виростають на укорочених пагонах; жіночі на довгих ніжках мають по два насінні зародки, з яких створюється тільки одна насінина.

Плоди. М’ясисті, сливоподібні, жовто-зелені, довжиною близько 2,5 см, дозрівають восени, неприємного запаху; насіння – сіро-біла кісточка.

ІІ. РОДИНА СОСНОВІ (PINACEAE LINDL.)

Сосна Веймутова (біла) – Pinus strobus L.

Дерево висотою 40-50 м. Крона у молодому віці вузькопірамідальна, в старшому – яйцеподібна. Стовбур прямий, циліндричний, діаметром до 1,5 м, покритий у молодих дерев гладкою сіро-зеленою, у старих – грубою тріщинуватою корою. Походить з Північної Америки. Деревина ядрова, з білою заболонню (звідси назва “сосна біла”).

Хвоя. На коротких пагонах, в пучках по п’ять штук, м’яка, тонка, голубувато-зелена, трикутна, 5-10 см завдовжки, дрібно зазублена. Пагони тонкі, гнучкі, оливково-зелені, голі або мало опушені.

Шишки. Циліндричні, 8-15 см завдовжки і 4 см в діаметрі, іноді зігнуті, смолисті, м’які, звисаючі, коричнево-буруваті, з плоским щитком, наближеним до краю насінної луски. Насіння з довгою крилаткою, вага 1000 штук – 14-23 г.

Ялина колюча – Picea pungeens Engelm.

Дерево 20-30 м висоти доживає до 500 років. Походить з Північної Америки. Хвоя дуже колюча, міцна, чотиригранна, срібляста, 2-3 см довжини. Пагони голі рудуваті. Шишечки чоловічі – зеленуваті колосочки; жіночі – дрібні червонуваті. Цвіте в травні. Шишки повздовжньо-циліндричні, 5-10 см довжини, діаметром 2-3 см, світло-коричневі, м’які. Насіння дрібне з крилатками. Тіневитривала, повільно росте у молодому віці, вітровальна, вибаглива до вологи грунту і повітря.

ІІІ. РОДИНА КИПАРИСОВІ (CUPRESSACEAE F. NEGER.)

Яловець звичайний - Juniperus communis L.

Вічнозелене невелике деревце або кущ. Крона мінливої форми – від кулястої до колоноподібної. Кора на старих стовбурах і гілках сіро-коричнева, лущиться пластинками, пагони ребристі, коричневі. Поширений в ареалі соснових лісів (росте по всій Європі, в Північній Америці. Азії, Африці). Дводомна, зрідка однодомна рослина.

Хвоя. Гостра, колюча, 10-15 мм довжини, голубувато-зелена, зверху з білуватою смужкою, майже плоска, по три в кільцях.

Шишки. Шишкоягоди, темносині або майже чорні з сизуватим нальотом, довжиною 5-9 мм, смолисті, характерного запаху. Насінин – по три штуки в кожній шишкоягоді, дозрівають на другу осінь.

Туя західна (“дерево життя”) – Thuja occidentalis L.

Вічнозелене дерево висотою 10-15 м або великий кущ з вузькою кулясто-видовжиною кроною. Стовбур часто збіжистий, вкритий сіро-коричневою, дрібно-тріщинуватою корою.Туя західна походить зі східної частини Північної Америки.

Хвоя. Лускоподібна, зверху темнозелена, знизу ясніша (без білуватої смужки). Крайні хвойні луски яйцеподібні, серединні – трикутні, близько 4 мм довжини і 2 мм ширини. Взимку хвоя буро-зеленого кольору.

Шишки. Видовжено-овальні, їх луски шкірясто-дерев’янисті, налягають одна на одну, 8-15 мм довжини, дозрівають в перший рік. Насіння дрібне, плоске, з двома крилатками.

Туя західна морозостійка, відносно тіневитривала, росте повільно, до грунту мало вибаглива, але найкраще росте на свіжих і вологих суглинкових структурних грунтах (у типах умов місцезростання С2-3). Вона добре переносить забруднення повітря порохом, димом, газами, витримує стрижку та формування крони, хвоя її пахучо-фітонцидна.

Кипарисовик Лавсона – Chamaecyparis Lawsoniana (Murr.) Parl.

Дерево висотою 12-15 м, на батьківщині, в Північній Америці, виростає до 40-50 м висоти. Крона конусоподібна, гілочки плоскі, розміщені в одній площині. Кора