Листя. Велике, довгасто-яйцеподібної форми, довжиною 5-15 см і шириною 3-8 см. На верхівці загострене, темно-зелене, знизу сизувате, майже голе.

Квіти. Лілово-фіолетові, майже сидячі, негусті, зібрані в довгих волотях (до 20 см), мало пахучі. Цвіте пізніше, ніж бузок звичайний, у червні-липні.

Плоди. Коробочки зібрані в щитоподібних супліддяхю Насіння дрібне, сухе, вузько-крилате.

XIII. РОДИНА ЖИМОЛОСТЕВІ (CAPRIFOLIACEAE VENT.)

Калина звичайна - Viburnum opulus L.

Кущ або невелике деревце висотою 2-6 м, пагони світло-сірі, голі.

Листя. Трилопатеве, великозубчасте, знизу опушене, довжиною 5-12 см, восени темно-пурпурного кольору.

Квіти. Білі, зібрані в зонтикоподібні суцвіття, діаметром до 15 см, серединні квіти дрібніші, плідні; крайні значно більші від внутрішніх, неплідні (стерильні). Цвіте в тарвні-червні. Квіти медоносні.

Плоди. Овальні, червоні кістянки, дозрівають у серпні-вересні і довго залишаються на гілках. Насіння – плоскі кісточки. Плоди їстивні, особливо після приморозків.

Калина швидкоросла, досить тіневитривала.

Особливо цінними декоративними рослинами на вулицях міста можна вважати такі рослини, як ялина колюча (Picea pungens Engelm.), туя західна (Thuya occidentalis L.), туя гігантська (Thuya gigantea), яловець звичайний (Juniperus communis L.), каштан звичайний (Hippocastanum aesculus L.), липа широколиста (Tilia platyphyllas Scop.), верба біла (Salix alba L.), форзиція проміжна (Forsythia intermedia Zab.), бузок звичайний (Syringa vulgaris L.), черемха (Padus racemosa (Lam.) Gilib.), калина (Vibarnum opulus L.) і інші дерева та кущі

РОЗДІЛ V ВПЛИВ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

5.1. Вплив насаджень на тепловий режим

Декоративні насадження у містах і селищах виконують різноманітну роль. Вони поліпшують їхній архітектурний вигляд, сприяють кращій організації культурного обслугову-вання населення, знижують швидкість вітру, регулюють тепло-вий режим, очищають і зволожують повітря, поглинають шум. З декоративними насадженнями тісно пов'язане функціональ-не зонування міських територій, система транспортних і пішо-хідних магістралей, прокладання інженерних комунікацій. Крім того, насадження впливають на формування забудови території та художню виразність архітектурних ансамблів. Парки, сади, бульвари, сквери входять до планування струк-тури міста і є обов'язковими елементами культурного ланд-шафту.

Насадження деревних рослин у населених пунктах та на прилеглих до них територіях — найкраще середовище для відпочинку мешканців міст і селищ. Декоративні насаджен-ня є одним з основних засобів докорінної зміни природних умов цілих районів та ефективного поліпшення умов життя міських жителів.

Клімат будь-якої території характеризується кількістю опадів, температурою повітря, світловим і вітровим режима-ми, інтенсивністю й тривалістю сонячної радіації, атмосфер-ним тиском. Кліматичні фактори прямо чи опосередковано впливають на умови життя, санітарно-гігієнічиу ситуацію та побут людей. Організм людини дуже чутливо реагує навіть на незначні мікрокліматичні зміни. Першою реакцією на зміну мікроклімату є тепловідчуття людини, яке тісно пов'язане з тепловим режимом, вологістю та рухом повітря. Людина відчу-ває навіть невеликі коливання цих факторів. її самопочуття поліпшується або вона відчуває дискомфорт.

Спостереженнями встановлено, що в зоні декоративних насаджень улітку температура повітря на 10—12% нижча, а взимку дещо вища, ніж на неозеленених територіях. Зелені насадження впливають і на прилеглі території. Зона цього впливу залежить від розмірів зеленого масиву та від складу рослин у цьому масиві. Вплив зелених насаджень на тем-пературу повітря навколишнього середовища зумовлюєть-ся тим, що крони рослин, поглинаючи і відбиваючи в атмо-сферу частину сонячної енергії, зменшують нагрівання по-верхні Грунту. Крім того, вони самі влітку менше нагріва-ються і швидше охолоджуються, ніж асфальт, бетон, цегла, а взимку — менше охолоджуються і виділяють певну частку енергії.

Здатність листя дерев і кущів пропускати, поглинати та відбивати (альбедо) сонячну енергію наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Вплив деревних видів на зміну загальної кількості со-нячної енергії, отриманої листям, % (за даними Л. Б. Лунца)

Як випливає з наведених даних, ефективність впливу зеле-них насаджень на температуру навколишнього середовища значною мірою залежить від видового складу деревних рос-лин та від площі насаджень, які вони утворюють. Найефек-тивніше захищають від теплової енергії деревні рослини з великими листками й високими показниками альбедо листків. При цьому велике значення має також характер розміщення листя в кроні. Наприклад, мозаїчне розміщення листя в кроні бука забезпечує майже повиє поглинання та відбиття соняч-ної енергії.

Слід зазначити, що площа, яку затінюють різні види дерев, залежить від площі проекції їхніх крон та висоти рослин. Широкі, низько розташовані крони краще затінюють поверхню грунту, ніж вузькі крони та крони, що високо підняті над поверхнею грунту.

5.2. Вплив насаджень на швидкість вітру

Ефективність насаджень у зменшенні швидкості вітру можна спостерігати на прикладі лісових полезахисних смуг. Вста-новлено, що відстань дії лісових смуг залежить насамперед від їхньої висоти й конструкції. Найчастіше ця дія поши-рюється на відстань, що дорівнює 20 — 30 висотам лісосмуги.

У містах і селищах ефективність дії декоративних наса-джень дещо інша, що зумовлюється передусім наявністю забудови. Так, зелені насадження влітку протидіють суховіям, які дмуть уздовж вулиць, а взимку зменшують «жалючість» холодних вітрів.

5.3. Вплив насаджень на вологість повітря

Кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, знач-ною мірою залежить від вологості повітря, яка зменшує про-.юрість атмосфери. У результаті зміни вологості повітря змі-нюється тепловідчуття людини. За рахунок поверхні листків дерев і кущів, трав'янистих рослин збільшується площа, з якої відбувається випаровування вологи в 20 і більше разів. Тому озеленення територій підвищує вологість повітря. При-чому, чим більші масиви зелених насаджень, тим більша во-логість повітря в них. Експериментально встановлено, що в лісі відносна вологість повітря на 36 %, а в парку - на 27 % нижча, ніж у дворі біля будинку.

Підвищення відносної вологості повітря майже завжди