Вченням про ареали займається наука хорологія (хора – від грецького площа, логос - вчення). Флористика базується на понятті ареалу. Сам термін походить від латинського – площа. Це територія або акваторія, в межах якої поширений конкретний вид. Якщо ареал виду – це конкретне поняття, то ареали інших систематичних одиниць (роду, родини) поняття абстрактні. Ареали різних видів характеризуються площею і густотою заселення.

Таблиця 6.Типи ареалів та їх відношення у %

Типи ареалів | Кількість видів | Кількість видів у %

Євразійський

Голарктичний

Європейський

Північно-американський

Середземноморський

Бореальний

Субсередземноморський

Середземноморсько-передньоазійський

Європейсько-кавказький

Євразійсько-американський

Західноєвразійський

Європейсько-сибірський

Європейсько-середньоазійський

Європейсько-центральноазійський

Плюрирегіональний

Центрально-європейський

Центрально-європейський гірський

Європейсько-кавказько-середньоазійський

Європейсько-північно-американський

Західноєвропейський

Європейсько-західносибірський

Європейсько-малоазійський

Європейсько-західноазійський

Західнопалеарктичний

Євразійсько-північно-американський

Передньоазійський

Східноєвропейсько-сибірський

Європейсько- передньоазійський | 31

14

28

2

2

5

2

1

4

1

1

6

3

2

3

2

1

2

2

1

1

2

1

1

1

1

1

1 | 25,4

12,2

22,9

1,7

1,7

4,3

1,7

0,9

3,5

0,9

0,9

9

2,6

1,7

2,6

1,7

0,9

1,7

1,7

0,9

0,9

1,7

0,9

0,9

0,9

0,9

0,9

0,9

Кожен ареал має межі, які визначаються впливом різних факторів, і центр рясності. В межах ареалу вид поширений тільки у властивих йому умовах. Ареали різних видів відрізняються за розмірами та конфігурацією. Це зумовлюється різними причинами (факторами): кліматичними, едафічними, механічними (різні перешкоди – моря, океани, гори), біотичними (коли перешкодою для поширення виду є певний ценоз), історичними (які пояснюються геологічною історією, кліматом, умовами попередніх епох) та антропогенними причинами (якщо людина господарською діяльністю перешкоджає поширенню виду або навпаки). Умови, які регулюють межі ареалів можуть змінюватись в часі і це приводить до зміни ареалів.

5. БІОЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІДКІСНИХ ТА ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ І ДЕКОРАТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН

5.1. Біоекологічні особливості рідкісних видів рослин флори

урочища “Струмкове”

Астранція велика –Astrantia major L., родина Зонтичні - Apiaceae. Вид занесений до „Червоної книги України” [25], поширений в Закарпатській, Івано-Франківській, Рівенській, Волинській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Житомирській областях. Це багаторічна трав”яниста рослина, 40-80 см завдовжки, з глибоко пальчастороздільними листками на довгих черешках. Стебло в горі розгалужене, облистнене, на верхівці з багатьма зонтиками 3,5-4,5 см у діаметрі, які оточені білувато-рожевими листками обгортки, завдяки чому рослина має оригінальний декоративний вигляд. Цвіте – у червні – липні. Росте у широколистяних лісах, на лісових галявинах, узліссях. Середньо- європейський вид. На Україні зустрічається тільки у західній частині: у Карпатах – дуже часто, в рівнинній частині – рідше. Потребує охорони. На території урочища “Струмкове” зустрічається в лісовій частині території і в підліску, групами по 4-5 особин.

Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich., родина Зозулинцеві – Orchidaceae. Вид занесений до „Червоної книги України” [25] , поширений в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівенській, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській, Київській та інших областях. Це багаторічна трав”яниста рослина, 20-50см заввишки. Підземні бульби довгасті, цілісні. Нижніх листків переважно два, інколи буває один або три, вони майже супротивні, еліптичні, звужені в крилатий черешок; інші листки дрібні, ланцетні. Квітки великі, білі, запашні, з великою ниткоподібною шпоркою. Суцвіття – рихла китиця, цвіте у червні – липні. Росте у світлих лісах, серед чагарників, на галявинах, Європейсько-азійський вид. На Україні поширена розсіяно або звичайно – в Карпатах, лісових і лісостепових районах, у степу – дуже рідко. Винищується внаслідок зривання квітів, викопування бульб як лікарської сирови та вирубування лісів. Необхідна повсюдна охорона в місцях масового зростання. Охороняється в Карпатському заповіднику. На території урочища “Струмкове” зустрічається в лісовій частині території, групами по 2-3 особини.

Лілія лісова – Lilium martagon L., родина Лілійні – Liliaceae. Вид занесений до Червоної книги України [25], поширений в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівенській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Житомирській областях. Це багаторічна, трав”яниста рослина, 50-150см заввишки, з прямостоячим стеблом та підземною цибулиною, що складається з численних м”ясистих лусок жовтого кольору. Листки еліптично-ланцетні, нижні та верхні почергові, а середні зібрані кільцем по 5-6. Квітки пониклі (на довгих квітконіжках), яскраво-пурпурові, з темно-фіолетовими плямами, листочки оцвітини загорнуті догори. Суцвіття – рідка китиця. Зрідка квіти бувають білі або оранжево-жовті, цеглясті. Цвіте у червні – липні. Росте у широколистяних та мішаних лісах, серед чагарників. Європейсько-сибірський вид. На Україні зустрічаються розсіяно в Карпатах та лісових і лісостепових районах. Зникає внаслідок вирубування лісів, проведення осушувальних робіт, зривання для букетів. Охороняється в Карпатському заповіднику. Необхідна організація спеціальних заказників [3,13,23]. На території урочища “Струмкове” більше не зустрічається.

5.2. Біоекологічні особливості деяких лікарських та декоративних рослин флори урочища “Струмкове”

Лікарські

1. Золототисячник малий – Centaurium minus Moench.

Родина Тирличеві – Gentianaceae

Морфологія. Золототисячник малий – однорічна або дворічна трав”яниста рослина, зі стрижневим слаборозвинутим коренем. Стебло одне (або декілька), чотиригранне. Листки супротивні, цілокраї. Квіти в густих щитовидних суцвіттях, розміщених приблизно на одноковій висоті. Віночок рожевий, іноді білий, довжиною до 1,5см. Плоди – двостулкові коробочки, багатонасінні. Цвіте в червні – серпні, іноді спостерігається повторне цвітіння в серпні – вересні. Плоди дозрівають в серпні – вересні.

Екологія. Росте на лугах, лісових галявинах і полянах, гірських схилах, окраїнах боліт. Місцями утворює невеликі зарослі у вигляді п”ятен серед іншої рослинності, іноді на площі в десятки га. Надає перевагу сухим сонячним місцям.

Поширення. Зустрічається майже по всій Україні, частіше в Карпатах і Західних районах. Передньоазійський вид [31]. На території урочища “Струмкове” зустрічається розсіяно на луках, поодиноко.

2. Звіробій звичайний – Hypericum perforatum L.

Родина Звіробійні – Hypericaceae

Морфологія. Багаторічна гола трав”яниста рослина. Стебло висотою 30-100см, прямостояче, в верхній частині розгалужене, циліндричне, з двома повздовжніми виступаючими ребрами. Листки супротивні, еліптичні або подовгувато-яйцевидні, цілокраї, сидячі, з прозорими світлими і чорними залозками. Квіти золотисто-жовті, суцвіття – широка волоть або щиток. Плід – подовгувато-яйцевидна коробочка. Насіння дрібне, коричниве, дрібно-порожнисте. Цвіте в червні – серпні. Плоди дозрівають в серпні – вересні.

Екологія. Росте на сухих і освітлених ділянках,