Тема: Будова і функції багатоклітинних організмів.

Будова органів багатоклітинних рослин та грибів, регуляція їхніх функцій.

Системи органів багатоклітинних тварин.

Регуляція життєвих функцій тваринних організмів.

1. Клітина тканина орган система органів функціонаьна система органів.

Органи, які виконують в організмі спільні функції утворюють системи органів (нервова).

Тимчасове об’єднання органів їх систем для виконання певної функції утворюють функціональну систему органів (біг: опорно-рухова, дихальна, кровоносна).

Будь-якому організму притаманна саморегуляція, надходження будівельного і енергетичного матеріалів, обмін речовин, перетворення енергії.

Особлива роль належить регуляторним системам. У тварин – це нервова, імунна та система залоз внутрішньої секреції; у рослин – регулюються життєві функції за допомогою фітогормонів.

Органи багатоклітинних організмів, які забезпечують розмноження наз. репродуктивними.

Хімічні елементи і сполуки, потрібні для створення органічних сполук рослини одержують з ґрунту або з повітря, а необхідну енергію – за рахунок світла. Гетеротрофи (тварини, люди) отримують енергію разом з їжею, створеною автотрофами. У рослин транспорт води, біологічно-активних сполук, органічних речовин забезпечують провідні тканини.

Спільна робота різних органів і систем органів багатоклітинних організмів спрямована на підтримання гомеостазу.

У вищих рослин вегетативними органами є корінь і пагон.

Корінь забезпечує закріплення в ґрунті, всмоктування ґрунтового розчину солей і їхнє переміщення до надземних частин рослини.

Різні види коренів (головний, бічні, додаткові) формують кореневу систему.

Пагін складається з основної частини – стебла, на якому розташовані листки і бруньки. Стебло забезпечує зв’язок між усіма частинами рослин, транспортування сполук.

Листок здійснює фотосинтез, випаровування води і дихання. Бруньки є зачатковими листками. На особливих пагонах розташовані репродуктивні органи рослини (квітки, спорангії).

Вегетативні органи здатні видозмінюватись, що пов’язане із здійсненням нових функцій (наприклад: бульба, кореневища, цибулини, в яких запасаються поживні речовини). У несприятливі періоди надземна частина може відмирати. Є у рослин і колючки (глід, кактуси).

Органи нестатевого розмноження рослин і грибів називаються спорангіями. Вони розташовані поодинці або разом у складні отвори (наприклад, плодові тіла грибів).

Утворення і дозрівання статевих клітин, процеси запліднення, а у насінних рослин (голонасінних та покритонасінних) також і запилення забезпечують органи статевого розмноження. У покритонасінних – це квітка.

Оскільки у рослин немає нервової системи, їхні життєві функції (ріст, розвиток..), а також взаємодію різних частин регулюють біологічно активні речовини – фітогормони.

Одні фітогормони можуть прискорювати поділ клітин, розвиток пагонів, дозрівання плодів, інші – гальмувати.

За допомогою фітонцидів, алкалоїдів рослини впливають на м/о, тварин, рослин. Фітонциди, які виробляє сосна, часник, цибуля вбивають м/о.

Рослина може реагувати на зміну умов довкілля. Ці її реакції наз. тропізмами і настіями.

Тропізми – це ростові рухи частин рослини у відповідь на дію подразника, яка має певну спрямованість. Наприклад, з насінини коріння завжди росте в грунт (наз. геотропізм) і стебло вверх.

Настії – це рухи органів рослин у відповідь на дію подразника, що має певне спрямування (наприклад, зміна освітленості). Наприклад, закривання і відкривання квітки, залежно від умов освітленості, складання листків на зміну t..

2. У багатоклітинних тварин є такі системи органів: опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, нервова, видільна, статева та система залоз внутрішньої секреції.

Травна система забезпечує надходження в організм поживних речовин, їх перетравлення, всмоктування продуктів перетравлення та виведення неперетравлених решток їжі.

Бувають різні види травлення: внутрішньоклітинне (у губок), змішане – у кишково порожнинних (починається з кишечнику і закінчується клітинами епітелію), зовнішнє (павуки, клопи, личинки мух).

Травна система може бути замкненою і наскрізною. Замкнена починається ротовим отвором і закінчується заліпленням кишки; наскрізна – закінчується анальним отвором.

Коровоносна система складається з кровоносних судин і центрального пульсуючого органа - серця.

Кровоносна система забезпечує транспорт і перерозподіл поживних речовин, газів, біологічно активних сполук, кінцевих продуктів обміну речовин, здійснює захисні реакції організму.

Кровоносна система є замкнутою і незамкнутою.

Замкнена – коли кров рухається лише по кровоносних судинах. Незамкнена (молюски, членистоногі) – при якій судини відкриваються в порожнину тіла, рухається між органами.

Основна функція дихальної системи – забезпечення газообміну між організмом і навколишнім середовищем.

У ракоподібних, молюсків, риб органи дихання – зябра, забезпечують дихання киснем, розчиненим у воді.

У наземних тварин органи дихання різні: трахеї (комахи, павукоподібні), легеневі мішки (павукоподібні), легені (земноводні, плазуни, птахи, ссавці).

Функцію виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин виконують органи видільної системи.

У виділенні речовин беруть участь система видільних канальців (черви), зелені залози (ракоподібних, видільні судини наземних членистоногих, потові та сальні залози ссавців, жирове тіло комах.

Органи виділення забезпечують гомеостаз.

Опорно-рухова система здійснює опорну функцію, забезпечує рух тварин. Є пасивна (зовн. або внутр. скелет) і активний (мускулатура).

У червів – це шкірно-м’язовий мішок.

Статева система тварин виконує функцію розмноження, завдяки чому забезпечується життя на землі.

До статевої системи тварин належать статеві залози, які утворюють статеві клітини та протоки, через які вони виводяться.

Всі процеси в організмах багатоклітинних тварин регулюють імунна система та система залоз внутрішньої секреції. Ці системи тісно взамозв’язані між собою і впливають на діяльність одна одної.

Нервова система регулює життєві функції організму за допомогою нервових імпульсів, які мають ел-ну природу. Нервові імпульси передаються від рецепторів, о певних центрів ЦНС. Там відбувається їх аналіз і синтез. Від цих центрів нервові імпульси надходять до робочих органів.

Завдяки нервовій системі тварини здатні сприймати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища й швидко на них реагувати (рефлекс).

В основі діяльності нервових центрів лежать складні процеси виникнення нервового збудження і гальмування. У деяких тварин і людей регулюються життєві функції системою залоз внутрішньох секреції. Всі залози працюють узгоджено, що регулюється гормонами. Важливе значення в регуляції життєвих функцій