Волошка карпатська (Centaurea carpatica (Porcius)) - багаторічна, трав'яниста рослина заввишки 40-120 см. Ендемічний вид. Росте на луках, узліссях, в долинах річок. Цвіте влітку. Чисельність скорочується через надмірне рекреаційне навантаження та збирання на букети.

Зозулинець обпалений (Orchis ustulata L.) - багаторічна, трав'яниста рослина заввишки 10-40 см. Росте на во-логих луках, узліссях. Цвіте у червні - липні. Чисельність скорочується через збирання на букети та руйнування природних місць зростання внаслідок господарської ді-яльності. В усіх місцях зростання необхідно утворити природоохоронні території.

Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Pich.) - багаторічна, трав’яниста рослина заввишки 20 - 60см. Росте на забо-лочених луках, долинах річок, узліссях. Цвіте влітку. Чи-сельність скорочується через заготівлю бульб, як лікарсь-кої сировини, руйнування місць зростання внаслідок гос-подарської діяльності. Рослина зникаюча і потребує особ-ливої охорони.

Коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith.) - багаторіч-на, трав’яниста рослина заввишки 25-50см. Росте на вологих луках, узліссях, по чагарниках. Цвіте в червні-липні. Зникає через порушення умов зростання та рекреаційногого навантаження. В усіх місцях зростання необ-хідно створити території природно - заповідного фонду.

Зозулинець плямистий (Orchis maculata L.) - багаторічна, трав’яниста рослина заввишки 10-25 см. Росте на вологих луках, узліссях, лісових галявинах. Цвіте росли-на влітку. Характерна ознака - коричневі плями на лис-точках. Рослина зникаюча і потребує особливої охорони.

Дзвоники карпатські (Campanula carpatica Jacd.) - багато-річна, трав’яниста рослина 15-50 см. заввишки. Релік-товий ендемічний вид. Росте на посушливих пісчаних міс-цях, на луках, у високогір’ї. Зустрічається рідко. Цвіте рослина влітку. Чисельність скорочується через порушення місць зростання та збирання на букети. Необхідно створити охоронні природні території в усіх місцях зростання.

Кожному з нас необхідно пам’ятати, що коли ми збираємо, продаємо або купуємо ці рослини, то наб-лижаємо їх загибель. їхня доля залежить безпосередньо від кожного з нас.

5.2. Можливості використання лікарських та декоративних видів рослин долини

Серед значної чисельності видів рослин долини певну частину займають лікарські рослини, які широко засто-совуються в народній медицині. [14] їх налічую 18 ви-дів. Найбільш поширеними серед них є: кмин, звіробій звичайний, ромашка лікарська, череда трироздільна, м'ята польова.

Чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.)- збирають рос-лину разом із листками і квітками в період цвітіння. Сушать рослину в затінку. З неї готують навар і п’ють, як чай, при поганому травленні, ниркових захворюван-нях, як сечогінний і зміцнюючий шлунок засіб.

Мати - й - мачуха (Tussilago tartara L.) - збирають квітки рослини рано навесні, а молоді листочки коли вже об-сіменяться кошики. У народній медицині застосовують листки мати-й-мачухи разом із кітками у вигляді навару при різних видах грудних і легеневих хворобах, як від-харкувальний засіб при затяжних кашлях, бронхітах.

Кмин (Carum carvi L.)-збирають насіння зрізуючи усю рослину вранці з росою, в’яжуть у снопи і сушать у затінку. Збирають сухе насіння і готують відвар. Вживають при млявому травленні, для збудження діяльності шлунка і кишечника

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) - збирають рослину під час цвітіння зрізуючи верхню частину стебла з листками і квітками. Сушать, готують відвар і вживають при порушення функцій кишечника, як сечогінний засіб.

Подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata L.)-y на-родному лікуванні вживається навар із сушених листоч-ків рослини, як засіб кровоочисний і обволікаючий а також при захворюваннях кишечника, та сечових шля-хів. Листочки зберігаються в дерев’яних ящиках.

Фіалка триколірна (Viola tricolor L.) - збирають всю рослину під час цвітіння і сушать на свіжому по-вітрі в затінку. Готують навар і вживають як кро-воочисний засіб. Зовнішньо застосовують при різних шкірних захворюваннях (екзема, рани, висипки.).

Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.) - збирають тільки цілком розпуклі квітки - кошики. в народній ме-дицині вважають, що на організм людини діє, як по-тогінний засіб, заспокоює болі, судороги, збиває тем-пературу та як пом’якшувальне при ударах. Навар із сушених квіток використовують як зовнішньо, так і внутрішньо (як очисний засіб).

Суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.)-збирають всю рослину під час цвітіння вириваючи з кореневищем. Сушать на свіжому повітрі в затінку. Готують навар і полощуть рот при ангіні, інфекціях у роті, проми-вають рани, п’ють при простудних захворюваннях.

Перстач прямостоячий (Potentilla tormentilla)- збирають кореневища цієї рослини рано навесні або пізньої осені. П’ють чай із цих коренів при поносах і дизентиріях, промивають рани на тілі та тріщини.

Деревій тисячолистий (Achillea millefolium) - збирають квітки цієї рослини під час цвітіння, а листочки наприкінці травня. Сушать на свіжому повітрі в затінку. Готують відвар із квіток і листя разом. Вживають внутрішньо при поганому травленні, сприяє правильно-му обміні речовин.

Коронарія зозулин цвіт (Coronaria flos cuculi (L) A. Braun) – збирають усю траву під час цвітіння і сушать її в затінку. Готують відвар і застосовують під тривалої

жовтяниці, при хворобах нирок, а також як відхарку-вальний засіб при простудних захворюваннях. Зовнішньо застосовують для промивання ран, наривів, виразках.

Череда трироздільна (Bidens tripartita)- збирають насін-ня з рослини і готують навар, який допомагає при різних шкірних захворюваннях (екземи, рани, тріщини, лишай), антибактеріальний засіб.

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)- збирають верхню частину стебла з квітками. Сушать на свіжому повітрі в затінку. Готують напар і використовують як протипухлинний, кровоочисний засіб, зміцнює волосся і нігті. Зовнішньо використовують (як компреси) при бо-лях в суглобах та при радикулітах. Для цього вико-пують коріння рослини і готують відвар разом із су-шеними квітками.

М’ята польова (Mentha arvensis L.)-збирають всю рос-лину в період цвітіння і сушать на свіжому повітрі в затінку. Готують навар, який