Різнонитчаста (гетеротрихальна) структура являє собою ускладнену нитчасту структуру, для якої характерне розміщення ниток у горизонтальній і вертикальній площинах. Різнонитчаста структура зустрічається у деяких представників відділів бурих,, червоних водоростей.

Пластинчаста структура представлена пластинчастими таломами одно-, дво- або багатошаровими. Під час поділу клітин у бага-тьох напрямках можуть виникати паренхіматичні структури. Плас-тинчаста структура наявна у відділах золотистих, бурих, червоних та інших водоростей.

Сифональна (сифонова) структура представлена однією багатоядерною клітиною, часто великих розмірів. Вона зустрічається у зелених та жовтозелених водоростей.

Харофітна структура властива тільки харовим водоростям і ха-рактеризується багатоклітинною сланню, яка розчленована на вузли та міжвузля, досягає 20–25 см.

Клітинна оболонка водоростей складається з целюлози і пектинових речовин, часто вона ослизнюється або мінералізується різ-ними солями. Цитоплазма наповнює всю порожнину клітини або розташова пристінна, одна велика або кілька малих вакуолей з клітинним соком. Клітина має одне або кілька ядер і хлороплас-ти, що містять пігмонтп: хлорофіл а, в, с, d, е, а також каротиної-ди, ксантофіли (неоксантин, зеаксантин, віолаксантин, антерак-сантин), у червоних водоростей є специфічні фікобілінові; пігмен-ти – фікоціанін та фікоеритрин. Форма хлоропластів дуже різноманітна – пластинчаста, дископодібна, спіральна, стрічкова, чашоподібна, сітчаста, зірчаста тощо, що є важливою ознакою під час виначення водоростей. У хлоропластах деяких водоростей є. білкові тільця – піреноїди, навколо яких відкладаються запасні речовини у вигляді крохмалю або подібного до нього вуглеводу. Крім крохмалю, як запасні речовини можуть накопичуватись жир-на олія, волютин, ейкозин, ціанофіцин, ламінарнії тощо.

Розмноження. Для водоростей характерні всі типи розмножен-ня: вегетативне, безстатеве, статеве. Вегетативне розмноження від-бувається поділом клітин, розпаданням ниток або колоній, части-нами талома. Різне здійснюється спеціалізоване вегетативне розмноження (наприклад, бульбочок у харових). Безстатеве розмноження здійснюється за допомогою зооспор або спор – одноклітинних утворень, що виникають усередині вегетативних клітин або в особливих органах – зооспорангіях або спорангіях шляхом поді-лу внутрішнього вмісту.

Статевий процес у водоростей полягає у злитті двох спеціалі-зованих клітин (статевих), які називаються гаметами. Гамет зав-жди гаплоїдні, після їх злиття утворюється нова диплоїдна кліти-на, яка називається зиготою. Зигота проростає в нову дорослу осо-бину.

У водоростей досить різноманітні форми статевого процесу. Якщо зливаються рухомі гамети, однакові за розмірами і фор-мами, відбувається ізогамія. Злиття двох рухомих гамет, різних за розмірами, називають гетерогамією. Оогамією називають такий статевий процес, при якому велика нерухома жіноча гамета – яйцеклітина запліднюється маленькою чоловічою – снерматозооном. Статеві клітин розвиваються в одноклітинних статевих орга-нах: яйцеклітина – в оогоніях, а сперматозоон – в антеридіях. Клітини, з яких утворюються ізо- і гетерогамети, називають гаметангіями.

У примітивних водоростей монадної структури під час статево-го розмноження можуть копулювати не гамети, а дві дорослі осо-бини, тоді такий тип статевого процесу називають хологамією. Де-які водорості розмножуються кон'югацією (зигогамія), суть якої полягає в злитті протопластів двох вегетативних клітин. У всіх ви-падках статевого процесу утворюється зигота, яка проростає по-різному, у зв'язку з чим у водоростей спостерігається чергування ядерних фаз. У переважній більшості водоростей редукція числа хромосом відбувається під час проростання зиготи, і новоутворена рослина має гаплоїдний набір хромосом. Такі організми називають гаплоїдними.

У діатомових та бурих водоростей зигота проростає без редук-ції числа хромосом і весь життєвий цикл їх проходить у диплофазі, такі організми називають диплобіонтами. Нарешті, у високоорганізованих зелених, бурих та червоних водоростей зигота без редукційного поділу проростає у диплоїдний спорофіт, на якому формуються органи безстатевого розмноження з гаплоїдними спо-рами або зооспорами. Останні проростають у гаплоїдний гаметофіт, на якому формуються статеві органи і гамети. У таких водоростей спостерігається чергування гаплоїдної і диплоїдної ядерних фаз та двох поколінь – спорофіту і гаметофіту. Зміна поколінь може бути ізоморфною, коли спорофіт і гаметофіт морфологічно не від-різняються (у більшості червоних та бурих), або ж гетеро-морфною, коли спорофіт і гаметофіт морфологічно різні (спо-рофіт – великий, домінуючий, а гаметофіт – редукований, дріб-ний).

Живлення. Більшість водоростей містять хлорофіл і живляться автотрофне, проте часто зелене забарвлення їх маскується іншими пігментами. Багато водоростей поєднують фотоавтотрофний спо-сіб живлення з фотогетеротрофним або гетеротрофним, а за певних умов можуть повністю переключитися на них. До таких відносять-ся види хлорели, хламідомонади, навікули тощо.

Поширення і екологія водоростей. Переважна більшість водо-ростей живе у водному середовищі. Одні з них ростуть у солоній воді океанів і морів, інші – в прісній воді річок, озер та інших водойм. Однією з основних умов існування водоростей є наявність світла, тому в поверхневих шарах води їх завжди більше. Водо-рості, які можуть жити глибше, мають набір додаткових піг-ментів, або мають високу загальну тіневитривалість.

За місцем зростання водорості поділяють на дві великих групи: ті, що живуть у водоймах, та ті, що живуть поза водоймами. Серед тих, що живуть у водоймах, виділяють такі екологічні групи: планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пондорина, мікроцистис); бентос – водорості, які живуть на дні водойм (харові, багатодіатомових); перифітон – водорості, якими обростають підводні предмети або вищі рослини водойм (червоні та бурі водорості мо-рів). Населяють водорості й гарячі джерела, а також водойми з підвищеною концентрацією солей.

Водорості, що живуть поза водоймами, теж поділяють на гру-пи: грунтові (едафітон)–живуть у ґрунті або на ґрунті (ботридій, деякі вошерії). у ґрунті живе понад 700 видів водоростей :. різ-них відділів; наземні (аерофіти) – на корі дерев, на скелях (трентеполія, плеврокок).

Багато водоростей вступають у симбіотичні відносини з іншими представниками