5.4. Вплив насаджень на склад повітря

Деревні рослини у процесі фотосинтезу поглинають вугле-кислий газ і виділяють кисень. Отже, вони оздоровлюють та поліпшують склад повітря. За підрахунками, 1 га насаджень поглинає за годину 8 кг С02, тобто таку саму кількість, яку виділяє за цей період 200 чоловік. Звідси можна було б об-числити, що норма насаджень на одну людину дорівнює 50 м2. Однак вуглекислий газ надходить у повітря не тільки під час дихання людей, а й від інших живих істот, після згоряння палива та в результаті інших процесів. Тому, щоб утримувати склад повітря у збалансованому стані, загальна площа наса-джень у перерахунку на одного жителя має бути значно біль-шою. Вважають, що середній рівень озеленення території або співвідношення площі зелених насаджень різного призна-чення до загальної площі забудови має становити на Поліссі, в Прикарпатті, Закарпатті та Лісостепу України 45 %, а в Степу та на Південному березі Криму - 50 %. Норми зеле-них насаджень на одного жителя міста неоднакові не тільки для різних зон, а й для міст з різною чисельністю мешканців.

Важлива роль у декоративних насадженнях відводиться видовому складу рослин. Різні види дерев мають неоднакову ефективність у процесі газообміну. Наприклад, ефективність газообміну в модрини польської в 1,18 раза, у сосни звичай-ної в 1,64, у липи широколистої в 2,54, у дуба звичайного в 4,5 і в тополі берлінської в 6,91 раза більша, ніж у ялини звичайної. Тому під час створення декоративних насаджень треба враховувати газообмінну ефективність деревних рослин, оскільки від цього залежить склад повітря та рівень його забруднення димом, золою, сажею, пилом, газами, які потрапля-ють у дихальні шляхи людини і завдають шкоди її здоров'ю.

Встановлено, що середня концентрація сірчистого газу в озелененій зоні на відстані 500 м від джерела забруднення зменшується в 2 рази, сірководню — в 3 рази, оксидів азо-ту — в 12 разів порівняно з неозеленепою зоною. Доведено також, що запиленість повітря серед зелених насаджень значно нижча, ніж у житлових кварталах та промислових районах міст. Відомо, що листя різних видів дерев затримує неоднакову кількість пилу. Наприклад, запиленість берези в 2,5 раза, а хвойних дерев у ЗО разів більша, ніж запиленість осики. Крім того, запиленість повітря залежить від відстані до джерела забруднення, сезону року, видового складу, типу і конструкції зелених насаджень та їхньої площі. У повітрі великого парку з густими насадженнями вміст пилу менший, ніж у парку та-кого самого розміру, але з розрідженим насадженням.

Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикально-му провітрюванні середовища. Різний тепловий режим озеле-нених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже, сприяє переміщенню газів у верхні шари атмо-сфери.

Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів це тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефек-тивність виконання ними відповідних функцій у Населених пунктах. Реакцію деревних рослин на зміни складу повітря оцінюють за їхньою газо- і димостійкістю.

Заслуговує на увагу й фітонцидна здатність деревних рос-лин, від якої залежить кількість хвороботворних організмів у повітрі (табл. 5.4).

Таблиця 5.4. Дія фітонцидів різних рослин на хвороботворні бактерії

(за даними Б. П. Токіна)

5.5. Вплив насаджень на зменшення інтенсивності міського шуму

Під час руху транспортних засобів та діяльності деяких промислових підприємств у містах створюється певний шум. Рівень інтенсивності його вимірюється в децибелах (дБ). Верхнім порогом больового відчуття інтенсивності шуму є 40 дБ. За даними Л. Б. Лунца, більшість транспортних засо-бів створюють інтенсивність шуму, більшу за поріг больового відчуття, дБ: тролейбуси — 66 — 76, легкові автомобілі — 66 — 86, автобуси — 64 — 90, вантажні автомобілі (1,5 т) — 70 — 90, вантажні автомобілі (5 т) — 80 — 98, мотоцикли — 72-84, трамваї - 75-90, літаки - 130-140.

Голосний і тривалий шум негативно впливає на централь-ну нервову систему та психіку людини. З'являються ознаки птоми, знервованості, роздратованості, частішими стають пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, знижується праце-здатність.

Здатність крон деревних рослин поглинати та розсіювати енергію звуку — дійовий засіб зменшення шуму. Встановле-но, що листяні породи дерев поглинають 26 % звукової енергії, підбивають і розсіюють — 74 %. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій уздовж тротуарів деревами. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах у 10 разів мен-ша, ніж на неозеленених.

Отже, зелені насадження з відповідним видовим складом деревних рослин є ефективним засобом оздоровлення навко-лишнього середовища населених пунктів.

5.6. Вплив озеленення на архітектурний вигляд

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їхня здатність змінюватися в часі створює необмежені можли-вості для формування зовнішнього вигляду озеленених тери-торій населених місць. Завдяки насадженням можна краще поєднати в одне ціле деякі будівлі та їх групи, а житлові будинки й адміністративні установи — в цілісний комплекс або квартал.

Декоративні насадження поліпшують архітектурний вигляд міст, надають їм кольорової різноманітності, створюють об'єм-но-просторовий силует. Крім того, насадження можна вико-ристовувати для регулювання руху транспорту та пішоходів, влаштування острівців безпеки, маскування непривабливих об'єктів та деяких елементів міста.

Завдяки великому архітектурно-планувальному і санітарно-гігієнічному значенню декоративні насадження є однією з основних складових частин, які створюють комплекс міста чи селища.