Тирличеві - Gentianaceae

52. | Тирлич безстебловий – Gentiana acaulis L. | Sol | Післялісові луки | Бореальний

53. | Тирлич ваточниковий – Gentiana asclepoidea L. | Sp | Лісова галявина | Неморальний

Товстолисті - Crassulaceae

54. | Родіола рожева – Rhodiola rosea L. | Un | Альпійські луки | Монтанний

Трояндові - Rosaceae

55. | Малина –

Rubus idaeus L. | Soc | Лісова галявина | Бореальний

56. | Ожина звичайна –

Rubus caesius L. | Soc | Лісова галявина | Бореальний

57. | Суниці лісові – Fragaria vesca L. | Soc | Лісова галявина | Неморальний

Хвощові - Equisetaceae

58. | Хвощ лісовий – Equisetum sylvaticum L. | Cop2 | Біля струмків | Гігрофільний

Хрестоцвіті - Brassicaceae

59. | Зубниця залозиста – Dentaria glandulosa Waldst.et Kit | Cop2 | Лісова галявина | Неморальний

Фіалкові - Violaceae

60. | Фіалка запашна – Viola odorata L. | Cop3 | Лісова галявина | Неморальний

61. | Фіалка гірська – Viola montana L. | Sp | Полонина | Монтанний

Шорстколисті - Boraginaceae

62. | Медунка лікарська – Pulmonaria officinalis L. | Cop3 | Узлісся | Неморальний

63. | Незабудка болотна –

Myosotis palustris L. | Cop3 | Біля струмків | Гігрофільний

4.3. Систематичний аналіз флори

Систематичний аналіз флори вказує на наявність у межах дослідженої території 32 родин, 56 родів та 63 видів рослин. Їх назви та відсоткове співвідношення у флорі Говерлянського ПОНДВ представлені у таблиці 4.2.

На основі проведених досліджень і власних спостережень можна зробити висновок про те, що найбільш поширеними на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення є рослини, які належать до родини Складноцвітих (Asteraceae) – 9 родів, що становить 16,1 % від усіх виявлених нами родів.

Таблиця 4.2.

Систематичний аналіз флори Говерлянського ПОНДВ

№п/п | Назва родини | Кількість родів | % число | Кількість видів | % число

1. | Амарилісові (Amaryllidaceae) | 2 | 3,6 | 2 | 3,2

2. | Безщитникові (Athyriaqceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

3. | Бобові

(Fabaceae) | 2 | 3,6 | 2 | 3,2

4. | Брусничні (Vacciniaceae) | 2 | 3,6 | 2 | 3,2

5. | Букові

(Fagaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

6. | Вересові

(Ericacea) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

7. | Губоцвіті (Lamiaceae) | 4 | 7,1 | 4 | 6,3

8. | Дзвоникові (Campanulaceae) | 1 | 1,8 | 2 | 3,2

9. | Жовтeцеві (Ranunculaceae) | 4 | 7,1 | 5 | 7,9

10. | Звіробійні (Hypericaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

11. | Злакові (Poaceae) | 3 | 5,4 | 3 | 4,8

12. | Зозулинцеві (Orchidaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

13. | Зонтичні

(Apiaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

14. | Квасиницеві (Oxyladaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

15. | Китяткові (Polygalaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

16. | Кропивові (Urticaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

17. | Лілійні

(Liliaceae) | 3 | 5,4 | 3 | 4,8

18. | Ліщинові (Corylaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

19. | Онагрові (Onagraceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

20. | Первоцвіті (Primulaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

21. | Півникові (Iridaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

22. | Плаунові (Lycopodiaceae) | 1 | 1,8 | 2 | 3,2

23. | Подорожникові (Plantaginaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

24. | Складноцвіті (Asteraceae) | 9 | 16,1 | 9 | 14,3

25. | Cоснові

(Pinaceae) | 2 | 3,6 | 3 | 4,8

26. | Тирличеві (Gentianaceae) | 1 | 1,8 | 2 | 3,2

27. | Товстолисті (Crassulaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

28. | Трояндові

(Rosaceae) | 2 | 3,6 | 3 | 4,8

29. | Хвощові (Equisetaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

30. | Хрестоцвіті (Brassicaceae) | 1 | 1,8 | 1 | 1,6

31. | Фіалкові

(Violaceae) | 1 | 1,8 | 2 | 3,2

32. | Шорстколисті (Boraginaceae) | 2 | 3,6 | 2 | 3,2

Всього | 56 | 100 | 63 | 100

Такі родини, як Губоцвіті (Lamiaceae) і Жовтцеві (Ranunculaceae) у флорі дослідженого природо-заповідного об’єкту представлені чотирма родами (по 7,1 % від загалу); Злакові (Poaceae), Лілійні (Liliaceae) та Соснові (Pinaceae) – трьома родами (по 5,4 %); родини Амарилісові (Amaryladaceae), Бобові (Fabaceae), Брусничні (Vacciniaceae), Трояндові (Rosaceae) і Шорстколисті (Boraginaceae) налічують по два роди з виявлених нами рослин. Частка інших виявлених родин рослин, тобто тих, які включають в себе один виявлений рід становить 53,1 %, або 17 родин.

Розподіл визначених видів за родами представлений у вигляді діаграми (рис. 4.1).

Рис. 4. 1. Родова приналежність виявлених на території Говерлянського ПОНДВ

При аналізі видового різноманіття досліджуваної території встановлено, що найпоширенішими на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення є види рослин родини Складноцвітих (Asteraceae). Загалом виявлено дев’ять видів, що становить 14,3 % видового різноманіття досліджуваної території.

П’ять виявлених видів належать до родини Жовтецевих (Ranunculaceae), що складає 7,9 % від загальної кількості виявлених видів; чотири види рослин належать до родин Губоцвіті (Lamiaceae), що становить 6,3 %, Такі родини, як Злакові (Poaceae), Лілійні (Liliaceae), Трояндові (Rosaceae) та Соснові (Pinaceae) представлені трьома видами кожна. Їх частка у видовому різноманітті не перевищує 4,8 %. Решта сім родин представлені двома