розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близько три тижні. Цвіте у червні – серпні. Росте ромашка лікарська на засмічених місцях, біля доріг, на дорогах, на пустирях, коло жител.
На території Тисменицького району крім того зустрічається в полі, на узліссі, в лісі та в садах.
Родина: Складноцвіті –Asteraceae
Полин гіркий – Artemisia absinthium L.
Багаторічна трав’яниста рослина 50-100 см заввишки, вся сірувато – срібляста від густого опушення, з міцним запахом, гірким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довго черешкові, пластинка трикутно округла, дво-, триперисті, стеблові - коротко-черешкові, двоперсті. Суцвіття – кулясті кошики близько 3 мм у поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки усі трубчасті, жовті. Цвіте у червні-липні.
Полин гіркий росте в межах Тисменицького району на пустирях, межах, полях, городах; на узліссях, в лісі та в садах не виявлений.
Родина: Складноцвіті –Asteraceae
Мати-й-мачуха – Tussilago farfara L.
Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим галузистим кореневищем і відростаючими від нього ранньою весною квітковими стеблами. Стебла вкриті яйцевидно-ланцетними, гострими листками, з поодинокими досить великими кошиками на верхівці, квітки жовті. Тільки після цвітіння розвивається розетка прикореневих, довгочерешкових, нерівномірно-зубчастих зверху голих і темно-зелених, зісподу білоповетистих листків. Росте мати-й-мачуха на вологих глинистих, піщанистих і вапнякових ґрунтах, на урвищах, по берегах річок і канав.
В межах Тисменицького району росте на полях, в лісі та на узліссях.
Родина: Складноцвіті –Asteraceae
Цикорій звичайний – Cichorium intybus L.
Багаторічна трав’яниста рослина 30-150см заввишки, із стовщеними веретено видними кореневищем, із галузистим стеблом з розчепіреними гілками. Прикореневі листки роздільні, стеблові листки ланцетні, стеблообгортні, верхівкові – цілокраї. Кошики сидячі, одиночні або по 2-3, квітки блакитні, рідко білі, ще рідше – рожеві. Цвіте у червні-вересні. Росте цикорій звичайний по краях доріг, коло канав, на межах, по схилах. //В межах району зустрічається в полі, в городі, інколи в садах.
Родина: Складноцвіті –Asteraceae
Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Willd.
Багаторічна лікарська рослина 5-30 см заввишки, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Корінь веретеноподібний, малорозгалужений, м’ясистий, довжиною 20-60 см. Всі листки зібрані в прикореневу розетку, ланцетні. Квіткове стебло порожнисте, на верхівці несе квітковий кошик. Суцвіття – один кошик 3-5 см в поперечнику. Всі квітки язичкові, віночок золотаво-жовтий. Цвіте в травні-липні.
Росте на території Тисменицького району на вогких ґрунтах, при дорогах, в садах і на городах, на узліссях, галявинах.
Родина: Бобові – Fabeceae
Конюшина лучна – Trifolium pratense L.
Кущ з висхідними розгалуженими пагонами. Стебла і розсіяно опущені притиснутими та відстовбурченими волосками. Нижні листки на довгих, верхні – на коротких черешках. Квітки сидячі. Головки верхівкові, кулясті або яйцевидні, оточені верхівковими листками і їх розширеними прилистками. Віночок рожевий, червоний або пурпурний. Біб яйцевидний, 1-насінний.
Росте на території Тисменицького району переважно в мішаних лісах, на галявинах, узліссях, луках, серед чагарників.
1.2. Аналіз зустрічності видів лікарських рослин на території Тисменицького району
Таблиця 2
Зустрічність видів найпоширеніших лікарських рослин на території Тисменицького району в різних місцях зростання
на 2002-2003рр.(середні значення)
№ | Види | На полі | В городі | По узліссі | В лісі | В саду
1 | Betula pubescens | Un | Sp | Sp
2 | Sambucus nigra | Un | Sol | Sp | Sp
3 | Achillea millefolium | Cop1 | Un | Sol
4 | Artemisia absinthium | Cop1 | Cop1 | Sp | Sp | Sp
5 | Cichorium intybus | Cop1 | Sp | Sol | Sp | Sp
6 | Matricaria chamomilla | Cop1 | Sol | Sol | Sol | Un
7 | Taraxacum officinale | Cop1 | Sp | Cop1 | Cop1
8 | Tussilago farfara | Sp | Sol | Sp
9 | Urtica dioica | Sol | Cop2 | Sol | Sol | Sp
10 | Tilia cordata | Cop1 | Cop3 | Sp
11 | Capsella bursa pastoris | Cop1 | Cop2 | Sp | Un
12 | Trifolium pratense | Cop1 | Un | Sp | Sp | Un
13 | Plantago major | Cop1 | Cop1 | Cop1 | Sp
14 | Chelidonium majus | Cop1 | Sp | Cop1 | Sp | Un
15 | Rumex confertus | Sol | Sp | Sol | Sp
На досліджуваній території Тисменицького району Флора лікарських рослин представлена трав’янисто-лучною та деревною рослинністю. Внаслідок строкатих кліматичних умов і географічного положення, рослини району характеризуються великою різноманітністю.
Серед великої кількості рослин з лікувальними властивостями є такі що зустрічаються частіше від інших. У таблиці 1 наведено найпоширеніші види лікарських рослин на території Тисменицького району в різних місцях зростання. Це такі рослини: Betula pubescens, Sambucus nigra, Achillea millefolium, Artemisia absinthium, Cichorium intybus, Matricaria chamomilla, Taraxacum officinale, Tussilago farfara, Urtica dioica, Tilia cordata, Capsella bursa pastoris, Trifolium pratense, Plantago major, Chelidonium majus, Rumex confertus.
2 Використання лікарських рослин
2.1 Застосування лікарських рослин у народній медицині
Береза пухнаста – Betula pubescens (Betulaceae)
Бруньки берези містять ефірну смолу, дубильні речовини, сапонін, бетулоретинову кислоту, бетулен, бетулол.
Листя містять каротин, аскорбінову кислоту, березовий сік – цукор (ловулазу). Крім того, встановлено, що листя і бруньки берези володіють фітонцидними властивостями, тобто вони виділяють захисні речовини, які здатні вбивати мікроорганізми. Із берези виготовляють вітамінні, антисептичні, сечогінні, протизапальні, глистогінні препарати, а також засоби, що регулюють менструації, функціонування жіночих статевих органів і шлунково-кишкового тракту.
В народі успішно використовують листя і бруньки, кору і сік берези не тільки внутрішньо, але і зовнішньо. Листя використовують при хворобах нирок і