У хребетних існує зв’язок між гіпоталамусом (проміжний мозок) і гіпофізом (залоза внутрішньої секреції, пов’язана з проміжним мозком). Разом вони регулюють надходження синетзованих гіпоталамусом нейрогормонів у передню частину гіпофіза. Там вони регулюють вироблення гормонів, а ті впливають на діяльність інших залоз внутрішньої секреції.

Біологічне означення цієї системи в здійсненні регуляції вегетативних функцій організму та процесів розмноження.

Наприклад конц-я нервової системи впливає на діяльність серця.

Важлива роль у забезпечені життєдіяльності організмів тварин відіграє імунна система.

Імунітет – здатність організму захищати свою сталість, несприятливість до збудників хворою.

Імунна система впізнає і знешкоджує антигени.

До складу імунної системи хребетних тварин і людей входять: вилочкова залоза (тимус), червоний кістковий мозок, лімфатичні вузли, слезінка та ін. і певні групи лейкоцитів.

Імунна система забезпечує гуморальний і клітинний імунітет.

Гуморальний – вироблення антитіл, які зв’язують певні антигени і знешкоджують їх.

Клітинний імунітет – пов’язаний з підвищенням концентрації лейкоцитів, які здатні захоплювати завдяки фагоцитозу клітини хвороботворних мікроорганізмів, вірусів, або сторонні частинки і знешкоджувати їх.

Тканини багатоклітинних організмів.

Тема: Будова, функції та розвиток тканин.

Особливості будови та функції рослинних тканин.

Тканини тварин, їх будова та функції.

Особливості будови тканин рослин.

У більшості багатоклітинних організмів під час їхнього розвитку клітини починають диференціюватись, групуватись за будовою та виконуваними функціями. Так утворюються тканини.

Тканина – це система подібних за будовою клітин, пов’язаних за будовою і функціями.

Різні типи тканин тварин у процесі індивідуального розвитку з зародкових литнів: -енто, -мезо і етнодерми.

У рослин тканини виникають з твірної тканини. У (рослинних) тваринних тканинах і міжклітинна речовина. Клітини рослин сполучаються між собою через отвори в їхніх оболонках за допомогою цитоплазматичних містків. У відмерлих клітин залишаються тільки стінки, а вміст руйнується.

Будову та функції тканин тварин вивчає гістологія, а в рослин – анатомія рослин.

Тканини рослин поділяють на: твірні, покрівні, провідні, основні та механічні.

Твірна тканина (меристема) складається з клітин здатних до поділу. Ця тканина дає початок клітинам усіх інших типів. Вони мають велике ядро і тонкі розтяжні стінки з незначним вмістом целюлози.

За розташуванням в рослині розрізняють верхівкову, бічну та вставну твірні тканини.

Верхівкова меристема розташована на верхівці пагона і забезпечує ріст цих органів в довжину.

Бічна меристема міститься всередині багатоклітинних коренів або пагонів і охоплює їхню центральну частину у вигляді циліндра. Вона забезпечує ріст цих органів у товщину.

Вставна меристема розташована на основі міжвузлів стебла деяких рослин (наприклад у злаків). Вона забезпечує ріст пагонів у довжину. Називається вставним бо відбувається внаслідок видовження міжвузлів.

Покривну тканини, розташовані на поверхні органів рослини. Вони відмежовують внутрішні тканини від зовнішнього середовища і захищають їх від пошкоджень. Ці тканини можуть складатися з живих або відмерлих клітин.

Покривна тканина має 2 види: шкірку та корок.

Шкірка або епідерма має вигляд тонкої прозорої плівки, що складається з одного чи кількох шарів живих клітин, які суцільно прилягають одна до одної. Тому міжклітинників у неї майже немає. Зверху клітини шкірки вкриті шаром воскоподібної речовини – кутикулою. Це пристосування до меншого використання води. Поверхня рослин часто вкрита різними волокнами: одні з них захищають від перегрівання, інші – від поїдання тваринами.

У шкірки є особливі утворення – продихи, які забезпечують зв’язок рослини з довкіллям. Продих утворений двома особливими клітинами бобоподібної форми, що містять хлоропласти, тому і зелені.

МАЛЮНОК

Ці клітини можуть змінювати свій внутріклітинний тиск, а отже, і свій об’єм.

Так регулюється випаровування води і газообмін.

Шкірка через деякий час може замінюватися корком. Стінки клітин корка просочуються жироподібною речовиною і стають непроникними для води і повітря. Вміст цих клітин згодом відмирає.

Дерева (стовбур) дерев’яніють (зовнішній шар).

На поверхні кори можна побачити горбинки сочевички, через які рослина здійснює газообмін та випаровує оду.

Основна тканина складається з живих клітин з порівняно тонкими стінками. Між ними є міжклітинники. Вона заповнює проміжки між клітинами інших типів.

Є кілька видів цієї тканини: фотосинтезу, хоча (переважно у листках, містить хлоропласти); запасаюча представлена безбарвними клітинами, в яких запасаються поживні речовини (крохмаль). Клітини її часто містять хлоропласти.

Провідні тканини забезпечують у рослин 2 потоки речовин: вверх – висхідний і вниз – низхідний – утворені в зелених частинках пагонів. Органічні сполуки пересуваються вниз до інших частин рослини. Відповідно розрізняють 2 типи провідних тканин: ксилему і флоему.

Ксилема – складається з провідних елементів (судин і трахеїд) і живих клітин, які їх оточують.

Судини – це відмерлі клітини, з’єднані між собою, поперечки між ними зникають майже повністю. Вони забезпечують висхідний потік речовини від коренів до стебел і листків.

Таку саму функцію виконують і трахеїди, які в клітинній стінці мають пори.

Флоема складається з ситоподібних трубок. Це живі видовжені клітини розміщені одна навколо одної у вигляді ланцюжка. поперечні стінки цих клітин мають дрібні отвори (як сито), через них цитоплазми сполучаються між собою.

Речовини (наприклад, вуглеводи, синтезовані в листках) по ситоподібних трубках пересуваються до інших її ділянок (низхідний потік).

У покритонасінних рослин, зрілі клітини ситоподібних трубок, як правило не мають ядер, але їх супроводжують клітини-супутники, що мають ядра. Ці клітини виробляють речовини, що потрібні для нормального функціонування ситоподібних трубок (ці клітини всередині мають високий тиск).

Жилки листків утворені судинно-волокнистими пучками, що складаються з судин, трахеїд та ситоподібних трубок, механічних і основних тканин.

У рослин трапляються також і молочники – це системи провідних клітин деяких рослин, якими рухається