Флора дубово-грабових лісів середньої течії ріки Серет - в невеликій кількості можна зустріти ялицево-букові лісостани. У лісі трапляютьс...

Інше - Флора дубово-грабових лісів середньої течії ріки Серет

в невеликій кількості можна зустріти ялицево-букові лісостани.

У лісі трапляються поодинокі штучно виведені екземпляри модрини Європейської Larix deciadua Mill. Незначну домішку явір та теплолюбні деревні породи – липа серце листа, клен звичайний, ліщина.

Автономні місцеположення де підвищується кам’янистість та вилуженість верхніх шарів ґрунту зайняті вологолюбними росинами: це незабудка дрібноквіткова – Myosotis micrantcha; Зозулин льон звичайний – Politrichum commune; Багно звичайне – Ledum palustre: Гадючник шестипелюстковий – Filipendula hexepetala; жовтяниця черговолиста – Chrysosplenium. Трансевіювальні частини схилів займають вологі зубницеві, переліскові, вологосистоосокові та звичаноосжинові субучини.

Для підлеглих місцеположень з намитими багатими грунтами характерні сируваті лунарієві субучини, які тягнуться вздовж угловинок, тимчасових водостоків або концентруються на днищах невеликих силових западинах. В лісі ростуть також вторинні бучини з пануванням у трав’яному ярусі скопонії карніалійської. Ввони тягнуться вздовж придолинної частини корінних схилів і характеризуються підвищеною трофністю ґрунтів за рахунок геохімічного стоку і повехневого наливання дрібнозему.

Підлісок у дубово-грабових лісах практично відсутній, тут зустрічають лише типові для Полісся поодинокі екземпляри бузини червоної, горобини звичайної, вовсі ягоди звичайн, а з Передкарпаття заходить дерен та бруслина Європейська.

Проекційне покриття трав’яних ярусів у автономних і транзитних місцеположеннях 5-25%, у підлеглих воно значно підвищується і становить 95-100%. Тут панують немодальні автотрофні і мезотроні види, але звичайними є також бореальні елементи – безщитник жіночий, веснівка дволиста, первоцвіт дрібний, валеріана лікарська. Іван-чай або хаменерій вузьколистий, медвеже вушко.

Висновки

У флорі дубово-грабових лісів середньої течії ріки Серет виявлено 45 видів рослин, що належать до 30 родин і 44 роди. Найбільшою за кількістю видів є родина Лілійні –Liliaceae –4 види. На другому місці у видовому спектрі розташована родина Жовтецеві –Ramenculaceae –3 види. На третьому місці є родина Хрестоцвіті –Cruciferal –2 види, родина Складноцвіті –Asteraceae –2 види, родина Первоцвіті –Primulaceae –2 види, та родина Розові –Rosaceae –2 види. Рідкісних та зникаючих видів у флорі дубово-грабових лісів налічується 12, а лікарська 17 видів. За відношенням до навколишнього середовища рослини змінюють склад повітря, зволожують його, вбирають вуглекислий газ і виділяють кисень. За відношенням до зволоження грунту потреба рослин у воді неоднакова. Деякі рослини потребують багато води –це незабутка дрібноквіткова –Myosotis micrantcha з родини Шорстколисті –Boraginaceae, Зозулин льон звичайний –Politrichum commune Hed з родини Політрихові –Polytrachuaceae, Багно звичайне –Ledum palustre; Гадючник шестипелюстковий –Filisendula hexapetala; Жовтяниця черговалиста –Chrysosplenium alternifolium L., а інші потребують невеливкої кількості води –це Цмин піщаний –Helichrysum arenarium DC. з родини Складноцвіті –Asteraceae, Очиток їдкий –Sedum acre L. з родини Товстолисті –Grassulaceae. Це пояснюється тим, що рослини пристосувалися до посушливих місць завдяки нагромадженню запасів води в різних органах: у стеблі, у листках, у особливих здутостях на коренях. За відношенням до режиму освітлення більшість досліджуваних видів рослин належать до світлолюбивих. Але не всі рослини потребують яскравого освітлення. Але з допомогою своїх темно-зелених листків, вони уловлюють розсіяне світло. За відношенням до рослинного покриву переважає трав’яна рослинність. Серед трав’янистої рослинності найбільш поширена лісова та бореальна рослинність, які займають певні площі. Майже всі виявлені види є лісовими рослинами. Більшість трав’янистих видів рослин мають важливе практичне значення як лікарські, харчові, вітамінні, медоносні рослини. Переважна більшість видів у флорі дубово-грабових лісів є досить поширеними рослинами, тому їх можна використовувати при дотриманні загальноприйнятих вимог щодо їх заготівлі. Серед досліджуваних видів рослин дубово-грабового лісу виявлено такі, які зустрічаються рідко. Це Білоцвіт весняний –Leucojum Vernum L. з родини Амарилісові–Amaryllidaceae, Герань криваво-червона –Geranium sanguineum L. з родини Геранієві –Geraniaceae, Маренка запашна –Asperula odorata L. з родини Маренові –Rubiaceae, глиця звичайна –Aegopodium podagraria L. з родини Зонтичні –Apiaceae. Також до тих, які рідко зусрічаються і на межі зникання можна віднести Гвоздика пишна –Dianthus superbus з родини Гвоздикові –Caryophyllaceae, Копитняк європейський –Asarum europaeum L. з родини Хвилівникові –Aristdochiaceae, Зубниця бульбиста –Dentaria bulbifera L. з родини Хрестоцвіті –Cruciferal, а також Валеріана лікарська –Valeriana officinalis Auct. з родини Валеріанові – Valerianaceae. Серед цих рослин є й лікарські, запаси яких у місцевій флорі незначні, тому їх необхідно берегти та контролювати їх чисельність.

Найбільшим заходом збереження рослин –це охорона їхніх місць життя. Для цього створюються заповідники, заказники, національні парки.

Список використаних джерел

В.А.Нечитайло “Систематика вищих рослин. Покритонасінні.” Київ: Фітосоціоцентр 1997 –272 с. “Загальна біологія” : [Підручник для учнів 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи]/М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан та ін. –К.: Генеза, 1998 –464 с.: іл. С.А.Генсірук “Ліси багатство і окраса землі” Київ: “Наукова думка” 1980 р. –212 с. Ю.Я.Єлін “Рослини наших лісів” Київ: “Радянська школа” 1983 –240 с. Б.В. Заверуха, Ю.С.Шемшученко, В.І.Бабенко “Рослини червоної книги”. Київ. Урожай – 1985 р. –136с. О.Д Вісюліна “Шкільний визначник рослин” –Видавництво “Радянська школа” Київ 1969 р. 176 с. Цветовой атлас растений –Душан Ранлушка, Ладислав Шаленак, Изабела Габерова. Видавництво “Обзор” Братислав 1990 р. –416 с. Кучерова Л.Ф. “Систематика вищих рослин.” Ч.1 Київ: Фітосоціоцентр 1997 –284 с. Береговий П.М., Прахов М.М. “Ботанічна герграфія” –К.: Вища школа. 1969 –264 с. Червона книга Української РСР/ Радкол.: К.М.Ситник /відп.ред./ та інші –К.: Наукова думка, 1980 р. –450 с. Хржановський В.Г., Пономаренко С.П. “Ботаніка” –К.: Вища школа 1983 р. –134 с. Гришко-Богменко Б.К., Морозюк С.С., Мороз І.В., Л.Г. Оляніцька “Географія рослин з основами ботаніки” –К.: Вища школа, 1991 –215 с. Л.В.Кудряшов, Г.Б.Родіонова, М.А.Гуленкова й ін.: “Ботаніка з основами екології” –М.: Просвещение, 1979 –289 с. Блукет Н.О., Родман Л.С., Пузанова С.О. “Ботаніка з основами фізіології рослин” –К.: Вища школа, Головне видавництво, 1977

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10