ФЛОРА ДОЛИНИ РІЧКИ ТЕРЕБЛЯ

(національний природний парк " Синевир")

кваліфікаційна робота для здобуття кваліфікації

бакалавр біології

ЗМІСТ

Ст.

Вступ | 3

1. Огляд літератури | 5

2. Фізико - географічна характеристика території дослідження

2.1. Загальний огляд | 8

2.2. Водні ресурси | 8

2.3. Ґрунти | 9

2.4. Клімат | 9

2.5. Рослинний покрив | 10

3. Методика та об'єкти дослідження | 11

4. Результати дослідження та їх обговорення

4.1. Конспект флори | 12

4.2. Систематичний аналіз флори | 22

4.3. Еколого-ценотичний аналіз флори | 25

5. Охорона та використання флори долини річки Теребля

5.1. Рідкісні та зникаючі види флори | 27

5.2. Можливості використання лікарських та декоративних видів рослин долини | 29

Висновки | 33

Список літератури | 34

Додатки | 37

Закарпаття – це мій край.

Сині гори, полонини,

І заквітчані долини,

Стрімких річок водограй.

В.Пічкар

ВСТУП

Актуальність даної роботи полягає у тому, що дос-лідження рослин долини річки Теребля є одним із основних питань екологічної безпеки.

Сутність природи полягає у тому, що по відношенню до людини і до самої себе має різні властивості та цінності, які необхідно зберегти. Для природи–це самовідновлення і функціонування. Отже, виходячи з цього, треба забезпечи-ти необхідний рівень біорізноманіття, який би дав мож-ливість реалізації цих властивостей. В зв’язку з тим, що матеріальні, зокрема біологічні ресурси споживання людини вичерпуються, їх споживання необхідно порушувати, тобто обмежувати для того, щоб воно не мало виснажливого ха-рактеру і забезпечувало збереження існуючого біорізнома-ніття, як гаранта стійкості, стабільності як окремих екосис-тем так і біосфери в цілому. Тільки при такому відношен-ні до природи людство може мати майбутнє, адже людське життя немислиме без рослин. Недарма їх називають зеле-ними друзями людини .Вони дають нам основні продук-ти харчування. З рослин одержують багато речовин і матеріалів, вкрай необхідних для розвитку різних галузей народного господарства. З рослин утворилися величезні запаси паливного багатства. Та найголовніше те, що вони продукують кисень необхідний для всього живого на пла-неті.

Закарпатський край утворений багатим видовим складом флори, яка є надзвичайно цікавою, особливо в гірській зо-ні, де зустрічаються рослини, які характерні тільки для альпійських висот та арктичних широт, тому ботаніки справедливо вважають гори, «коморою генофонду флори».

Флористичне найбагатшими вважаються післялісові луки– царини на яких можна налічити майже 140 видів рослин. Тут можна побачити рідкісні та зникаючі види рослин такі, як – шафран Гейфеля, коручку болотну, білоцвіт весняний, беладонну звичайну, тирлич безстеблий, волошку карпатську, дзвоники карпатські, та інші. Багато рослин завдяки своїм цілющим властивостям ще здавна широко використовуються людьми для лікування різних хвороб. Це такі як мати-й-мачу-ха, ромашка лікарська, деревій, кмин, чорниці, брусниці, чистотіл, та інші. Значну частину складають рослини, що засмічують поля і городи. За життєвими формами домінують однорічники.

Мета роботи – вивчити і дослідити всю флору долини річки Теребля.

Завдання

1. Провести аналіз флори, виявити рослини із лікарськими властивостями.

2. Зафіксувати чисельність та щільність видів рослин.

3. Дослідити поширення рідкісних та зникаючих видів рослин.

Новизна роботи полягає у тому, що новою ця тема є тому, бо дослідженням рослин долини досі не займався ніхто.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Високогірна флора Карпат і флористичне районування українських Карпат вивчалася дослідником Чопик В.І. [30-31]

Великий внесок зробили дослідники Артюшенко З.Г. та
Харкевич С.С., які досліджували ранньовесняні декоративні рослини природної флори Карпат. [ 2 ]

Афанасьев Д.Я. - відомий український геоботанік. Все своє життя присв’ятив вивченню лучної рослинності. Він розро-бив еколого-ценотичну й типологічну класифікацію лук України, виділивши справжні остепнені, болотисті, торф’яні класи за екологічними умовами місцезростання. (Григора І.М., Соломаха В.А.,2000 )

Балашов Л.С. - зробив вагомий внесок у вивчення типо-логії лук України та з’ясування можливостей поліпшення їх. Написав ряд праць присвячених вивченню боліт р. Дес-ни та Поліського державного заповідника, запропонував концепцію та принципи створення оптимальної мережі природоохоронних територій. (Григора І.М.,Соломаха В.А, 2000)

Тюх Ю.Ю. - займався проблемами і перспективами природного фонду національного природного парку "Синевир".[ 15 ]

Дідух В.І. - вчений, який займався визначенням стану при-родоохоронного фонду Закарпатської області і завданнями сучасних наукових досліджень. Найбільшу увагу приділяв вивченню господарського та рекреаційного навантаження рослинні угіддя. (Дідух Я.П.,1982 )

Поп С.С. – видав книжку у якій охарактеризував стан природних ресурсів Закарпатської області в останні десять років [ 18 ]

Дяченко Б.І., Студеняк А.Ю. - дослідники, які займалися до-слідженням найбільш розповсюджених видів рослин недеревного походження в лісовому комплексі Закарпаття. (Клеопов.Ю.Ю., 1990.)

Малиновський К.А. – відомий геоботанік та еколог. Впер-ше досліджував рослинність високогір’я Українських Карпат. Ним розроблено класифікацію рослинності, методи оптимізації біогеоценотичного покриву високогір’я, рекреації верхньої межі лісу. Рослинність вивчається ним на видовому та по пуляційному рівнях. [12]

Удра І. X. - український вчений, який вивчав біографічне районування західних Карпат, як основа визначення екостану територій [173]

Боднар В. Л. - вчений, який вивчав і досліджував природні багатства Закарпаття, розробив ряд методів по їх охороні та доцільного використання. [18]

Стойко С.М. - вперше в Україні сформував і очолив відділ охорони природних екосистем, розробив школу інтегральної та фітосозологічної оцінки різних видів і фітоце-нозів, розробив мережу національних та регіональних природних парків України, застосував ідеї зонування природоохоронних територій, розробив шкалу підвищення біологіч-ної стійкості лісів. [16,19]

Костич Д.М. - дослідник, який велику увагу приділяв рек-реаційному та господарському навантаженню на природні екосистеми в національному природному парку “Синевир”. (Новосад В.В., КрицькаЛ.І.,2001)

Федор С.С. - дослідник, який вивчав флористичне розмаїття територій' національного природного парку „Синевир” з ме-тою оптимізації територіїї, охорони відтворення та доцільного використання його природних екосистем. [26]

Комендар В.І. - чудовий знавець