1 | Горобець польовий | земля

2 | Грак | земля

3 | Лелека білий | земля

4 | Шеврик польовий | земля

5 | Куріпка сіра | земля

6 | Жайворонок польовий | земля

7 | Сорока | земля

8 | Чибіс | земля

9 | Шпак | земля

10 | Зяблик | земля і крона

ВИСНОВОК

Господарська діяльність людини і глобальним фактором, що змінює середовище, порушуючи існуючі в біоценозах зв’язки, що спричинюють розселення рослин і тварин.

Вміщуючи в життя екосистем, людина всюди намагається нагадати монокультура і тим самим спрощє структуру біоценозу. В таких біоценозах різке коливання чисельності окремих видів – уже правило. Тому через протиріччя між людинною і природою повне збереження екосистем, напевно неможливо. Зовсім нестійка рівновага наших лісів може порушуватися при масовій появі гусениць. В таком випадку види тварини, що здатні обмежувати їх чисельність і являються ланками мехаінзму .що попереджують порушення структури і зв’язків між організмами в біоценозі.

В зниженні кількості лускокрилих у лісі немаловажне значення відіграють дрібні лісові птахи.

Посідаючи в масі шкідників що розмножуються, комахоїдні птахи помітно міняють масштаби своєї діяльності в залежності від умов середовища.

В свою чергу їх чисельність в біоценозі знаходиться під складним впливом щільності і популяції основних жертв.

Достатність їжі визначає територіальну поведінку і конкуренцію, впливає на розмноження і гіздування птахів.

Збереження підліску, дуплистих дерев та інших птахів – лиеш неповний перелік першочергових мір, що дозволяють помітно підвищити роль птахів у підтриманні чисельності комах на пенвому рівні.

4 ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КРАЮ

Птахи заходу України вивчені досить глибоко. Протягом 1948-1972 рр. орнітологи Львова, Чернівців, Києва, Тернополя досліджували авіафауну цієї території. На Тернопільщині працювали: Страутмак Д.В,, Владишевський і І.В. Маршова вивчали будову гнізд представників роду Tu rdus. Пернаті мого краю були предметом дослідження М.К, Тарасова (1952 р.), яка вивчала екологію водоплавних верхів’я Дністра, а також Андреєва (1953 р.) та Клітіна О.М.

Клітін О.М. опублікував серію повідомлень про авіафану Тернопільської області і зробив у 1959 р. огляд птахів Галичини.

Клітін визначив у Східному Прикарпатті 192 види птахів, з них – 172 – гніздових.

На основі досліджень багатьох вчених підведено підсумки про орнітофауну України. Зокрема у західному ргіоні неоднорідність видового складу птахів пояснюється характером їх ландшафтів. До складу фауни птахів заходу України, крім осілих і зимуючих належать і залітні види.

???

повинна бути пропорційна представленості цього типу біотопа в районі досліджень. Якщо біотоп займає 20% площі і то і відрізок маршруту, що проходить по цьому біотому також повинен складати 20% від загальної довжини маршруту. Якщо біотоп займає %5 та відрізок маршруту в межах цього біотопу повинен складати 5% від загальної довжини маршруту.

Маршртутом з шириною умовної полоси в 100 м повинна бути покрита площа, складаюча не менше 10-15% выд досліджуваної теритоії. Якщо стоїть задача вивчення лише одного біотопа, то маршрут прокладається лише в його межах. Прокласти єдиний маршрут в високомозаїчних біотопах буває досить складно. Тому деколи прибігають до розбивки на окремі ділянки. Кожна ділянка знаходиться в кордонах одного типу біотопу. Але в тому випадку збільшується затрата часу при преході від одного виділеного участку до іншого. Облікова ділянка повинна складати не менше як 10-15% від площі водойми і на ній повинні бути представлені всі основні рослинні асоціації в тих чи інших пропорціях, що і на всій території.

Перед вченими стоїть задача – всебічне, глибоко вивчити природні ресурси західноукраїнських земель, відшукати шляхи і способи збагачення і раціонального використаня цих ресурсів в інтересах бурно розвинутого господарства.

В зв’язку з географічним положенням і великим різновидом природних умов західні області УССР представляють великий інтерес для зоологів; потрібно також врахувати, що вивчення їх тваринного світу в минлому проводилось дуже слабо.

До останнього часу в наших звітах по фауні, в монографіях, підручниках і наукових посібниках проводились лише окремі свідчення про тваринний світ західних областей УССР, заснованих на нечисельних українських, польських, чеських і венгерських літературних джерел. Частково ці матеріали були використані ри написанні таких видань, як “Птахи Радянського Союзу”, т.І-УІ, 1951-1954, “Фауна України”, т.ІУ, 1957; “Птахи радянських Карпат”, 1954.

Із праць по фауні Польщі,Чехословаччини, Венгрії частково було важко і навіть неможливо судити про тваринний світ конкретної території – західних областей.

Найбільш ммасштабні роботи, отримані значні дані по фауні птахів, західних областей України, А.Завадського 9840), С.Петруского (1840), К.Водзицького (1851), В.Дзедушицького (1880,1895), В.Тачановського (1882), АА.Карменського (11882), А.Коціана (1884) [1-7].

Що стосується першої половини ХХ ст., то в цей період свідчення про птахів західних областей УССР можна знайти в різних виданнях опублкованих польськими, чеськими і венгерськими орнітологами.

Серед авторів можна згадати треба ще такі прізвища як: А.Домашевський (915), Н.Шаркемамнь і Л.Портенко (1926), В.Храневич (1926,1929), Ч.Бурчак –Абрамович (1928), Л.Портенко (1928), А.Грабар (1931,1941), И.Фрідріхевич (1935), А. Дунаєвський (1935, 1938), К.Мачинський (1936), З. Годін (1937-1939), Г.Кунц и Я.Носкевич (1938) [8-14].

З перших же днів після об’єднання в вивченні фауни західних областей України ативно включаються наукові працівники Академії наук СССР і УССР, Ленінграда, Києва, зології Львівського, Ужгородського, Чернівецького університетів, науково-дослідних інститутів, лабораторій і обласних музеїв. В результаті проведених дослідів о питаннях фауністики, екології, зоогеографії цього краю тільки за після воєнний період надруковані десятки робіт. Це насамперед статті А. Кістяковського (1950, 1952), А. Портенко (1950), Ф. Стаутнана (1947-1962), А. Коітіна (1950-1954, 1956,, 1959), М.тарасової (1952), И. Андреєва (1953), М.Кучеренко (1953), И.Морісовой (1957, 1960, 1961), Н. Сребродольськой (1960) [15-24].

Віддава належне зробленій праці, ми