Внутрішня будова. Клітина бактерії складається з цитоплаз-ми, яка містить гранули глікогену, білки та жири. Бактеріальна клітина не має типового диференційованого ядра. Функцію ядра виконують нуклеїнові кислоти, що знаходяться в ядерній зоні – нуклеоїді. В цитоплазмі розрізняють основну речовину, рибосоми та велику кількість мембран і мембранних структур. Мітохондрівї та хлоропласти у бактерій відсутні.

Клітинна оболонка бактерій тонка і еластична. Основу її скла-дають пектин і муреїн.

Бактерії можуть самостійно рухатися за допомогою джгутиків або внаслідок скорочення клітин. Джгутики – тонкі довгі нитки білкової природи – відходять від тільця в цитоплазмі.

Живлення бактерій здійснюється шляхом всмоктування пожив-них речовин крізь напівпроникну мембрану. За типом живлення всі бактерії поділяють на автотрофи і гетеротрофи. Більшість бак-терій є гетеротрофами і представлені паразитами і сапрофітами. Бактерії-паразити живуть у тканинах живих тваринних і рослин-них організмів, за рахунок яких вони й живляться. Сапрофітні бак-терії живляться органічними рештками відмерлих рослин і тва-рин. Автотрофи самостійно здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних.

Дихання у бактерій здійснюється всією поверхнею клітини за допомогою дихальних ферментів. За відношенням до кисню всі бактерії поділяють на аеробні – використовують вільний кисень повітря та анаероби – не потребують молекулярного кисню.

Розмноження бактерій. Бактерії розмножуються простим поді-лом клітини на дві (амітозом). У багатьох бактерій за певних умов клітини після поділу залишаються зв'язаними в характерні групи. При цьому залежно від напрямку площини поділу і числа ділень виникають різні форми: у кулястих бактерій пари клітин – ди-плококи, ланцюги – стрептококи, пластинки, пакети – сарцини.

Різноманітні форми бактерій:

1 – коки; 2 – тетракоки; 3 – диплококи; 4 – стрептококи; 5 – сардини; 6 – бацили; 7 – сіркобактерії; 8 – нитчасті форми; 9 – вібріони; 10 - спірили

Деякі бактерії розмножуються брунькуванням.

Статевий процес виявлено лише в небагатьох випадках. Деякі бактерії розмножуються за допомогою двох типів спор: ендоген-них, що утворюються всередині клітини, та мікроцисти, що утворю-ються з цілої клітини. За несприятливих умов бактерії покрива-ються товстою оболонкою, утворюючи цисту, і переходять у стан спокою, за сприятливих умов вона проростає й утворює нову бак-терію.

3. Загальна характеристика Дроб’янок, їх класифікація. Ціанобактерії.

Це великий відділ одноклітинних мікроскопічних організмів, які зустрічаються всюди в найрізноманітніших умовах середови-ща: в повітрі, воді, ґрунті, глибинах земної кори, організмах рос-лин і тварин. За формою бактерії бувають кулясті – коки, спіральноскручені – спірили, паличкоподібні різні – бацили, зігну-ті – вібріони.

Роль бактерій у природі та господарській діяльності людини. Сапрофітні бактерії забезпечують мінералізацію органічних речо-вин у загальному кругообігу речовин у природі, спричинюють гнит-тя продуктів. Надзвичайно важливу роль відіграють азотфіксуючі бактерії в забезпеченні рослин азотом. Види бактерій, які спричи-нюють молочнокисле бродіння, використовуються для приготуван-ня кислого молока, сметани й масла, кефіру, сиру, під час засолю-вання огірків, квашення капусти, силосуванні кормів. У сільсько-му господарстві деякі бактерії застосовують як бактеріальні добрива (нітрагін, азотобактерин).

Багато видів патогенних, або хвороботворних, бактерій завдають шкоди людині, домашнім тваринам і культурним рослинам, є збуд-никами хвороб (у людини – туберкульозу, бронхіту, скарлатини, тифу, корі, вітрянки та ін.; у тварин – бруцельозу, сапу, сибір-ки; у рослин – різних видів бактеріозів).

Загальна характеристика. Водорості – велика група найдавні-ших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються ве-ликою різноманітністю. У зв'язку з тим, що умови життя у водно-му середовищі, І якому вони виникли і пережили цілі геологічні епохи, мало змінюються. більшість з них збереглися до наших днів у формах, що мало відрізняються від початкових. Це одноклітин-ні й колоніальні водорості, які подібні до найпростіших тварин. У процес: філогенезу водорості еволюціонували від одноклітинних і колоніальних до багатоклітинних, складно організованих гігантів, що досягають у довжину десятків метрів, з тілом, яке складається з диференційованих тканин. Тіло водоростей являє собою слань – талом, не розчленоване на корінь, стебло і листок. Спільними ри-сами цих організмів є наявність пігментів, що зумовлюють авто-трофний тип живлення. Однак у ряду водоростей ще існує поєд-нання фотосинтетичного типу живлення з гетеротрофним.

Будова. Зараз розрізняють 9 основних типів морфологічної . структури тіла водоростей: чотири з них спостерігаються у одно-клітинних і колоніальних організмів, чотири – у багатоклітинних і один – у неклітинних. Найпримітивнішою вважається монадна структура, яка характерна для одноклітинних організмів з джгу-тиками, за допомогою яких ці водорості активно пересуваються у воді. Крім звичайних органел, властивих усім еукаріотним кліти-нам, для водоростей монадної структури характерна наявність пульсуючих вакуолей і стигм, або вічок. Найчастіше монадна структура зустрічається у зелених, жовтозелених та золотистих во-доростей.

Амебоїдна (ризоподіальна) структура також характерна для більш примітивних представників водоростей. Клітини цієї струк-тури вкриті цитоплазматичною мембраною, форма їхнього тіла постійно змінюється, вони не мають джгутиків і рухаються за ти-пом амеби, утворюючи псевдоподії різної форми. Амебоїдна струк-тура зустрічається у жовтозелених, золотистих і криптофітових водоростей.

Пальмелоїдна (капсальна) структура представлена колоніаль-ними і одноклітинними водоростями, які втратили джгутики і псев-доподії, а також здатність до активного руху, їхні клітини зануре-ні в слиз. Така структура характерна для золотистих та жовтозо-лепих водоростей.

Кокоїдна структура характеризується нерухомими в вегетатив-ному стані формами, вкритими міцною оболонкою. Під час роз-множення вони здатні відновлювати монадну структуру, утво-рюючи зооспори. Така структура досить часто зустрічається у різ-них відділах водоростей і може бути в одноклітинних, колоніаль-них, ценобіальних форм, а в діатомових це єдина форма будови тіла.

Нитчаста (трихальна) структура представлена багатоклітин-ними водоростями, з'єднаними у прості або розгалужені