Цикорій дикий (Петрові батоги) (Cichorium intubus L.) – багаторічна трав’яна розсіяно-волосиста, з молочним соком рослина родини айстрових (складноцвітих - Asteraceae). Цикорій дикий росте по всій території України, вздовж доріг, канавами, як бур’ян на засмічених місцях. Для медичних потреб використовують корені Radix cichorii intybi, рідше траву Herba cichorii intybi.

Траву заготовляють у період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі. Корені викопують восени, миють у холодній воді, розрізають і сушать на відкритому майданчику.

Найчастіше голенові препарати цикорію вважають для збудження апетиту та поліпшення діяльності органів травлення, особливо при гастритах, колітах, легких формах цукрового діабету. Відвар трави корисний при холециститі, гепатитах, стимулює виділення жовчі, має сечогінну дію. Відвар: 2 столові ложки трави або одну столову ложку коріння варять 10 хв. У 0,5 л води, вживати по пів склянки 4 рази на день за 20 хв. до їжі. Дуже цінною властивістю цикорію є його здатність сприяти відновленню клітин печінки. У 1992 р. у середині травня висіяно цикорій сорту Уманський – 90 на ділянках державного дендропарку ім. З. Павлика Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Сходи рослин зібрались на 15-й день після висіву. За вегетаційний період рослини пройшли фазу кущіння і утворили розетку (6-8) листків. Насіння цикорію отримано з Уманського педагогічного інституту.

У 1993 році поновлення вегетації відбулося в першій декаді травня , початок цвітіння настав у першій половині липня. Кількість днів від поновлення вегетації до плодоношення – 115. Зібране в дендропарку насіння цикорію висіяно під зиму в Любинському і Орівському лісництвах. Сходи рослин з’явились у першій декаді травня, початок цвітіння настав у третій декаді липня. Кількість днів від появи сходів до плодоношення – 130.

Урожайність коренів цикорію в середньому 12,5 кг з 1 м2. Добрий урожай коренів збирають, якщо насіння висівати в середині травня у родючий ґрунт. Доглядають за рослинами так, як і за буряком підсмажений і розмелений корінь цикорію використовують як замінник натуральної кави і цінну добавку до сурогатів кави з ячменю.

За нашими спостереженнями цикорій в умовах Передкарпаття і Східних Бескид для росту і розвитку має задовільні умови, які забезпечують нормальний життєвий цикл і сезонну ритміку.

Природні умови Опілля Львівської області сприяють культивуванню багатьох цінних і перспективних лікарських рослин культурного походження. Серед них ми дослідили і впровадили на дослідно-виробничих ділянках Унівського монастиря понад 20 видів рослин, зокрема чибер садовий.

Корінь цикорію дикого містить гіркий глікозид інтивін (близько 0,1%), інулін (49 %), Молочний сік (лактуцин, лактуколікрин), холін, цукри, смолисті речовини, слиз, калію нітрат. Застосовується у вигляді відвару: 1 столову ложку кореня заливають 2 склянками води, кип’ятять на малому вогні 10 хв., настоюють 6 годин, П’ють по 0,5 склянки 2-3 рази протягом доби перед їжею а також як жовчогінний і сечогінний засіб. Посилює апетит, поповнює дефіцит мікроелементів.

Чибер садовий (Satureja hortensis L.) – однорічна трав’яна рослина родини бубоцвітих (Labiatae). Батьківщина – Східне Середземномор’я, Іран. У Центральну Європу завезений монахами у IX ст. У народній медицині чибер використовують як засіб, що має в’яжучі, бактерицидні, спазматичні, сечогінні, потогінні та глистогінні властивості.

Для виготовлення ліків використовують траву Herba saturejae hortensis. Яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину на висоті 10-12 см від поверхні ґрунту. Сушать сировину в чистому, добре провітрюваному приміщенні, розстеляючи тонким шаром на папері або тканині.

У 1994 році чибер садовий висіяно на ділянках Унівського монастиря у першій декаді квітня. Сходи з’явились на 20-й день після висіву. Цвітіння у рослин настало на 84-й день, плодоношення – на 100-й день після висіву. Крім того на колекційній ділянці вирощується чибер гіркий (Satureja montana) – багаторічна напівчагарникова рослина. Насіння чиберу гіркого отримано з Німеччини. В наших умовах чибер гіркий є новою культурою. В 1994 р. висіяно насіння в третій декаді березня, сходи рослин з’явились на 30-й день. За вегетаційний період спостерігали кущіння (від 7 до 10 пагонів) які перезимували. Весною 1995 р. поновлення вегетації настало у другій декаді квітня. Цвітіння – на 75 день від початку весняного відростання. На другому році у росли виростає п’ять-сім пагонів, що прилягають до землі і швидко укорінюються.

Наші дослідження підтверджують, що чибер садовий і гірський в умовах Опілля мають задовільні умови росту і розвитку, забезпечують нормальний життєвий цикл і сезонну ритміку.

Гірчиця біла (Sinapis ??? L.) – однорічна трав’яна шорстковолосиста рослина родини хрестоцвітих (Cruciterae-Brassicaceae). Стебло прямостояче, у горі галузисте, 30-60 см заввишки. Поширена на всій території України. Розводять як олійну рослину. Для виготовлення ліків використовують насіння Semina sinapis.

Збирають, коли дозрівають нижні та середні стручки . Рослина в цей час набуває жовтого кольору, а нижні листки опадають вижаті рослини в’яжуть у снопики, досушують, стежачи, щоб не висипалося насіння, а потім обмочують.

Насіння рослини