РЕФЕРАТ

“Рослинний і тваринний світ

Івано-Франківщини”

РОСЛИННІСТЬ

Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів зумовили формування на території області досить багатої флори вищих судинних рос-лин, яких, за сучасними даними, налічується понад 1500 видів. До бореального типу належать ялина (смерека) європейська, сосна звичайна, сосна кедрова європейська, брусниця, квасениця, грушанки середня та круглолиста, тирлич язичковий, блехнум колосистий, одноквітка звичайна, рідкісна ліннея північна та ін.

До європейського типу належать рослини, які характерні для широколистяних букових, дубових, грабових лісів. Це насамперед бук лісовий, граб звичайний, дуби звичайний та скельний, липи серцелиста та європейська, явір, тис ягідний. Серед трав'янистих видів виділяються передусім ті, що поширені в гірській місцевості: стрептопус листообгортний, живокіст серцевидний, первоцвіт високий, переліска багаторічна та ін.

Високогірний тип об'єднує європейські гірські (монтанні) та аркто-альпійські види. Серед них багато ендемічних. Це костриці карпатська і Порціуса, жеруха Опіца, очиток кар-патський, фіалка відхилена, королиця круглолиста, гадюча цибулька покутська (відома лише в Городенківському районі) та ін. До європейського типу належать також чагарники й чагарнички, які ростуть виключно в карпатському високогір'ї: верби Китайбеля, туполиста та ін. Серед аркто-альпійських видів виділяються плаун-баранець, ситник трироздільний, водянка чорна, верба трав'яниста тощо.

До представників гірсько-диз'юнктивного типу належить цибуля переможна, кортуза. Маттіолі, анемона парцисоцвітна, осока вічнозелена. Степовий тип представляють типчак борознистий, осока низька, ковила волосиста та ін.

На рівнині в передгір'ї та нижньому гірському поясі

переважають види неморальні, генетично пов'язані з широколистяними лісами, а у верхньому гірському поясі - бореальні види, що поширені у зоні північних хвойних лісів, а також гірські (монтанні) види, більш характерні для субальпійського та альпійського поясів.

Переважно в альпійському поясі зустрічаються альпійські види рослин, пристосовані до найбільш суворих умов зростання. Вони часто мають подушкоподібні форми росту, скорочені періоди вегетації, здатність до підсніжного розвитку (тирличі жовті та крапчасті, щавель альпійський, очиток альпійський, костриця лижача, дзвоники альпійські, сугайник Клузія, сон білили, сольданела угорська, первоцвіт Галлера, верба альпійська тощо).

У Чивчино-Гриняві та Чорногорі на Івано-Франківщині збереглося багато видів загальнокарпатських, південно-східнокарпатських та східнокарпатськях ендеміків. Це котячі лапки карпатські, королиця круглолиста, дзвоники карпатські та мінливі, астрагал Крайки, очиток карпатський. Унікальною флористичною скарбницею е так звана кальцефільна рослинність вапнякових виступів та скель.

У давні часи пануючим типом рослинності в області були ліси. І тепер за ними зберігається панівна роль. Майже не збереглася у непорушеному стані природна трав'яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Серед трав'янистих угруповань найбільш поширені луки в заплавах річок, серед лісів та на безлісих вершинах гір - полонинах. Болота на рівнині й високогір'ї нечисленні. Подекуди збереглися фрагменти степової рослинності.

На Івано-Франківщині нараховується майже 70 видів дерев і 110 видів чагарників, решта-трав'янисті рослини. Основними лісотворними породами в області є бук лісовий, смерека (ялина) європейська, ялиця біла, дуб звичайний та дуб скельний, граб, явір, вільха сіра, кедрова сосна, сосна звичайна, тополя й осика, береза; з чагарників - верба пурпурова, верба чорніюча та верба кошикарська, сосна гірська, яловець сибірський, вільха зелена та рододендрон східнокарпатський, а також ліщина, свидина, терен, яловець звичайний.

Внаслідок інтенсивної господарської діяльності людей первинний рослинний покрив зазнав значних змін. Ліси протягом століть були джерелом високоякісної будівельної, кріпильної, опалової і резонансової деревини, важливою сировинною базою для хімічної, деревообробної і паперової промисловості, тому інтенсивно вирубувались. Сучасна лісистість області становить 46 %.

У природі рослини не ізольовані, а утворюють певні угруповання (фітоценози), які є основними компонентами складних природних енергетичних систем - бюгеоценозів. Споріднені фітоценози групуються в асоціації - основні класифікаційні одиниці рослинного покриву. Асоціації розді-ляються на корінні і похідні й об'єднуються у вищі таксономічні ранги, такі як субформації та формації. Формаційний підхід до класифікації рослинності є найбільш природним. Він базується на еколого-фітоценотичних засадах, детально опрацьований і висвітлений у наукових працях М.А.Голубця, К.А.Малиновського, С.М.Стойка, В.І.Парпана, Ю.Р.Шеляг-Сосонка.

Основними лісовими формаціями на Івано-Франківщині є ліси з дуба черещатого, бука лісового, ялиці білої, смереки (ялини) європейської, сосни звичайної, берези, вільхи.

Ліси з дуба черещатого - основна лісова формація рівнинних і передгірних районів області. Але на їх природному стані відбився вплив агрокультурного періоду. Багаті грунти і м'який клімат позитивно впливають на ріст дуба, формування багатовидових угруповань. У букових лісах поширені граб, ясен звичайний, вільха клейка, клен гостролистий, липа серцелиста і широколиста, в'яз шорсткий та листуватий і характерне дерево - ялиця біла. В дубових лісах збереглися похідні деревостани: грабняки, березняки, ліщинники. смеречники, бучняки та ін.

Ліси з бука лісового на території Івано-Франківщини ростуть на рівнині, в передгір'ї і на схилах гір.

Рівнинні букові ліси поширені на підвищених ділянках Західного Поділля. Нижче розташовані грабово-букові ліси.

На рівнинних букових лісах панує бук. Інші породи - граб, клен остролистий, явір, липа серцелиста і широколиста, дуб черещатий. Чагарниковий і трав'яний яруси розвинені слабо.

У сприятливих передгірних умовах бук утворює чисті або майже чисті насадження: до бука домішуються ялиця, явір, в'яз шорсткий, клен гостролистий, осика, рідше - липа серцелиста, горобина. Чагарники, зосереджені на узліссях та галявинах. Трав'яний покрив розріджений і флористично бідний. У його складі переважають карпатські види.

Гірські букові ліси утворюють нижній гірський лісовий пояс на схилах Карпат. Тут бук має сприятливі лісорослинні умови. Поодиноко ростуть в'яз шорсткий та береза. Крім чистих бучин, на межі з передгірними лісами з'являються граб, дуб, а на межі з верхнім гірським поясом - ялиця і ялина. Формуються