В УРСР частково перелітні частково кочові птахи всієї території. Гніздяться колоніями з багатьох сотень пар у населених пунктах у примежових і полізахисних насадженнях.

У природі визначаються за забарвленням, розмірами, і голою шкірою біля основи дзьоба. Тримаються зграями. Крик – поважне, трішки протяжливе “каа” або “гаа”. Живляться комахами, насінням. Корисні птахи.

Лелека білий, Бусол або Чорногуз.

Великі довгоногі птахи.

Маса до 3.500.

Забарвлення чорно-біле. Самці і самки забарвлені однаково. У молодих птахів замість чорного кольору у забарвленні – буруватий. Поширені в помірній смузі Європи, в Пн.Африці, Малій і Середній Азії, на Далекому Сході, в Японії. Птахи перелітні, зимують у Пд Африці і Пд. Азії.

В Україні гніздяться майже по всій території, крім пд. Сходу Криму, високогір’і Карпат. Живляться виключно тваринною їжею, переважно жабами, пуголовками. Прилітають до нас в березні. Гнізда багаторічні. Повна кладка з 3-6 великих яєць, у кінці квітня на початку травня. Насиджують обидва птахи, 33 дні. Пташенята залишаються в гнізді близько 2 місяців (53-55 дні). Осінній відліт починається дуже рано, в кінці срепня.

У першій половині вересня переліт закінчується по всій території.

ШЕВРИК ПОЛЬОВИЙ

Anthus camrestris (L)

Маса до 27 г. У дорослих птахів верх тіла світло-бурий, з темними повздовжними рисами на голові і спині. Над очима світлі брови. Низ тіла жовтувато-білий, з буруватими плямками. Восени після линяння мають більш помітну жовтувато-руду плямистість.

Молоді птахи зверху сірокаті, знизу брудно-білі, з рудуватим відтінком і темною плямистістю на горлі, грудях і тілі з боків.

Поширені в помірній пд.Європі і Азії, в Пн.західній Африці.

Птахи перелітні. Сидячі на зелі, піднімаються на ноги, приймаючи мамйже вертикальен положення. Спіів дуже характерний – “цірклії”, “діделі-діделі”. Селиться на полях, великих лісових галявинах, на відкритих степових ділянках. Живляться комахами, павуками, черв’яками.

ПОЛЬОВИЙ ГОРОБЕЦЬ – трохи менший ніж хатній. Він поїдає різних шкідливих комах та інших личинок, особливо гусінь, саранових, трав’яних клопів, довгоносиків.

Пара горобців приносить пташенятам єжу близько 300 разів на день.

Восени і взимку польові горобці живляться насінням різних бур’янів: лободи, щириці.

Польові горобці не тільки насиджують підкладені яйця, а добре вигодовують і доглядають пташенят, що вилуплюються з циє яєць.

Кладка складається з 3-6 сірих або сірувато-зелених яєць з бурими плямами.

Після вильоту з гнізд пташенята тримаються в парках і скверах, на пустирях.

СІРА КУРІПКА (Pedrix pedrix Linnacus) заселяє відкриті місцевості, обирає поля з ділянками кущів. Нерідко поселяється на суходальних лугах. Часто зустрічають ся поблизу населених пунктів, але рпи цьому веде себе дуже обережно, особливо в гніздовий період. Гніздяться одиночними парами, по окраїнах полей в посівах або на межах, в бур’яні, нерідко посеред луга.

Гніздо будує посеред трави або сількогосподарськких культур, рідко під кущом, або деревом.

При побудові гнізда в землі вигрібає акуратно ямку і вистилє її сухими стеблами трави.

В повній кладці частіше всього 16-22 яйце, рідше до 9 або 25, в деяких випадках більше 30 (але яйце тоді належать не одній самці). Скарлупа гладка, блискуча, однотонна. Насаджує кладку протягом 23-25 діб.

ПОЛЬОВИЙ ЖАЙВОРОНОК Alauda arversis поселяється на відкритих трав’янистих місцевостях.

Селяться на суходольних лугах, обширних трав’янистих місцевостях, опушках і полянах, на вирубках.

Але найкраще заселяє різні оброблені поля, особливо посіви ярих і зимових злаків, багаторічних трав. Гніздяться як і всі жайворонки окремими парамми. Гніздо будує на землі, посеред посівів різних сільськогосподарськких культур, на лузі або на вигоні, на ділянках з не дже густими і високими травами, на межах, на вологих місцях.

При цьому використовує аб вже готові ями, або робить їх сам. Гніздо доволі рихле і складається із сухих стеблин трав, соломинок.

Внутрішня частина вистелина більше-менше м’ягкими травинками з допоміжками кінського волосся.

Гніздо польового жайворонка частіше всього розмішене під кущом трави, штучно прикрите і затінене, тому майже непомітне.

В повній кладці 4-5 рідше 3 або 6, і, як виняток, 7 яєць. Скарлупа з слабким блиском, грязно-біла або жовтувата, в окремих випадках голубувато-сіра.

В кінці року буває два виводка. Перші свіжі кладки зустрічаються в кінці квітня – на початку травня, другі –в червні. Насиджує самка протягом 14 діб. В випадку безпеки вона старається зразу поккинути гніздо (лише рідко злітає з гнізда із під самих ніг).

СОРОКА ( Pica pica Linnacas) – населяє густі зарослі кущів заболочені місцевості, а також ділянки посеред відкритих місцевостей лугів і полей.

Читаючи про сороку, ви скажете чому ж це я написала про сороку до агроценозів справа у тому, коли я досліджувала на полі птахів, мені зустрілися сорока, тому я вирішила чуть описати. Гніздо вона будує частіше всього на сосні, ялині, дикій яблоні і груші , рідше на березі.

Павна кладка складає 6-8 яєць, рідше 5 або 9.

ЧІБІС (Vanellus vanellus L).

Чібіс – великий кулік розміом з голуба (маса тіла самців (191,0-226,6 г) самок 180-210 г).

Від інших куліков відрізняється чорно-білою окрасою, тупими крилами.

Люблять гніздуватися на різних с/г угіддях – полів.

В харчуванні чібіа є різні насікомі і черви.

№ п/п | Назва виду | К-сть

1 | Лелека білий | 2

2 | Сорока | 5

3 | Горобець польовий | 12

4 | Грач | 3

5 | Чайка | 2

6 | Куріпка | 3

7 | Жайворонок | 8

8 | Щеврик польовий | 4

9 | Голуб | 16

Роблячи висновок щодо способу живлення, з’ясували,що представники даного орнітокомплексу добувають собі їжу у найрізноманітніших ярусах, зокрема: на землі, стовбурах, кущах, кронах.

№ п/п | Назва виду |