Листя. Ланцетне, довжиною 5-13 см і шириною 1-2 см, із загостреною верхівкою, пильчасте; молоде листя зверху і знизу шовковисто-біле, згодом зверху темно-зелене, голе. Прилистки дрібні, вузенькі, рано опадають.

Квіти. Одностатеві; чоловічі – довгасті сережки жовтого кольору, на коротких черешках; жіночі – тонші, зеленуваті сережки, дещо довші від чоловічих. Квіти з’являються одночасно з листям.

Плоди. Двостулкові коробочки, зібрані в довгасті колосоподібні супліддя. Насіння дрібненьке з пучком волосків. Плоди дозрівають у травні-червні.

Верба Bавілонська або плакуча – (Salix babylonica L.)

Дерево висотою до 12 м, діаметром до 60 см з тонкими і довгими звисаючими гілками до самої землі. Крона плакуча правильної конусовидної або пірамідальної форми. Продовгувато-ланцетне листя, зверху темно-зелене, знизу сизо-зелене. Батьківщина – Іран.

IX. РОДИНА ЛИПОВІ (TILIACEAE JUSS.)

Липа (дрібнолиста) серцелиста - Tilia cordata Mill. (T. Parvifolia Ehrh.)

Листопадне дерево висотою до 30 м; крона густа, кулясто-яйцеподібна; стовбур циліндричної форми діаметром близько 1,5 м. Кора до 20-30 років гладка, пізнише глибоко тріщинувата, темно-сірого кольору. Коренева система пластична, на глибоких грунтах стрижнева.

Листя. Серцеподібної форми (звідси назва – серцелиста), зверху зелене, блискуче, знизу сизе з борідками рудих волосків у кутах жилок, по краю гострозубчасте, довжиною 4-8 см; черешок листка становить близько половини довжини пластинки. Восени світло-жовтого кольору.

Квіти. Жовтувато-білі, пахучі, з крилоподібними прицвітниками, зібрані по п’ять-сім (дев’ять-десять) штук, у прямих щитовидних суцвіттях. Цвіте в липні.

Плоди. Кулясто-овальні (без реберець) горішки з бурою оболонкою. В плодах одна-дві насінини.

Липа серцелиста досить димо- та газостійка, густа крона добре затримує порох; переносить стрижку та формування крони. Довговічна, доживає до 300-400 років.

X.РОДИНА РОЗОВІ (ROSACEAE JUSS.)

Спірея (таволга) верболиста – Spiraea salicifolia L.

Прямостоячий кущ, висотою близько 2 м, з вертикально розміщеними червоно-бурими пагонами.

Листя. Вузьколанцетне, по краях пильчасте, довжиною до 7 см і шириною 1,52,5 см, зверху темно-зелене, знизу світліше (подібне до листя верби, звідси назва – верболиста)

Квіти. Зібрані в рожеві, майже циліндричні суцвіття (волоті), довжиною до 12 см. Цвіте з червня до вересня. Плоди – листянки.

Горобина (рябина) звичайна - Sorbus aucuparia L.

Дерево або великий чагарник, у сприятливих умовах виростає до 15-20 м. Крона рідка, яйцеподібної форми, з висячими гілками. Кора на стовбурах тонка, сіро-зеленуватого кольору.

Листя. Непарнопір’ясте, з 9-17 довгасто-ланцетними (2-7 см) листочками, в основі цілокрає, вище пильчасте, зверху матово-зелене, знизу сизе, спочатку опушене, пізніше голе.

Квіти. Двостатеві, сіро-білі, діаметром до 1 см, зібрані в густі щитоподібні суцвіття, довжиною до 10 см, розпускаються після появи листків у травні-червні.

Плоди. Яблукоподібні, кулясті, дрібні, діаметром 6-10 мм, оранжево-червоні або яскраво-червоні, зібрані в китиці. Насінини довгасті, з тупими краями.

Глід колючий - Crataegus oxyacantha L.

Кущ висотою 3-4 м або деревце – до 5 м з густою овальною кроною; пагони і гілки з колючками.

Листя. Широко-яйцеподібне, з трьома-п’ятьма пильчастими лопатями, довжиною 1,5-5 см, цілком голі, зелені, з клиноподібною основою.

Квіти. Двостатеві, білі, зібрані в щитках по 5-10 штук. Цвіте в травні-червні.

Плоди. Овальні, світло-червоні або пурпурні яблучка, з жовтуватим м’якушем, діаметром близько 1,2 см. У плодах насіння – кісточки по дві штуки.

Глід колючий морозостійкий, росте повільно, посухостійкий, досить тіневитривалий.

Шипшина корична - Rosa сinnamomea L.

Кущ висотою до 2 м, з коричнево-червонуватими пагонами (звідси назва – корична). Пагони покриті білуватими зігнутими колючками.

Листя. Непарноперисте.

Квіти. Червоні, пахучі, діаметром 3-5 см.

Плоди. Кулясті, червоно-оранжеві, високовітамінозні (у плодах є вітамін С, аскорбінова та лимонна кислоти, каротин, цукор тощо); їх використовують у харчовій промисловості.

XI. РОДИНА КЛЕНОВІ (ACERACEAE LINDL.)

Клен татарський (чорноклен) - Acer tataricum L.

Листопадний великий кущ або невелике деревце висотою 8-10 м. Крона куляста, середньої густоти. Кора стовбура темно-сіра, майже чорна (звідси назва – чорноклен).

Листя. Яйцеподібної форми (не лопатеве), по краю двопильчасте, зверху голе, знизу по жилках дещо опушене. Черешок довжиною до 5 см.

Квіти. Жовтувато-білі, прямостоячі, зібрані в овально-щиткоподібні суцвіття, запашні, з’являються у травні-червні.

Плоди. Подвійні крилатки; крила плодів розходяться під гострим кутом. Плоди в період дозрівання (майже ціле літо) яскраво-червоні. Насіння – плоский, дрібний горішок, схожість його – 70-80 %, вага 1000 штук плодів – близько 60 кгю

Клен татарський до 10 років росте швидко, плодоносити починає з чотирьох-п’яти років, посухостійкий, середньовибагливий до родючості грунту, задовільно росте на засолених грунтах, морозостійкий та тіневитривалий.

XII. РОДИНА МАСЛИНОВІ (OLEACEAE LINDL.)

Форзиція плакуча - Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl.

Кущ висотою 2-3 м з дугоподібними, повислими гілками та пагонами.

Листя. Довгасто-яйцеподібне, зубчасте, довжиною 6-10 см, деколи буває трійчастим.

Квіти. Золотисто-жовті, по одній-три, рідше по шість штук рясно покривають пагони. З’являються у квітні-травні до розпускання листя.

Плоди. Сухі, видовжені коробочки, дозрівають восени. Насіння дрібне, сухе.

Форзиція плакуча походить з Китаю, дуже поширена в декоративних посадках Прикарпаття, Закарпаття та в інших областях України.

Бузок звичайний - Syringa vulgaris L.

Кущ або невелике деревце висотою 3-6 м, гілки і пагони прямостоячі, сіро-зеленуваті.

Листя. Велике, довгасте, яйцеподібне, при основі переважно серцеподібне, голе, довжиною до 12 см, зверху темно-зелене, цілокрає.

Квіти. Лілові, зібрані крупними волотями, довжиною до 20 см, пахучі, декоративні, з’являються навесні – у травні після розпускання листя.

Плоди. Дрібні коробочки в щитоподібних супліддях. Коробочки двогнізді, гоструваті, гладенькі, розкриваються двома стулками. Насіння сухе, сплюснуте, вузькокрилате.

Бузок звичайний походить з Балканського півострова.

Бузок угорський - Syringa Josikaea Jacq.

Невелике деревце або кущ висотою 3-7 м.