комплекс з породами палеозоя. Палеозойські породи обводнюють тільки у верхній віветрелой зоні потужністю 30-40 м. Нижче підземні води зустрічаються в карстових пустках. По умовах циркуляції це карстові і тріщина-жильні води напірного характеру тріщин. Водообіл частина кристалічних порід незначна. Дебіта свердловин і рід ников не перевищують І л/с (звичайно 0,01-0,1 л/с). Цей район характеризуется значне більшою гідрогеологічній раскрітостіо. Роетому тут переважно поширені маломинерализован-ше (0,1-2,5 г/л) підземні води, а також гідрокарбонатні кальцієві і натрієво-кальцієві води, з підвищеною мінералізацією. В межах тектонічних порушень води містять значну кількість розчиненої вуглекислоти.
Основне джерело поповнення підземних вод в Складчастих Карпатах - атмосферні осідання, які живлять верхню зону тріщеноватсті вивітрювання флишєвіх порід, де підземні води найбільше інтенсивно циркулюють. З верхньої зони по крупних тріщинах і зонах порушень може здійснюватися живлення більш глибоких водоносних горизонтів.
4. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД
В Карпатах зустрічаються мінеральні води, що розрізняються як по складу, так і по умовах освіти. Розповсюдження їх закономірно пов'язано з історією геологічного розвитку і палеогідрогеологічними умовами даної території.
Початок горотворних процесів на рубежі олігоцену і неогена викликало загальне підняття території Складчастих Карпат над рівнем моря. В попередній, сециментационній, єтап розвитку Карпатській геосинклинали в морі нагромаджувалися флишевії пісчаного глинисті осідання. Разом з осіданнями відбувалося поховання деякої кількості морських вод, хімічний склад яких вже частково перетворився. Континентальний етап розвитку Складчастих Карпат поклав початок інфільтрації атмосферних вод в породи, витісненню і розбавленню ними вод морського походження. З часом цьому процесу піддавалися все більш глибокі частини гірської країни, що сформувалася. Слід зазначити, що інфільтрація атмосферних опадів виявлялася і в більш ранні періоди існування Карпатській геосинклинали особливе в підземно-завиванні - раннепалеогенове час, коли над поверхнею Карпатського моря часом підіймалися окремі ділянки суші. Тут періоди інфільтрації атмосферних вод змінялися періодами накопичення седимантационніх вод морського походження.
По обох сторонах суші, що утворилася, в неогене існували замкнуті або напівзамкнені морські басейни про годами підвищену солоність, в яких нагромаджувалися могутні товщі соленосних порід. З цих басейнів могли проникати води підвищеної солоності в краєві частини водоносних горизонтів Складчастих Карпат. В заключний етап складкоутворення флишевіе породи були зім'яті у вузькі складки і далеко насувають на соленосні відкладення Предкарпатя. З глибоко занурених соленосних порід під Сяйвом високого тиску відбувалося віджимання залишкових вод со-Леподібних басейнів Рис.3. Схематична карта розповсюдження мінеральних вод Радянських Карпат:
Вуглекислі води області розвитку молодят термометаморфічних і магматичних процесів:!- гідрокарбонат кальцієві і магнієво-кальцієві з мінералізацією до 5 г/л;, 2 - гідрокарбонатні натрієві з мінералізацією 5-35 г/л; 3-і гидрокарбонатно-хлоридні і хлоридно-гідрокарбонатні натриево-1 і калішево-натрієві з мінералізацією 5-35 г/л; 4 - хлоридніе 1 натрієві про мінералізацією 5-35 г/л; 5 - хлоридніе натрієві і з мінералізацією більше 35 г/л; 6 - локальне розповсюдження Азотні, азотно-метанові і мета-1 зовні води:?- азотні сульфатні різного катион 1-го складу з мінералізацією 2-5 г/л; 8 - азотні хлооидніе і 1 оульфатно-хлоридніе натрієві з мінералізацією 2-35 г/л; 9 - аз! ніе хлорьдніе і сульфатно-хлоридніе натрієві і магниево-натри-' евіе з мінералізацією більше 35 г/л; 10 - азотно-метанові і мета нові хлоридно-гідрокарбонатні і гидрокарбонатно-хлоридні натріеві з мінералізацією 2-15 г/л; II - азотно-метанові і метанові хлоридні натрієві з мінералізацією 2-35 г/л; 12 - метанові хлоридні натрієві з мінералізацією 15-35 г/л; 13 - метанові хлоридні натрієві і кальціево-натрієві про мінералізацією більше 35 г/л; 14 - області, в яких мінеральні ЕОДИ невідомі, за рідким виключенням.
Родовища і виходи мінеральних вод: 15- водопункт і його номер. Специфічні особливості мінеральних вод. Зміст, мг/Л: 16 - Сорг більше 10
І? - сульфідів (Н25 +-HS") більше 10; 18 - Fe+2 більше 20; 19 -As більше І; 20 - ВГ більше 25; 21 - / більше 5; 22 - H2SiOg більше 5; 23 - Щ більше 50. Температура вод: 24 - менш 20'С, 25 - 20-35'С
ТРМП ^-75 З, 27 - ізолінія глибини залягання мінеральних вод з Івмпературой 50'С; 28 - межі основних тектонічних одиниць; СТРЯ Р^ЯВД гідрогеологичних провінцій; 30 - межі распро-н f про ния Різних типів мінеральних вод. Використ. Мінеральних вод: 31 - курорти і санаторій, і бальнеологічні лікарні, 33 - заводи розлива.
пяемі флишеві відкладення і взаємодіяли з вже маючими там підземними водами. На контактах з пластами солей рав-яивались процеси вилуговування.
Поперечні і діагональні розривні порушення, часто значної глибини, супроводяться широкими зонами трещиноватості і обновляються неотектонічними рухами, що сприяє обміну між глибоко залягаючими і поверхневими водоносними зонами. Наряду про процесами змішення і вилуговування в підземних водах розвиваються складні мікробіологічні і біохімічні процеси. Всі ці чинники привели до великої різноманітності встановлених в даний час на території Карпат мінеральних вод і обумовили складне, але цілком закономірне розповсюдження їхніх окремих типів.
Геологічні і гідрогеохімічні закономірності розміщення мінеральних вод даної території лягли в основу виділення крупних гідрогеохімічних провінцій, ідея якого була висунута в 1ЄВ8 р. Н.И. Толстіхшшм /55/. Вчення про гідрогеохімічних (гідроминеральніх) провінції отримало подальший розвиток в роботах Іванова У.В. /38/, Овчинникова А.М./^О/, Зайцева И.К., Толстіхина Н.И. /20, 26/ і ін.
В Карпатах виділено дві крупні гідрогеохімічні провінції: а) вуглекислих вод і б)азотніх, авотно-метановнх, метанових.
5. ПРОВІНЦІЯ ВУГЛЕКИСЛИХ ВОД
А.Е. Бабінец виділяє три пояси вуглекислих вод, витягнула згідно основним структурам Карпат, Південний пояс зв'язаний про Пршіаннонскіш, центральний - з Періпеннінськім (Закарпатським) глибинними розломами, північне із зоною
Центрально-Карпатских розломів /5/.
Вуглекислі види провінції характеризуються