антиклінальних структур і пологих насувів створюють сприятливі умови для накопичення в підземних водах значних кількостей вуглекислоти, що утворюється в результаті глибинних ендогенних процесів. Карпатські вуглекислі води, вірогідне, мають атмосферне, морське і змішане походження. Атмосферне походження вуглекислих вод встановити порівняно легко, води морського і змішаного генезису виділити украй складно.

До провінції азотних, азотно-метанових і метанових вод артезіанських басейнів відносяться Предкарпатській і Закарпатський басейни, а також північно-східна частина Карпатської горноскладчастої гідрогеологічної області. Мінеральні води цієї провінції розділяються на азотні, метанові і азотно-метанові. Азотні води по генезису можуть бути атмосферними, морськими або сметанними Метанові і азотно-метанові води переважне морського і змішаного походження.

До вод атмосферного походження відносяться два основних, мають широке розповсюдження типу вод. Азотні сульфатні (гідрокарбонатно-сульфатні) води різного катіоного складу, іноді сульфідні з мінералізацією 1-5 г/л поширені в Прикарпатському басейні.

Азотні росоли хлоридного (іноді сульфатно-хлоридного) натрієвого і складного катіоного складу з мінералізацією 35-350 г/л розвинуті у Внутрішній зоні Предкарпатського прогинання. Формуються вони в результаті вилуговування інфільтраційними атмосферними осіданнями міоценах євапоритів. Особливий тип вод, що рідко зустрічається, представляють азотні слабомінаралізовані (І г/л) злодії різного іонного складу("Нафтуся"). Вони поширені в Прикарпатському прогинанні і Складчастих Карпатах, утворюючи локальні родовища Труськавец і Сходніца.

Серед вод морського і змішаного походження можна виділити чотири гідрохімічних типи з різними іонним і газовим складами.

Азотні сульфатно-хлоридні кальцієві і кальцієво-натрієві води з мінералізацією до 35 г/л поширені у верхній гідродинамічній зоні Прикарпатського прогинання.

Метанові (азотно-метанові) гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, іноді сульфідні води з мінералізацією 1-15 г/л поширені в основному в південно-східній частині Зовнішньої зони. Прикарпатського прогинання і в приводороздільній частині Складчастих Карпат у верхів'ях Стрия. В Закарпатському прогинанні це термальті води з температурою на гирлі свердловини +38оС (Велика Ростока).

Метанові і азотно-метанові хлоридно натрієві (іноді сульфідні) води з мінералізацією до 35 г/л розвинуті в даній провінції практично повсюдно.

Метанові і азотно-метанові хлоридно натрієві расоли з мінералізацією 35-350 г/л розвинуті у всіх артезіанських басейнах регіону і північно-східної частини горноскладчастої гідрогеологічній області. Залягають вони на великих глибинах (700-3000 м), складаючи нижню частину гідрохімічного розрізу. Перспективи їхнього використовування обмежені через великі глибини залягання і низької продуктивності водоносних горизонтів.

В цілому територія Радянських Карпат з прилеглими прогинаннями розташовує вельми значними ресурсами мінеральних вод, які успішно використовуються багатьма курортами, заводами розливу. На вказаній території розташовано 17 бальнеологічних курортів і санаторіїв, дев'ять заводів розливу. Велика частина з них знаходиться в Закарпатській області, де для лікувального пиття і зовнішнього застосування використовуються різноманітні вуглекислі води, передусім, гідро - карбонатні натрієві з мінералізацією 7-11 г/л, близькі по іонному складу відомим мінеральним водам Боржомі (СРСР) і Криниця (ПНР) (санаторії "Сонячне Закарпаття", "Квітка Полоніни", "Поляна"; заводи розливу Поляна Квасова, Луги, Плоске, Свалява) і хлоридно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 5 -10 г/л (санаторій "Верховіна"), близькі по складу відомим Єсентукським водам на Кавказі. Декілька санаторіїв, заводів розливу використовують також вуглекислі води іншого хімічного складу (Драгово, Шаян, Верхній Швидкий, Усть-Чорная і др.), у тому числі вуглекислі миш'яковисті води із змістом Пекло 5-8 мг/л. В майбутньому великий інтерес уявлять вуглекислі води з високим змістом двовалентного заліза - 30-40 мг/л (Келечин).

Широко використовуються в лікувальних цілях мінеральні азотні, азотно-метанові і метанові сульфатні, сульфатно-хлоридні і хлоридні води Прикарпаття.

В Закарпатському прогинанні заздалегідь вивчені і оцінені запаси термальних і субтермальних вод, які можуть використовуватися в лікувальних цілях, для теплофікації невеликих селищ, парників і будівництва, на їхній базі спортивних комплексів з відкритими басейнами (міста Береговий, Ужгород, с.Іршава, о. Велика Ростока).

Експлуатаційні запаси мінеральних вод більшості використовуваних родовищ визначені в результаті детальних розвідувальних робіт і затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин при АМ СРСР. Наприклад, для найбільш цінних вуглекислих вод сумарно по високих промислових категоріях А і В - більше 2100 м3/сут.

Підземні води Прикарпатського і Закарпатського прогинань являються кондиційними за змістом йоду, брому, бору, рідких лужних металів і ін. Вони представляють певний інтерес і для промислових цілей.

Мінеральні води Карпат придатні для використовування в лікувальних і теплоенергетичних цілях, а також як промислова сировина для здобичі мінеральних солей і цілого ряду мікроелементів (йод, бром, бір, миш'як і др.), Ефективне їхнє використовування залежить від наявності сприятливих умов для скидання відпрацьованих підземних вод.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аверьев В.В. 0 природе углекислых минеральных мышьяковис-тых вод и их рудообразующей деятельности. - В кн.: Вопросы распре странения и формирования минеральных вод СССР. М.,1960, с.87-108.

2. Алексеенко И.И. Сера Предкарпатья.М.,"Недра",1967. 314 с.

3. Бабаев В.В. Температурный режим и термальные воды Закарпатья, - В кн.: Проблемы гидрогеологии и инженерного грунтоведе-ния. &., 1970, с.172-181.

4. Бабінець А.Є. Мінеральні джерела Радянського Закарпаття та приклади їх використання. - Вісн.АН УРСР, 1948, № 4, с.4-8.

5. Бабинец А.Е. Типизация минеральных вод южного склона Со-ветских Карпат с точки зрения их использования. - Геол.журн., 1951, ІІ, вып.4, с. 12-16.

6. Бабинец А.Е. Геотермические особенности районов УССР. - ДАН УССР, 1957, № 1, с.46-50.

7. Бабинец А.Е. Подземные воды юго-запада Русской платфор-мы. К., Изд-во АН УССР, 1961. 378 с.

8. Бабінець А.Є., Лугова I.П., Марус В.Л. Про ізотопний склад кисню підземних вод Українських Карпат. - ДАН УРСР. Сер.Б, 1971, № 7, с.579-581.

9. Бабинец А.Е., Мальская