Родовик лікарський– Sanguisorba officinalis L–

Багаторічна рослина, що досягає 1 м висоти. Стебло одиничне, ребристе, голе. Кореневище товсте, здерев’яніле, з довгими тонкими додатковими коренями. Нижні листки, зібрані прикореневою розеткою, з довгими черешками й багатьма пильчастими, знизу сизуватими листочками. Квітки темно-червоні, зібрані на довгому квітконосі в густе гоовчасте суцвіття. Плід - сім’янка. Цвіте в червні-вересні. Оросте на луках, серед чагарників. З лікувальною метою використовують кореневища і корені. Вони містять ефірне масло, щавлево-кислий кальцій, крохмаль, барвники, вітамін С, цукор. Він є засобом при легеневих, маткових і шлункових кровотечах, при катарах кишечника, поносах, при хронічних ентероколітах та дизентирії.

Приворотень звичайний –Alchimilla vulgaris L.–

Рослина висотою 10-30 см, багаторічна. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді дещо зморщені. Верхні листки п’ятилопатеві, нижні – семи-, дев’яти- лопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пильчасті з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. Цвіте у травні-вересні. Росте на луках, узліссях, пасовищах. Застосовується як в’яжучий кровоспинний відхаркувальний засіб, для поліпшення обміну речовин і лікування ран, висипів на тілі. Користуються нею при недокрів’ї, водянці, загальному ослабленні. Добрі наслідки одержують при лікуванні приворотнем нестравності шлунка, здуття кишечника і в’ялої перистальтики кишок. Вживають його у вигляді чаю.

Суниці лісові –Fragaria vesca L–

Багаторічна рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки – трійчаті, прикореневі з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу – сизувато-зелені, пухнасті. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пелюстки білі. Цвітуть у травні-червні. Плоди – численні сухі зернятка на ягоді. Ростуть у лісах, узліссях, зрубах. Плоди містять цукри, органічні кислоти, залізо, мікроелементи, вітаміни С, В1, В2. Суниці вживають як потогінний і сечогіннй засіб, при хворобах печінки , нирок, недокрів’ї та білокрів’ї, туберкульоз легень, безсонні. Листки – при гіпертонії, корінь – від ревматизму, свіжі плоди – проти екземи. Плоди і листки призначають як сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам’яній хворобі.

Шипшина собача –Rosa canina L.–

Кущ до 2-х м з дугоподібно-звислими гілками, вкритими міцними голкуватими шипами. Молоді пагони зеленувато-червоні з шилоподібними шишками і щетинками. Листки чергові, непарно перисті, 7-, рідше 9-листочками. Останні з обох боків голі, овально-видовжені, пилчасті, прилистки довгі, зрослися з черешком. Квітки поодинокі, рідше зібрані у щиткоподібні суцвіття. Віночок рожевий або біло-рожевий, з 5-ма вільними пелюстками. Плоди ягодоподібні, червоно-рожеві з волосистими сім'янками. Росте на узліссях, зрубах. Цвіте травень-червень. Плоди достигають у серпні-вересні. Рослина містить найбільше вітамінів: С, В2, Р, К, Е, рибофлавін, солі Ca, K, Mg, P, кислоти, цукри тощо. Вживається при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, підвищеній кислотності, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки зварені з медом – при запаленнях шкіри; відвар коренів – при каменях у нирках; гілки – при дизентерії та розладах шлунково-кишкового тракту. Рослина має значення в декоративному садівництві.

З родини Фіалкові –Violaceae–

Фіалка триколірна –Viola tricolor L.–

Однорічна рослина 15-30 см заввишки. Стебло ребристе, майже чотиригранне, висхідне або лежаче. Листки – з прилистками. Квітки різнобарвні – верхні пелюстки квітки темно-фіолетові, бокові до середини й нижні по краях – синьо-фіолетові, синюваті або блідо-жовті. Цвіте в червні-серпні. Росте як бур’ян на полях, на сухих луках. З лікувальною метою використовують всю надземну частину проти золотухи, а також як сечогінне, потогінне і кровоочисне; при різних шкірних захворюваннях дихальних шляхів як відхаркувальне. Рослина декоративна.

З родини Хрестоцвіті –Brassicaceae–

Сухоребрик лікарський –Sisymbrium officsnale L. Scop–

Дворічна шорсткоопушена рослина висотою 30-50 см. Стебла прямостоячі, розчепіреногалузисті. Нижні листки струговидні, верхні – цілісні, списовидні. Квітки дрібні 1-1,5 мм у діаметрі, зібрані у видовженні китиці. Плоди – стручки, довжиною 1-1,5 см, конічно-шиловуні, на коротких і товстих ніжках, притиснуті до стебла. Насінина коричнева, округло-чотирикутна, дрібногорбкувата. Цвіте з травня до осені. Росте як бур'ян поблизу житла, по городах. У насінні міститься до 25-30% жирної олії, гострої на смак. Застосовують при хворобах шкіри.

Грицики звичайні –Capsella bursa-pastaris L. Medik.–

Однорічна рослина. Стебло темно-зелене, просте або галузисте, заввишки 20-40 см, з прикореневою розеткою, дрібними стебловими листками і верхівковою китицею непоказних квіток. Плоди дуже характерні – обернено-трикутно серцеподібні стручки. Росте повсюдно на городах та засмічених місцях. Листки містять вітаміни С, К, D і В2, каротин, лимонну та яблучну кислоти, солі Са і Р. в медицині використовують надземну частину, яку рекомендують проти різноманітних кровотеч. Сік із свіжої рослини п'ють при ревматизмі та поносах. Зовнішньо використовують для промивання ран і компресів.

Талабан польовий –Thlaspi arvense L-

Однорічна сиза рослина висотою 20-50 см. Листки цілісні, сидячі, довгасто-ланцетні. Квітки білі, чашолистки відлеглі від пелюсток. Плоди округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоко-виїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Цвіте в квітні-липні. Росте на полях, поблизу житла і вздовж доріг. Розмножується насінням. У насінні міститься до 30% жирної олії. З молодих листків готують весняні салати. В листках міститься до 200 мг % вітаміну С, вуглеводи, глікозиди, вони гострі на смак із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості.

З родини Хвощові –Equisetaceae–

Хвощ польовий –Equisetum arvense L.–

Багаторічна рослина висотою 20-40 см. Має бурова то чорне розгалужене кореневище, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки.