У промислово розвинених країнах значне забруднення повітря часто призводить до незворотної руйнації ландшафту та негативного впливу на біосферу в цілому. І хоча рослини добре адаптовані, вони дуже відчутно реагують на занадто низький або надміру високий вміст окремих компонентів повітря. Так, зміна оптимального кисневого складу повітря призводить до небажаних наслідків. Особливо негативно рослини реагують на наявність у повітрі навіть малих доз токсичних речовин. Залежно від тривалості та інтенсивності їхнього впливу це призводить до багатьох змін фізіологічних функцій: пригнічується робота ферментних систем, пошкоджуються й відмирають окремі групи клітин і частини тканин, що часто спричиняє загибель як окремих рослин, так і цілих видів.

Слід відзначити, що зелені рослини сильніше пошкоджуються забрудненим повітрям та активніше реагують на ті концентрації шкідливих речовин, які в людей і тварин не викликають отруєнь. Тому рослини виконують функцію індикатора, що є надзвичайно важливо пр оцінці екологічного стану зовнішнього середовища.

Із багатьох публікацій [12,13,14,15] та інших інформаційних джерел відомо, що природне середовище майже всюди перебуває в незадовільному стані. На окремих територіях цей стан загрозливий для здоров’я людини. Саме такими місцями є штучно створені техногенні або антропогенні системи, до яких відносяться й міста. Не є винятком і обласний центр Івано-Франківськ.

В останні десятиліття техногенний вплив на зовнішнє середовище міста різко збільшився за рахунок побудови тут промислових підприємств різного профілю зі значними виробничими потужностями.

Понад 80 промислових підприємств міста щороку викидають у повітря й воду сотні і навіть тисячі тонн шкідливих речовин. Аналіз викидів, об’ємів та складу забруднюючих речовин свідчить про значне техногенне навантаження на тваринні організми, людину.

Тому для захисту навколишнього середовища від забруднюючих речовин необхідно використовувати природні фільтри, тобто зелені насадження, гектар яких щодня споживає 220-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-220 кг кисню та зволожує повітря, випаровуючи воду [16].

Створення парку – складне мистецтво, в якому поєднуються зусилля архітекторів, будівельників і ботаніків. Основне у створенні парків – підбір дендрологічних видів хвойних, листяних декоративних рослин та їх вільне розміщення на значних територіях. Розміщення рослин серед паркових насаджень не випадкове, а строго обумовлене запланованою композицією. Поодинокі кущі або дерева, висаджені серед газонів ізольовано від інших подібних рослин, називаються солітерами. У цій ролі виступають особливо цінні екзоти або декоративні кущі (навіть трав’янисті, квіткові види); пірамідальні тополі, сріблясті ялинки, квітучі кущі бузку чи чубушника та інші [17]. Основне призначення солітерів – визначити центр експозиції, підкреслити архітектурну значимість відповідної ділянки парку. Рослини, висаджені як солітери, повинні різко відрізнятися від навколишньої рослинності забарвленням, формами, архітектонікою. Як правило, такі рослини несуть і певне символічне навантаження. Наприклад, сріблясті ялинки підкреслюють урочистість і строгість, плакучі верби навівають сум і журбу, могутні дуби символізують нескореність і силу, берези відзначаються чистотою й незайманістю, півонії символізують самозакоханість. В інших випадках солітери використовуються для акцентування декоративних властивостей самої рослини: квітучі кущі троянд, строкаті форми кленів, пурпурнолисті буки.

Дерева і кущі можуть бути висаджені у різних пропорціях: біогрупами (рослин менше десяти); куртинами (дерев, кущів більше десяти); масивами (рослини займають площу понад 0,25 га).

В комплексі робіт із благоустрою міст та населених пунктів значне місце відводиться створенню зелених насаджень, парків, ботанічних садів, лісопаркових зон, дендропарків, в яких використовуються декоративні рослини, що оздоровлюють довкілля та збагачують атмосферне повітря фітонцидами.

У системі озеленення міста Івано-Франківська найпоширенішими зеленими об’єктами загального користування є парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, парк ім. Воїнів-інтернаціоналістів, дендрарій Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва та ін. Крім великих об’єктів зелених насаджень, значне місце в озелененні міста займають вулиці, сквери, бульвари, набережні тощо, які збагачують міський ландшафт, створюючи контрасти живої природи і забудови, дорожнього і тротуарного покриттів.

РОЗДІЛ ІІ РАЙОН ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

За фізико – географічним районуванням м. Івано-Франківськ знаходиться в області Передкарпаття, 9-му Бистрицькому районі (схема 1).

За геоботанічним районуванням місто розміщене в VI Самбірсько – Івано-Франківському геоботанічному окрузі дубових лісів, 21-му Івано-Франківсько – Коломийському районі грабово-дубових та дубових лісів (схема 2).

За флористичним районуванням – місто знаходиться на межі Опільського району і району Передкарпаття (схема 3).

Вивчення дендрофлори зелених насаджень здійснювалося за загально прийнятими методами флористичного дослідження. Обстеження зелених насаджень проводили маршрутним способом . В парках використовували маршрутний метод тимчасових профільних ліній, які прокладали паралельно на віддалі 50 м одна від одної. Складався список декоративних рослин, які визначалися за “Визначником рослин України” [18] та ”Визначником рослин Українських Карпат [19]. Систематичні таксони приймалися за А.Л. Тахтаджаном [20].

На основі виявлених рослин складали конспект дендрофлори міста за формою.

№ п/п | Родина | Рід | Вид | Життєва форма

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Природні умови (рельєф, ландшафт, клімат, грунт та рослинність) міста Івано-Франківська характеризувалися згідно досліджень науковців Івано-Франківського національного університету нафти і газу [20].

Дані про ботаніко-морфологічну характеристику декоративних рослин на території міста Івано-Франківська наводяться з наукових праць А.І. Ваніна, Т.М. Бродовича, В.К. Балабушка, В.Я. Заячука [24,25,26,36].

Під час польових досліджень проводили збір гербарного матеріалу, робили фотознімки цікавих видів рослин.

РОЗДІЛ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

3.1 Загальні риси рельєфу та ландшафту

Згідно з геоморфологічною класифікацією Я.С.Кравчука [19], територія міста Івано-Франківська належить до Передкарпаття – геоморфологічної області в межах Карпатської гірської країни, яка