4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

4.1. Морфолог-біологічні особливості росту і розвитку озимого ріпаку у весняно-літній період вегетації.

4.1.1. Зміна висоти рослин і маси насіння.

Проміри висоти рослин проводились 7 разів на 40 рослинах з інтервалом 4-10 днів на протязі 45 діб росту і були розпочаті 18 квітня. На цей час рослини знаходились на 35-й стадії розвитку і мали висоту 12,9 см (Таблиця 4.4.1).

Висота та добові приросту рослин озимого ріпаку

з 18.04 по 1.06 2002 року

(середні показники по n=40)

Дата проміру | Кількість днів між промірами | Висота рослин, в см | Ріст рослин на добу, в см

18.04 | 12,9 | -

22.04 | 4 | 28,6 | 3,9

29.04 | 7 | 67,8 | 5,6

7.05 | 8 | 112,2 | 5,5

11.05 | 4 | 127,6 | 3,9

21.05 | 10 | 136 | 0,8

1.06 | 10 | 137 | 0,1

Через 4 дні 22.04 висота рослин збільшилась до 28,6 см або на15,7 см на 29.04, через 7 днів після попереднього проміру до 67,8 см (на 29,2 см), на 7.05 через 8 днів – до 112,2 см (на 44,4 см), на 11.05 через 4 дні – до 127,6 (на 15,4) і на 21.05 через 10 днів – до 136,0 см (на 8,4 см). На цю дату ріст рослин у висоту практично закінчився, поскільки ще через 10 днів на 1.06 він збільшився лише на 1 см, що чітко прослідковується на графіку (Рис. 4.1.1).

Поряд із збільшенням абсолютної висоти рослин змінювались і темпи приросту (Рис. 4.1.1). з 18 по 22 квітня середньодобовий приріст становив 3,9 см. З 22 квітня по 7 травня відмічається збільшення темпів до 5,6-5,5 см при їх стабільності. Із 7 по 11 травня вони сповільнились до 3,9, а з 11 по 21 травня до 0,8 см на добу. Практично після 21 травня ріст припинився, оскільки з 21 травня по 1 червня (за 10 днів) середньодобовий приріст склав лише 0,1 см.

4.1.1 Дати промирів

рис № 1 Висота рослин озимого ріпаку під час весняно-літньої вегетації 2002 (серередні показники, n = 40).

4.1.1 Дати промірів

рис № 2 Добовий приріст висоти рослин озимого ріпаку під час весняно-літньої вегетації 2002р. (середні показники , n=40)

Дослідження насіння проведені 7 разів при його формуванні і дозріванні, починаючи з 28-30 і закінчуючи 79-81 днем після закінчення цвітіння. Одержані результати дають змогу від слідкувати певні закономірності в цьому процесі (Рис. 4.1.1.3).

Дні після закінчення цвітіння

Рисунок 4.1.3 Зміна маси насінини в процесі формування і дозрівання

Так, протягом всього вказаного вище періоду, починаючи з 29-30 дня вага води в насінині з максимальної (6,10 мл) неухильно зменшується (5,39; 5,27; 3,46; 1,69; 1,00) і на час повної стиглості стає в польових умовах мінімальною – 0,68 мг. Дещо інший характер зміни маси насінини. З 28-30 дня і на 48-51 день маса насінини зростає (7,41; 7,79 9,43мг), що пов’язано з нагромадженням сухої речовини (1,31; 2,40; 4,16 мг). На 59-61 день маса насінини вже не компенсується збільшенням маси сухої речовини (до 4,96 мг) і вона зменшується (до 8,42 мг проти 9,43 мг), що обумовлені різким зменшенням кількості води (з 5,27 до 3,46 мг). З 69-71 і до повної стиглості (78-81 дні) маса сухої речовини залишається на одному рівні, що говорить про завершення її нагромадження, однак маса насінини продовжує зменшуватись (6,33; 5,59; 5,34 мг). Це зменшення пов’язане з втратою насіниною води.

4. 2.1. Самозапилення однієї квітки (Клейстогамії).

Ріпак, як відомо є факультативом, у близько 30% його квіток запилюється перехресно. При вивченні ефективності самозапилення в межах однієї квітки (клейстогамії) встановлено, що для 29,4 % квіток утворилась максимальна кількість насінин. 26-37 шт. І в той же час в 26,1 % квіток була виявлена повна самонесумісність – насіння не утворилось (Таблиця 4.1.2)

Таблиця 4.1.2.1

Результати самозапилення однієї квітки озимого ріпака “ОО” типу.

Кількість насіння в стручку | Вільне запилення

Кількість рослин - квіток | % від загальної кількості | Кількість рослин - квіток | % від загальної кількості

0 | 24 | 26,1 | - | -

1-5 | 12 | 13,0 | - | -

6,15 | 12 | 13,0 | 4 | 4,3

16-25 | 17 | 18,5 | 15 | 16,3

26-37 | 27 | 29,4 | 73 | 79,4

* Примітка: на одній рослині ізолювалась одна квітка

Слід зауважити, що поряд з цим у 13,0 відсотків квіток при самозапиленні зав’язалось в стручку лише 1-5 насінин і у 13,0 % - 6-15 шт. На зав’язі з 16-37 насінинами припадає майже половина (47,9 %) одержаних стручків. При вільному запиленні характер утворення насіння зовсім інший. В цьому випадку зовсім відсутні бутони, що не уторили зав’язі і зав’язі з кількістю насінин 1-5 штук. На кількість стручків з 6-15 насінинами припадає всього 4,3 %. В той же час основна маса стручків (95,7 %) мали від 16 до 37 насінин, що вказує на високу ступінь комбінованого способу запилення – перехресного та самозапилення в межах рослини.

4.1.3. Структура врожаю рослини

Структура врожаю рослин взагалі і ріпаку, зокрема, формується під впливом багатьох факторів – грунтово кліматичних умов, технології вирощування, сортових особливостей і ін.

Одержані в 2002 р. Результати на сорті Дембо дають підстави стверджувати, що в даному випадку основна маса врожаю рослини ріпака формувалась за рахунок галужень І-го