Поняття "здоров'я" ширше від поняття "життєздатність". Це можна пояснити на прикладі. Два індивідууми, що прожили однаковий вік, з об'єктивної точки зору рівнозначні за своєю життєздатністю. Проте, за здоров'ям вони можуть суттєво відрізнятися: якість життя, її повноцінність, життєва активність (а для людської "особини" ще й задоволеність, настрій, самопочуття, реалізація здібностей до творчості і багато іншого) у них можуть бути зовсім різними. Звідси стає зрозумілим, чому у працях біологів ми не знайдемо згадувань про здоров'я. Відсутність цих згадувань аж ніяк не свідчить про те, що не існує зв'язку між життям і здоров'ям.

Висновки

На зменшення кризових явищ і гостроти проблеми формування, збереження та зміцнення здоров'я населення України, і в першу чергу, підростаючого покоління, спрямовані концептуальні положення неперервного валеологічного виховання та освіти. Вони враховують досвід передових країн світу, створюють передумови для відповідності змісту валеології світовим стандартам, забезпечують систему валеологічної освіти та виховання.

Мета валеологічного виховання і освіти — підвищення рівня фізичного, психічного та духовного здоров'я української нації через створення пріоритетної культури здоров'я, валеології — інтегрованої системи знань про чинники, пошкодження і відновлення здоров'я, методи і навички індивідуального його збереження і зміцнення системи валеологічного виховання та навчання здорових умов життєдіяльності валеософського світогляду і практичних пріоритетів здорової людини.

Література

Булич Е. Валеологія: Теоретичні основи валеології. – К., 1997.

Довгаль С. Валеологія – наука третього тисячоліття // Валеологія. – 1999. - № 1.

Довгаль С. Валеологія у минулому // Валеологія. – 1999. - № 5.

Мудрость здоровой жизни. – М., 1986.