Джерелом забрудження атмосфери міста також є автотранспорт, кількість якого щороку зростає переважно за рахунок завезення із-за кордону імпортних автомобілів застарілих моделей. Так, тільки на початок 1999 року за офіційними даними в області було понад 103 тис. автомашин індивідуального користування та 137 тис. автомобілів державних організацій. Така значна кількість автомобілів викидає в атмосферу не тільки відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згорання, але й понад 170 шкідливих для живої природи речовин, 160 із яких – похідні вуглеводні, що є наслідком неповного згорання палива. Найтоксичніші із них, крім оксидів вуглецю і азоту, є альдегіди, сажа і бензопірен, а також важкі метали – свинець, нікедь та інші.

Із публікацій Приходька М.М. (молодший) [21], відомо, що у 2000 році стаціонарні джерела (80 промислових підприємств) та пересувні джерела (близько 40 тис. автомобілів) в обласному центрі викинули в атмосферу 15,9 тис.тонн шкідливих речовин, що на 11,5 % більше, ніж у 1998 році. Із загальної кількості забруднюючих речовин 95 % (15,1 тис.тонн) потрапило у повітря від пересувних джерел забруднення .

Збільшення кількості автомашин та погіршення стану автомобільного парку, низька якість палива, незадовільний розвиток вулично-шляхової мережі, недостатня кількість контрольно-регулювальних пунктів на підприємствах та в кооперативних гаражах, відсутність постійного контролю за автотранспортними засобами, які є екологічно небезпечними об’єктами – все згадане негативно впливає на стан атмосфери та інші компоненти довкілля (забруднення грунтів, вод, рослинності).

Таким чином, в кліматичних умовах м.Івано –Франківська цілком можливе зростання декоративних рослин в зелених насадженнях.

РОЗДІЛ ІV ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ

В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

4.1. Загальна характеристика зелених насаджень міста

Зелені насадження, як природні фільтри, відіграють надзвичайно важливу роль у захисті навколишнього середовища від забруднюючих речовин. Вчені підрахували, що кожного дня гектар зелених насаджень споживає 220-280 кг вуглекислого газу і одночасно виділяє 180-220 кг кисню. Рослини зволожують повітря, випаровуючи воду. Влітку під наметом дерев температура повітря на 7-8 є С нижча, ніж на відкритих місцях [37].

Проте, у результаті концентрації й територіального розростання промислових об’єктів та житлових будов, а також збільшення кількості міського транспорту постійно зростає рівень газо- та пилоподібних забруднень атмосферного повітря, що завдає значної шкоди фітосфері. Негативному впливу підлягають рослини не тільки в безпосередній близькості до промислових об’єктів, але й далеко за їх межами, тому що шкідливі газові інтоксиканти розповсюджуються на десятки кілометрів від джерела забруднення. Головним для успішного вирішення даної проблеми та розробки ефективних природоохоронних заходів є знання видів і властивостей речовин, що забруднюють повітря, специфіки їх впливу, реакції рослин на забруднення, а також наявність відповідних техніко-економічних можливостей для зменшення збитків, що спричиняються забруднювачами. З літературних джерел відомо, що для нормального розвитку рослинності на Землі, поряд із наявністю світла, води та відповідних температурних умов, потрібне кондиційне атмосферне повітря. Зараз воно є лише на територіях, розташованих подалі від місць людської діяльності.

У промислово розвинених країнах значне забруднення повітря часто призводить до незворотної руйнації місцевого ландшафту та негативного впливу на біосферу в цілому. І хоча рослини добре адаптовані, вони дуже відчутно реагують на занадто низький або надміру високий вміст окремих компонентів повітря. Так, зміна оптимального кисневого складу повітря веде до небажаних наслідків. Особливо негативно рослини реагують на наявність у повітрі навіть малих доз токсичних речовин. Залежно від тривалості та інтенсивності їхнього впливу це призводить до багатьох змін фізіологічних функцій: пригнічується робота ферментних систем, пошкоджуються й відмирають окремі групи клітин і частини тканини, що часто спричиняє загибель як окремих рослин, так і цілих видів.

Слід відзначити, що зелені рослини сильніше пошкоджуються забрудненим повітрям та активніше реагують на ті концентрації шкідливих речовин, які в людей і тварин не викликають отруєнь. Тому рослини виконують функцію індикатора, що є надзвичайно важливо при оцінці екологічного стану зовнішнього середовища.

Із багатьох публікацій [1, 6, 13, 18] та інших інформаційних джерел відомо, що природне середовище майже всюди перебуває в незадовільному стані. На окремих територіях цей стан загрозливий для здоров’я людини. Саме такими місцями є штучно створені техногенні, або антропогенні, системи, до яких відносяться й міста. Не є винятком і обласний центр Івано-Франківськ.

В останні десятиліття техногенний вплив на зовнішнє середовище міста різко збільшився за рахунок побудови тут промислових підприємств різного профілю зі значними виробничими потужностями.

Понад 80 промислових підприємств міста щороку викидають у повітря й воду сотні і навіть тисячі тонн шкідливих речовин. Аналіз викидів, об’ємів та складу забруднюючих речовин свідчить про значне техногенне навантаження на рослинні угруповання, тваринні організми та людину. Різноманітний спектр викидів забруднюючих речовин у зовнішнє сеедовище міста викликає затримку росту і розвитку зелених насаджень.

На зелену рослинність міста в основному негативно впливають сірковмісні речовини, що містяться у викидах промислових підприємств, та підвищена концентрація СО2 і газів, які викидає автотранспорт.

Тому для збереження дендрофлори міста доцільно на перспективу вивчити її фітопатологічний стан та розробити санітарно-оздоровчі заходи.

Облік та опис зелених насаджень проведено на семи скверах (“Вали”, “Привокзальний”, “Театральний”, “Княгинин”, “Навколо Обласної Ради”, “Біля поліклініки”, “Міцкевича”) та на двох вулицях Хіміків і Тролейбусна. Результати обліку зелених насаджень наведені у таблицях 4,1., 4.2. Встановлено наступне:

- у