З метою відновлення народної агрономії та створення запасу насіння народних сортів зернових і зернобобових культур на ділянках Орівського лісництва культивуються карпатський овес „Косач”, голо дерні овес та ячмінь (сорт ???), соя, гірчиця, конопля, сочевиця, біб кормовий, люпин жовтий, люпин ??? та ін.

Таким чином грунтово-кліматичні умови Східних Бескид задовільні для росту і розвитку усіх зернових і зернобобових культур, рослини проходять певний життєвий цикл і сезонну ритміку, а також дають добрі врожаї надземної маси і насіння.

Бугила (кервель звичайний) (Anthriscus urefolium L.) – однорічна трав’яна рослина родини хрестоцвітих.. Батьківщина – Південно-східна Європа. Римляни і давні греки використовували кервель у кулінарії. За морфологією кервель нагадує петрушку. Стебла голі або з рідким опушенням в основі вузлів 0,20-0,70 см заввишки. Листя тонке, дрібне і густе. Вирощують як овочеву і лікарську культуру. Щоб забезпечити кухню свіжою зеленою, необхідно висівати насіння бугили що 14-16 днів. Світлолюбна, вимоглива до ґрунту трава бугили багата на ефірну олію, глюкозиди, каротин, Вітамін С, мінеральні речовини і магній. В народній медицині використовують траву Herba ceretolii при шлункових хворобах (ро???мільненні), хворобах органів дихання, нирок, сечових шляхів.

Бугила в умовах Опілля є новою культурою. В 1995 р. у другій декаді березня бугилу висіяно на ділянках Українського монастиря. Сходи рослин з’явились на 14-й день після висіву, цвітіння – 108-й. Від появи сходів до плодоношення минуло 136 днів. Насіння бугили отримано з Німеччини.

Таким чином, бугила в умовах Рядтоцько-Опільського географічного району має задовільні умови для росту і розвитку рослин, проходить нормальний життєвий цикл і сезонну ритміку.

Буркун аптечний (Melilotus officinalis (L.) Pall) – дворічна трав’яна рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, голе, понад 1 м заввишки. Поширений по всій території України – на лісових галявинах, узліссях, біля доріг. Для лікарської сировини використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки завдовжки 30 см бічні пагони. Сушать на сонці або під наметом. Суху траву обмочують і пересівають через решето, щоб відділити товсті стебла.

Трава буркуну аптечного багата на кумарин, ???лілотин, жироподібні речовини, білок, ефірну олію. Препарати буркуну аптечного мають відхаркувальні, пом’якшувальні, седативні властивості. Вони посилюють кровообіг, зменшують набряки і зупиняють запальні процеси. Трава входить до складу сумішей лікарських рослин, що застосовуються при бронхіті, туберкульозі легенів, ревматизмі. Народна медицина використовує при кашлі, безсонні, хворобах яєчників.

У 1994 році у другій декаді квітня висіяно насіння буркуну аптечного на ділянках Орівського лісництва. Сходи рослин з’являються на 10-й день від висіву, цвітіння настало на 75-й день, плодоношення – на 115-й день від появи сходів. Насіння для висіву зібрано в природних місцезбираннях.

З’ясовано, що буркун аптечний в умовах Східних Бескид має задовільні умови для росту і розвитку.

Цей вид, як і інші, окрім лікувальних, має ще й цінні кормові властивості завдяки значному вмісту різноманітних білковмісних амінокислот. Слід додати, що буркун є прекрасним медоносом.

За біохімічним складом трава буркуну містить лактони (близько 1%), що надають їй приємного запаху, а також фенольний глікозид мелілотозид, кумаринову і мелілотову кислоти. Крім цього в траві є азотисті сполуки, флавоноїди, аскорбінова кислота, слиз, цукри, похідні пурину, жироподібні речовини (близько 4,3%), білки (17,6%) та ефірна олія (0,01%). Важливою складовою буркуну лікарського є дікумарин, що має здатність гальмування зсідання крові.

Синюха голуба (Polemonium caeruleum L.) – багаторічна трав’яна рослина родини синюхових (Polemoniaceue). Стебло прямостояче, 40-100 см заввишки. Синюха голуба росте на вологих луках, між чагарниками і на лісних галявинах. Для лікарської сировини використовують кореневу систему Rizom radix, які заготовляють восени або навесні в період утворення стебел. Кореневище з коренями синюхи містять сапоніни, смолисті речовини, органічні кислоти, ефірну олію, жири та крохмаль.

Галенові препарати використовують, як відхаркувальний і заспокійливий засіб. Синюха має високу седативну дію, у 8-10 разів вищу, ніж валеріана лікарська і собача кропива. Лікує гострі бронхіти і туберкульоз легень, уживають при безсонні, нервно-психічних захворюваннях, епілепсії, дає добрий ефект із сухоцвітом ???. Синюха голуба розмножується з насіння і вегетативно поділом особин (куща).

У 1995 р. одержано п’ять особин синюхи голубої в Романівському лісництві. Поділили три особини, з кожної – 4-5 частин. Саджанці висадили в скриньки і помістили в теплицю. Через 25 днів саджанці синюхи утворили розетку листків. У відкритий ґрунт їх висаджено 1.05.95 р. Синюха голуба належить до ранньоквітучих і медоносних рослин. На одній особині утворюється 15-20 генеративних пагонів. На одному пагоні зацвітає 90-112 п’ятипелюсткових синіх квіток. ??? продуктивність 96-109 коробочок. В кожній коробочці – 17-25 насінин. Польова схожість 94-97%. Цвітіння настало 15-го травня, плодоношення – на 80-й день від садіння.

Синюха голуба має цілющі властивості, рідкісна, вимагає збагачення з метою створення лікарської сировини, і насіння, а також вивчення технології вирощування в культурі.

Кореневища з коренями містять тритерпенові сапоніни, що мають (20-30%), що мають високу гемолітичну здатність, смолисті речовини (до 1%), органічні кислоти, ефірну та жирну олію, крохмаль, білки. В народі використовують, як болеспинне, від безсоння, переляку, при сильному кашлі з поганим відходженням мокроти, при катарах шлунка і підвищеною кислотністю.

Любисток аптечний (Levicticum officinale Kock) – багаторічна гола трав’яна рослина родини зонтичних (Apiaceae). Стебло кругле, трубчасте, вгорі розгалуження, 100-200 см заввишки. Листки блискучі, перисто- або двічі