легкоребруваті стебла з ланцетними темно-зеленими листками. Пагони закінчуються багатоквітковими китицями з досить великих квіток. Цвіте у червні-липні, запилюється комахами. Плід –довгастолінійний чорний біб, що розривається двом стулками.
Висушені квітучі пагони дроку здавна використовують для лікування різних хвороб. Листки, квітки та молоді пагони дають зелену і яскраво-жовту фарбу. Добрий медонос. Він закріплює піски та схили.
У мішаних лісах зустрічається дрік германський –Genista germanica L., який на відміну від дроку красильного має в пазухах листків колючки. Разом з дроком зустрічається рокитник руський (зіновать руське) –Cytisus rutenicus Fisch.
4.16. Родина Онагрові –Onagraceae
Іван-чай Химерій вузьколистий –Chamaеnerium angustifolium Scop.
Багаторічна рослина 50-150 см заввишки, має довге повзуче кореневище, струнке стебло, вкрите листям, що нагадує листя верби. Зверху листки темно-зелені, блискучі, зісподу матові з добре помітними жилками. Виразні китицевидні суцвіття складаються з досить великих квіток в яких яскраво забарвлені не тільки пелюстки, а й чашколистки і навіть квітконіжки. Завдяки цьому вони добре помітні для комах-запилювачів.
Цвіте у червні –липні. Плід –стручковидна коробочка, в якій містяться нансінини з чубком довгих білих волосків.
У зріджених лісах, на узліссях та галявинах майже скрізь зустрічається ця рослина з довгими верхівковими суцвіттями рожевих або білих квіток. На згарищах та вирубках вона часто утворює суцільні зарості.
Добрий медонос.
4.17. Родина Губоцвіті –Lamiaceae
Глуха кропива біла –Lamium album L.
Багаторічна трав’яниста рослина 30-80 см заввишки з довгим повзучим кореневищем та чотиригранним опущеним стеблом . Листки чималі, яйцевидні, зморшкуваті, супротивні, квітки досить великі, довгі, білі, розміщені кільцями у пазухах верхівкових листків. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні-серпні. Плід –розпадний горішок.
Росте у листяних лісах, листям дуже нагадує кропиву дводольну. Але оскільки вона не жалить, її називають глухою. Глуха кропива нічого спільного не має з кропивою дводольною, рослини належать до різних родин. Квітки глухої кропиви білої використовуються для лікування дихальних шляхів тощо. Вона є також добрм медоносом та харчовою рослиною. Молоді пагони й листя містять чимоло вітамінів.
У листяних лісах поряд з глухою кропивою білою часто росте глуха кропива гладенька –Lamium leavigatum L., що відрізняється дрібнішими рожево-пурпуровими квітками.
Чебрець звичайний –Thymus serpyllium L.
Багаторічна трав’яниста рослина 5-15 см заввишки, приземкувата з багатьма пагонами, густо вкритими листям. Квітконосні стебла висхідні, безквіткові –повзучі. Листки дрібні, супротивні, овальні, цілокраї. Вони як і вітки мають приємний аромат, особливо відчутний, коли їх розтерти. Квітки дрібні, двогубі, з п’ятичленною оцвітиною, рожево-фіолетові, зібрані в щільні головчасті верхівкові суцвіття. Світлолюбна, цвіте у травні-липні. Плід розпадний горішок.
На піщаних місцях поблизу річки зустрічається чебрець звичайний суцільними заростями.
Завдяки значному вмісту ефірної олії чебрець використовують у харчовій та парфюмерній промисловості. Високо ціниться як лікарська рослина. Чебрець –добрий літній медонос.
Є ще також багато різних видів родини губоцвіті, які досить часто зустрічаються в лісі. Це такі:
Материнка звичайна –Origanum Vulgare L.
Зеленчук жовтий –Galobdolon luteum Huds.
Буквиця лікарська –Betonica officinalis L.
Самосли гайовий –Teuerium chamaedris L.
4.18. Родина Злакові –Poeceae
Біловус стиснутий –Nardus Stricta L.
Багаторічна трав’яниста рослина 20-25см заввишки, має місце кореневище, від якого відходять численні тісно скупчені пагони, що утворюють щільну дернину з густою щіткою вузеньких щетиноподібних листків. Стебла у біловуса прямостоячі, голі, без вузлів: після відцвітання вони стають білими, що й зумовило назву рослини. Квітки –в одноквіткових колосках, зібраних в однобічний тоненький складний колос фіолетового кольору. Цвіте у травні-червні. Плід –зернівка.
У вологих місцевостях лісу на лісових луках на галявинах цей невисокий дернистий злак навесні та на початку літа утворює яскраво-зелені килими. Біловус має жорсткі тверді сухі листки й стебла, тому тварини його майже не їдять.
Невибагливий до ґрунту, росте на вологих місцях, навіть з малородючими ґрунтами.
Тонконіг дібровний – Poa nemorosa L.
Багаторічна рослина 35-80 см заввишки, досить тендітний, ясно-зелений, утворює нещільні пухкі дернинки. Його прямостоячі тонкі стебла несуть вузьколінійні листки, пластинка яких відходить майже під прямим кутом. Дрібні невиразні квітки зібрані у дво-, п’ятиквіткові зеленкуваті колоски, що утворюють волотовидне суцвіття. Квітки цієї рослини, як і всіх злаків, складаються з двох квіткових лусок, трьох тичинок та однієї маточки з двома перистими приймочками. Цвіте червень-серпень, запилюється вітром. Плід довгаста зернівка.
Нижні ажурні суцвіття тонконога дібровного надзвичайно гарні серед лісових трав. Цей злак як і осока волосиста, ялиця звичайна, зеленчук, копитняк європейський та інші рослини є характерною рослиною наших широколистяних лісів.
Ціниться як добра кормова рослина.
Є ще також багато різних видів родини злакові, які досить часто зустрічаються у лісах, це такі як:
Костриця –Festuca ovina L.
Клуничник неземний –Calamagrostis epigeios Roth.
4.19. Родина Розові -Rosaceae
Гадючник шестипелюстковий –Filipendula hexapetala Gilib.
Багаторічна трав’яниста рослина 30-80 см заввишки, з веретеноподібними бульбочками –горішками на кореневищі. Прямостоячі нерозгалужені стебла увінчують китицевидні суцвіття з дрібних квіток. Перисторозсічені листки в основному зібрані в прикореневу розетку. Квітки мають шестипелюстковий віночок, багато тичинок та маточок. Цвіте у червні-липні. Дуже гарна ця рослина під час цвітіння. Її пишні багатоквіткові біло-рожеві суцвіття виділяються серед трав’яного покриву в лісі, на галявинах. Плоди їстивні.
Гадючник шестипелюстковий ціниться як лікарстка та медоносна рослина. З кореневища й коріння його виготовляють лікувальні відвари, що мають патогінні й сечогінні властивості. Листки й квітки надають жовту фарбу, а з квасицями –чорну. Кореневі бульбочки й молоді пагони мають багато крохмалю.
У забалочених листяних лісах росте гадючник в’язолистий –Filipendula ulmaria Maxim.
На лісових болотах зустрічається струнка декоративного вигляду рослина з напрочуд красивими дзвониковидними квітками Гравілат річковий –Geum rivale L.
Серед дернин біловуса, дрібних осок, куртинок чорниць у розріджених мішаних лісах на згарищах лісових