Звичайно |

На луках |

Сегеталь-ний

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Мати-й-мачуха (Tussilago tartara L.) |

Часто |

Берег річки |

Рудераль-ний

Ромашка ромашковидна (Matricaria matricaides (Less) Porter ex Britt.) |

Звичайно |

Біля доріг |

Рудераль-ний

Лопух малий (Arctium lappa L.) |

Рідко |

Берег річки |

Рудераль-ний

Череда трироздільна (Bidens tripartita) |

Звичайно |

Біля доріг |

Рудераль-ний

Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.) | Часто |

Біля доріг |

Рудераль-ний

Фіалкові (Violaceae) |

Фіалка триколірна (Viola tricolor L.) |

Звичайно |

На луках |

Сегеталь-ний

Фіалка собача (Viola canina L.) |

Рідко |

Біля доріг |

Рудераль-ний

Хрестоцвіті (Brassicaceae) |

Суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R.Br.) |

Часто |

На луках |

Сегеталь-ний

Жеруха лучна (Cardamine pratensis L.) |

Звичайно |

Болото |

Гігрофіль-ний

Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris (L.) Medic) |

Часто |

На луках |

Сегеталь-ний

Редька дика (Rarhanus rarhanistmm L.) |

Часто |

Біля доріг |

Сегеталь-ний

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Талабан польовий (Thlaspi Arvense L.) |

Звичайно |

На луках |

Сегеталь-ний

Черсакові (Dipsacaceae) |

Свербіжниця польова (Rhantina arvensis(L)Hill.) |

Звичайно |

Біля доріг |

Лучний

Скабіоза блідо-жовта

(Scabiosa ochroleuca L.) |

Рідко |

На луках |

Лучний

Комонник лучний

(Succisa pratensis Moenuch |

Рідко |

На луках |

Лучний

Шорстколисті (Boraginaceae) |

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.) |

Рідко |

Берег річки |

Сегеталь-ний

Незабудка польова

(Myosotis arvensis (L.)Hill) |

Звичайно |

На луках |

Сегетальний

Незабудка болотна

(Myosotis palustris L) |

Звичайно |

Болото |

Гігрофільний

Щитникові (Dryopteridaceae) |

Щитник чоловічий (Dryopteris filix-max (L.)

Schott) |

Звичайно |

Узлісся |

Бореальний

4.2. Систематичний аналіз флори

Зробивши систематичний аналіз флори, ми склали у таблицю 13 найбільших родин за кількістю видів рос-лин, вказали їх назви, кількість родів і їх процентне число від загальної кількості виявлених мною видів.

Таблиця №2. Систематичний аналіз

№ |

Назва родин |

К-сть родів |

%-число |

К-сть видів |

%-число

Складноцвіті(Asteraceae) | 14 |

17,1 | 16 |

16,3

Лілійні (Liliaceae) | 4 |

4,9 | 4 |

4,1

Хрестоцвіті(Brasicaceae) | 5 |

6,1 | 5 |

5,1

Злакові ( Роасеае) | 7 |

8,6 | 7 |

7,2

Зозулинцеві (Orchidaceae) | 4 |

4,9 | 5 |

5,1

Гвоздикові (Caryophylaceae) | 4 |

4,9 | 5 |

5,1

Дзвоникові (Campanulaceae) | 1 |

1,2 | 5 |

5,1

Бобові (Fabaceae) | 3 |

3,7 | 5 |

5,1

Розоцвіті( Rosaceae ) | 4 | 4,9 | 4 | 4,1

Губоцвіті (Labiatae) | 4 | 4,9 | 4 |

4,1

Черсакові (Dipsacacea) | 3 |

3,7 | 3 | 3,1

Подорожникові (Plantaginaceae) | 1 |

1,2 | 3 |

3,1

Шорстколисті (Boraginaceae) | 2 | 2,4 | 3 |

3,1

За систематичним складом флора є різноманітною. Вона об'єднує 33 родини, 82 роди і 98 видів рослин виявлених мною під час досліджень території долини.

За кількістю видів провідне місце займає родина Складноцвіті (Asteraceae) яка містить 16 видів рослин. Родина Злакові (Роасеае) налічує 7 видів рослин.

Родини Зозулинцеві (Orchidaceae), Гвоздикові (Cariophylaceае), Дзвоникові (Campanulaceae), Бобові (Fabaceae), та Хрес-тоцвіті (Brasicaceae) налічують по 5 видів рослин.

Родини Лілійні (Liliaceae), Розоцвіті (Rosaceae), Губоцвіті (Labiatae) налічують по 4 види рослин.

Всі інші родини менш чисельні, вони налічують по 1-2-3 види рослин.

Родини з найбільшою кількістю видів займають також провідне місце в породинному спектрі, побудованих за числом родів, але порядок їх розміщення відрізняється. Найбільшою кількістю родів відзначаються родини: Склад-ноцвіті (Asteraceae) - 14; Злакові (Роасеае) - 7 ; Хрестоцвіті (Bra-sicaceae) - 5 ; Лілійні (Liliaceae) - 4 ; Зозулинцеві (Orchidaceae)-4; Гвоздикові (Cariophylaceae) - 4; Розоцвіті (Rosaceae) - 4; Губо-цвіті (Labiatae) - 4.

На малюнку 1 і 2 показано співвідношення родин за кількістю родів і видів.

Мал.1 Співвідношення найбільших родин за кількістю родів (у%) |

Мал.2 Співвідношення найбільших родин за кількістю видів (у %)

4.3. Еколого - ценотичний аналіз флори

Протягом досліджень мною встановлено місця зростання кожної рослини. У зв'язку з цим я зробила визначення кожної з виявлених мною рослин за флороценотипом і подала у вигляді таблиці, де вказала кількість видів рос-лин кожного флороценотипу і процентне число.

Таблиця № 3. Еколого - ценотичний аналіз флори

№ | Флороценотип | Абсолютне число | % - число

Неморальний | 13 | 13,3

Рудеральний | 15 | 15,3

Сегетальний | 13 | 13,3

Лучний | 32 | 32,7

Гігрофільний | 14 | 14,3

Бореальний | 4 | 4,1

Ксерофільний | 4 | 4,1

Монтанний | 3 | 3,1

За еколого - ценотичним аналізом флора долини річки Теребля переважно лучного флороценотипу, який містить аж 32 види рослин що до нього належать.

Такі флороценотипи, як : рудеральний, гігрофільний, сеге-тальний, неморальний налічують 15-13 видів рослин.

Менш чисельними є флороценотипи : бореальний, ксерофільний і монтанний. До них належать по 4-3 ви-ди рослин.

На мал.3 показано порівняння флороценотипів за відсотками.

Мал.3 Порівняльна характеристика флороценотипів (у відсотках)

5. ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ФЛОРИ

ДОЛИНИ РІЧКИ ТЕРЕБЛЯ

5.1. Рідкісні та зникаючі види флори

До рідкісних видів рослин, які зустрічаються на тери-торії долини річки Теребля можна віднести такі види:

Білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.) - багаторічна, трав'яниста рослина заввишки 10-35 см. Росте на во-логих луках, узліссях. Цвіте у березні - квітні. Чисель-ність виду різко скорочується через масове збирання рослин на букети.

Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.) - багаторіч-на, трав'яниста рослина заввишки 8-15 см. Росте на вологих луках, узліссях по чагарниках. Рослина цвіте на початку березня. Чисельність виду різко скорочується через масове збирання на букети та нерегульоване рек-реаційне навантаження.

Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.) - багаторічна, трав'яниста рослина заввишки до 25 см. Росте на воло-гих луках, узліссях, мішаних листяних лісах. Поширений у Карпатах та Закарпатті. Цвіте в кінці березня на по-чатку квітня. Рослина медоносна. Чисельність скорочуєть-ся через збирання на букети та рекреаційне навантажен-ня. В усіх місцях зростання рослини необхідно створити природоохоронні території.

Арніка гірська (Arnica montana L.) - багаторічна, трав'я-ниста рослина заввишки 15-45 см. Росте на луках, лі-сових галявинах, узліссях. Цвіте влітку. Чисельність скорочується через масову