ос./кмІ і біомасою 8,55 кг / кмІ ( таблиця 5 ). Багато чисельними є 2 ( 36,2 % ) представники орнітокомплексу. До звичайних належать 9 ( 63,8 % ) видів. Загальна густота населення орнітоценозу низька. Домінують польовий жайворонок (Alauda arvensis L.), звичайний перепел ( Coturnix coturnix L. ) , біла плиска ( Motacilla alba L. ), луговий чекан ( Saxicola rubetra L. ) - їх сумарна зустрічальність дорівнює 59,2 %. Субдомінантами є 7 ( 40,8 % ) видів.
Представники орнітокомплексу належать до 2 типів фауни : європейський – 6 ( 54,5 % ) видів, транспалеарктичний – 5 (45,5 % ). За участю в населенні переважають європейці ( 36 % ), далі йдуть птахи транспалеарктичного ( 64 % ) типу фауни (таблиця 6).
Майже всі представники орнітоценозу збирають їжу на землі – 9 ( 81,8%) видів, на землі – 2 ( 18,2 % ) види. За зустрічальністю розподіл наступний : на землі – 81,3 % особин, на кущах – 18,7 % особин (таблиця 8).
По біомасі домінують сіра ворона ( Corvus cornix L. ) – 44,4 %, крук (Corvus corax L. ) – 21,1 %, звичайний перепел (Coturnix coturnix L. ) – 12,9 %. Більше половини представників орнітофауни живиться безхребетними і насінням та соковитими плодами – 6 ( 54,5 % ) видів, безхребетними – 4 ( 36,4 % ) види, безхребетними і хребетними – 1 (9,1% ) вид (таблиця 9).
На території урбанізованого середовища виявлено 24 види птахів загальною густотою 47,5 ос. / кмІ і біомасою 35,5 кг / кмІ ( таблиця 6 ). Багаточисельними є 15 ( 89,6 % ) представників орнітоценозу. До звичайних належать 7 ( 10,3 % ) видів, до рідкісних – 1 ( 0,1 % ). Загальна густота населення орнітокомплексу висока. Домінують шпак ( Sturnus vulgaris L. ), хатній горобець ( Passer domesticus L. ) – їх сумарна зустрічальність дорівнює 21,2 %. Субдомінантами є 19 ( 77,3 % ) видів птахів і другорядними – 3 ( 1,5 % ).
Представники орнітокомплексу належать до 3 типів фауни : європейський – 15 ( 62,5 % ) видів, транспалеарктичний – 8 ( 33,3 % ), сибірський – 1 ( 4,2 % ). За участю у населенні переважають європейці ( 57,3 % ), далі йдуть птахи транспалеарктичного ( 37,2 % ) і сибірського ( 5,5 %) типів фауни (таблиця 7).
Половина представників орнітоценозу збирає їжу на землі – 12 ( 50 % ) видів, у кронах – 4 ( 16,7 % ) види, на кущах – 3 ( 12,5 % ) види, у повітрі – 2 ( 8,3 % ) види і на кущах, і на кронах – 2 (8,3%), і на землі, і у кронах – 1 ( 4,2 % ) вид. За зустрічальністю розподіл наступний : на землі – 55,2 % особин, на кущах – 12,5 % , у повітрі – 10,2 %, у кронах – 8,2 % , і на кущах, і у кронах – 8 %, і на землі, і у кронах – 5,9 % (таблиця 8).
По біомасі домінують грак (Corvus frugilegus L. ) – 46,2 %, галка (Corvus monedula L. ) – 14,6 %, шпак ( Sturnus vulgaris L. ) – 10,4 %. Більше половини представників орнітокомплексу живиться безхребетними і насінням та соковитими плодами – 14 ( 58,3 % ) видів, безхребетними – 8 ( 33,3 % ) видів, хребетними – 1 ( 4,2 % ) вид, безхребетними і хребетними – 1 ( 4,2 % ) вид (таблиця 9).
ВИСНОВКИ
Природний ландшафт Передкарпаття, мозаїчність лісових біогеоценозів зумовлюють складну структуру орнітоценозів. Якісний та кількісний склад орнітокомплексів тісно пов’язані із фіто – і агроценозами, компоненти яких є визначальними у гніздуванні та збиранні корму представниками вивчених видів птахів.
Основним завданням нашої роботи було на основі зібраних матеріалів проаналізувати особливості структури та формування орнітоценозів Прилуквинської височини за зустрічальністю, густотою, біомасою, типами фауни, ярусами збирання їжі, кормовою базою.
На території Прилуквинської височини виявлено 65 видів птахів, що належать до 28 родин, 9 рядів.
Найбагатшими у видовому відношенні є орнітокомплекси мішаних лісів і широколистяних лісів, де в гніздовий період зареєстровано по 29 видів птахів ( 26,1 % всіх виявлених у регіоні видів ). Найбіднішою у видовому відношенні виявилася орнітофауна чагарників і листяних заростей – 8 видів птахів.
Найбагатшою чисельно є орнітофауна урбанізованого середовища – 527 особин, а найбіднішою – чагарників і листяних заростей – 45 особин.
На досліджуваних територіях домінують – зяблик, велика синиця, вівчарик – ковалик, звичайна вівсянка, сіра славка.
Найбільша густота населення, порівняно з іншими біотопами, спостерігається в урбанізованому середовищі – 475,5 ос./ кмІ , найменша – в чагарниках і листяних заростях – 59,2 ос. / кмІ.
По біомасі домінує біотоп урбанізованого середовища – 33,5 кг / кмІ.
Фауну птахів Прилуквинської височини формують представники 3 типів фауни. Європейський тип фауни представлений 43 видами ( 66,1 % ), транспалеарктичний – 18 ( 27,7 % ), сибірський – 4 ( 6,2 % ).
В орнітоценозах досліджуваних територій домінує європейський тип фауни. Він притаманний усім біотопам. Лісові зруби, заростаючи стини і узлісся населяють птахи тільки європейського типу фауни. Транспалеарктичний і сибірський типи фауни в цьому біотопі