Прості листки бувають різноманітні за формою пластинки, її краю, жилкування, будови епідермісу та ін. Прості листки мають майже всі трав'янисті рослини і переважна більшість дерев та кущів. У простих листків лише одна листкова пластинка. Вона суцільна (у берези, соняшника) або розсічена (у маку, полину тощо). Листкові пластинки бувають цілокраї, зубчасті, пилчасті, городчасті, виїмчасті, подвійнопилчасті, подвійнозубчасті та ін. Форма пластинки у простих суцільних листків може бути гол-часта (у хвойних), лінійна (у злаків), довгаста (у підмаренника весняного), ланцетна (у верби), овальна (у вільхи), округла (у росички), яйцевидна (у берези), оберненояйцевидна (у щебрика), серцевидна (у липи), нирковидна (у копитняка), стріловидна (у стрілолиста). Розсічена пластинка має різні заглибини. Вони бувають лопатеві — заглибини досягають не більше 1/4 ширини листкової пластинки (у клена), роздільні — займають 1/3 пластинки і більше (мак), розсічені — доходять майже до головної жилки листка (у рицини). Розміщення судинно-волокнистих пучків (жилок) у листковій пластинці називається жилкуван-ням. Воно буває просте — з однією жилкою (мохи, хвойні тощо), дихотомічне — жилки розгалужуються вилкоподібно (у гінкго), дугове — кілька жилок ідуть від основи до верхівки, трохи вигинаючись (конвалія), паралельне — жилки не вигинаються, а розміщені паралельно (злаки), сітчасте (пальчастосітчасте, перистосітчасте) — жилки утворюють своєрідну сітку із жилок, які весь час розгалужуються і дають анастомози. Це жилкування характерне для дводольних, а з однодольних — для банана та воронячого ока. При цьому жилкуванні пошкоджена частина листкової пластинки з меншою шкодою для рослини виключається із загального кругообігу речовин.

Складні листки мають кілька листкових пластинок. Під час листопаду пластинки і загальний черешок (рахіс) опадають окремо. Частинки листка прикріплюються безпосередньо до рахіеа (двічі- і тричіпірчастоскладні) або до бічних рахісів (1-го чи 2-го порядків). Бувають трійчастоскладні листки (у суниць), пальчастоскладні (у кінського каштана), парнопірчастоскладні (у жовтої акації), непарнопірчастоскладні (у білої акації).

З видозмін листка філодії (у австралійських акацій), колючки (у барбарису), а також листки комахоїдних рослин. Вусики дуже чутливі до дотику; ними росли-ни прикріплюються до опори. Філодії — це видозмінені черешки листка з несправжньою листковою пластинкою (справжня редукується). Над колючкою листкового походження утворюється листок. У колючку може перетворитись частина листка або кінці жилок (у будяків).

Листкорозміщення. Розташування листів на стеблі в певному порядку називають листкорозміщенням. Серед різних типів листкорозміщення найпоширеніші три: почергове (спіральне), супротивне та кільчасте (мутоване).

За почергового, або спірального, листкорозміщення від вузла відходить лише один листок (наприклад, у яблуні, шипшини, пшениці), причому листки послідовно розташовані на стеблі один відносно одного по спіралі. За супротивного листкорозміщення від вузла відходяться два листки, розташовані один напроти одного (наприклад, у м’яти, шавлії, калини). Коли ж від вузла відходять більше двох листів, таке листкорозміщення має назву кільчастого або мутовчастого (наприклад, в олеандра, елодеї).

На рослині листкові пластини розташовуються таким чином, щоб якнайменше затіняти один одного. Таке розміщення листів називається листовою мозаїкою.