Флора дубово-грабових лісів середньої течії ріки Серет

Кваліфікаційна робота для здобуття кваліфікації бакалавра

Зміст

Вступ | 4

Методика та об’єкти дослідження | 5

Огляд літератури | 7

Фізико-географічна характеристика території дослідження | 9

Практична частина роботи | 13

Таблиця 1. Конспект флори. | 13

Таблиця 2. Систематичний аналіз. | 17

Таблиця 3. Флороценотичний аналіз. | 19

Родина Амарилісові –Amaryllidaceae | 20

Родина Первоцвіті –Primulaceae | 20

Родина Жовтецеві –Ramenculaceae | 21

Родина Лілійні –Liliaceae | 22

Родина Барвінкові –Apocinaceae | 24

Родина Фіалкові –Vidaceae | 24

Родина Шорстколисті –Boraginaceae | 25

Родина Дзвоникові –Campanulaceae | 26

Родина Хвилівникові –Aristdochiaceae | 26

Родина Безщитникові –Athyriaceae | 27

Родина Політрихові –Polytrachuaceae | 27

Родина Гвоздикові –Caryophyllaceae | 28

Родина Звіробійні –Hyparicaceae | 28

Родина Бобові –Fataceae | 29

Родина Онагрові –Onagraceae | 30

Родина Губоцвіті –Lamiaceae | 30

Родина Злакові –Poaceae | 31

Родина Розові –Rosaceae | 32

Родина Осокові –Cуperaceae | 34

Родина Плаунові - Lycopodial | 34

Родина Вересові – Ericaceae | 35

Родина Валеріанові – Valerianaceae | 36

Родина Геранієві – Gereniaceae | 36

Родина Зонтичні - Apiaceae | 37

Родина Маренові – Rubiaceae | 37

Родина Товстолисті – Crassulaceae | 38

Родина Ломикаменеві –Saxifragaceae | 38

Родина Хрестоцвіті – Cruciferac | 39

Родина Складноцвіті – Asteraceae | 40

Флора пам’ятки природи дубово-грабових лісів | 41

Висновки | 43

Список використаних джерел | 45

Додатки | 48

Вступ

Ліс з давніх давен відіграє величезну роль у житті людини. Він дає плоди до столу, деревину для будівництва, траву і сіно для худоби, він є в місцях полювання на різну дичину. Ліс оберігає грунт від водної та вітрової ерозії, а ріки від висихання. Ліс –оздоба людського життя, цілюще середовище для здоров’я.

Користування лісом не можна розглядати лише, як споживання певних сировинних ресурсів. Проблема охорони й раціонального використання та відновлення лісових багатств України в умовах прискореного науково-технічного прогресу вимагає глибокого вивчення сучасного стану лісів, їх продуктивності та біологічної стійкості лісовідновних процесів, водоохоронно-захисної ролі лісів, тенденцій лісокористування тощо. Деякі з цих питань частково будуть висвітлені в даній роботі.

Метою цієї роботи є проведення наукового дослідження флори дубово-грабового лісу. Аналізувати, систематизувати та узагальнити дані, отримані в результаті наукових досліджень, зробити висновки.

Завданням є: дослідити флору лісу, визначити кліматичні умови, географічне положення, водні ресурси, ґрунти, рослинний покрив та тваринний світ даної території.

Практичне значення полягає в тому, щоб дослідити ту чи іншу територію дубово-грабового лісу середньої течії ріки Серет, визначити рослинний покрив цієї території, описати найхарактерніші ознаки, які характерні представникам тих чи інших родин, які ростуть в дубово-грабовому лісі.

Розділ 1. Методика та об’єкти дослідження

Визначаючи розміщення лісу і динаміку місцевості користуються комплексним методом досліджень, в якому важливу роль відігравали карта графічний і ґрунтовий методи та історичний аналіз.

При складанні оригінальної карти лісу користуються ґрунтовим та картографічним методом.

Використовують маршрутні методи дослідження, а також літературні та гербарні дані.

Маршрутний метод складається з 2 етапів.

Під час маршруту збирають гербарій рослин, записують всі рослини які зустрілись причому вказують їх рясність та місце знаходження.

Рясність рослин визначають 2 способами:

Окамірний- приблизно, рясність велика, зустрічається заростями, часто, зрідка, поодиноко.

Рясність числового підрахунку визначається за шкалою Друде:

Soc – дуже густо, зарості.

Сор – рясність велика

Сор3 – займають площу до 50%

Сор2 – 50-20%

Сор1 – до 20 %

Sp –рідко

Sol – зовсім рідко

Un – один єдиний.

Всі виявлені види рослин впорядковують у конспекти флори. Якщо назва рослини невідома, її визначають з допомогою визначника рослин. Види рослин комплектують по родах і родинах. Для кожного виду вказують рясність, екологічні умови, місце зростання.

Розділ ІІ. Огляд літератури.

Ліс оспівано у щирих, задушевних піснях, чари лісу відбито в казках і віршах, безсмертних полотнах образотворчого мистецтва. Глибока шана звучить у словах Вергілія: “Вже як співають про ліси, то нехай спів той буде консула гідний”. А.П.Чехов устами доктора Астрова говорить: “…Коли я проходжу біля селянських лісів, які я врятував від вирубання, або коли я чую, як шумить мій молодий ліс, посаджений моїми руками, я усвідомлюю, що клімат трохи і в моїй владі, і що коли через тисячу років людина буде щаслива, то в цьому трохи буду винен і я”.

Овіяні чарами глибокої думки і високих почуттів слова про природу можна знайти у Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Максима Рильського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Остапа Вишні, та інших українських письменників.

Всенародній справі охорони, перетворення і збагачення природи, розвиткові лісівництва присвятили своє життя видатні лісівники Г.М.Висоцький, Г.Ф.Морозов, В.М.Сукачов, П.С.Погребняк та інші.

Велике значення лісу надавав В.І.Ленін. Під час його правління було підписано багато декретів щодо охорони природних багатств лісу.

Видатні діячі науки й культури з болем та гіркотою відмічали, що капіталізм знекровлює, нищить природу, насамперед зелені багатства –ліси. В.В.Докучаєв писав, що ліси, які захищали місцевість від висихань, розливань і вітрів, накопичували сніги, сприяли збереженню вологи і, напевне, підняттю рівня ґрунтових вод, охороняли джерела, озера й річки від замулювання, зменшували розміри і подовжували тривалість весняного водопілля. Ці найважливіші, найбільш надійні регулятори атмосферних