виплачені понад цю межу, не виключаються з оподаткованої бази і можуть покриватися лише за рахунок прибутку банку. Тоді реальні витрати по притягненню міжбанківських кредитів збільшаться на суму переплачених понад норми відсотків і суму, що додатково доведеться віддати у вигляді податків.
3. Для розрахунку реальних витрат і відповідно до реальної процентної ставки з загальної суми притягнутих і позикових коштів повинні бути відняті всі гроші, не використовувані банком у його активних операціях: суми, що утримуються у фондах обов'язкових резервів у НБУ і на коррахунку.
4. Необхідно мати механізм віднесення загальних витрат по забезпеченню функціонування банку на його власну кредитну діяльність і відповідно правила визначення розміру тієї надбавки до ціни кредиту, що виправдана цими загальнобанківськими витратами.
Припустимо, реальна ціна кредиту на основі урахування тільки першої групи витрат (витрати по притягненню ресурсів) визначена в розмірі 150% річних. Розрахунок може бути проведений за такою формулою:
НІn НІIn НІIIn
*100 *YI + *100 *YII + *100 * YIII
100 - ПРІО 100 – HP - ПРІIО 100 – HP - ПРІIIО
(2.2)
де НІn, НІIn, НІIIn - норми відсотків за користування відповідно до міжбанківських кредитів, строкових внесків, коштів на поточних рахунках (у % річних),
YI, YII, YIII - питомої ваги відповідних ресурсів у загальному обсязі ресурсів (%),
ПРІО, ПРІIО, ПРІIIО -невикористані частки відповідних ресурсів (%),
HP - норми резервування (%).
Далі логіка формування реальної ціни кредитних ресурсів виглядає так. Насамперед, треба з'ясувати міру впливу на цю ціну загальнобанківських витрат, тобто розмір маржі, що варто було б додати до раніше знайдених 150% ставки. Для цього можна скористатися формулою:
Загальні витрати банку, за Інші прибутки, пов'язані Плановий
винятком витрат по - із здійсненням позичкових + прибуток
притягненню ресурсів операцій
М =
Активи, що приносять дохід (2.3)
Перший елемент чисельника може бути підрахований, у тому числі з використанням наближених методів. Припустимо, він визначений у розмірі 5 млн. грн. Другий елемент чисельника формули буде містити в собі прибутки по позичкових операціях, що має позаплановий характер, а також деякі поточні комісії. Припустимо, у сумі все це складе 3 млн. грн. (середній показник). Важливе значення має третій елемент. Будь-який банк повинний складати щоквартальний розрахунок планованого до одержання прибутку хоча б тому, що йому потрібно зробити авансові платежі в бюджет. У розрахунку на місяць береться 1/3 цієї суми. Якщо банк планує прибуток у 30 млн. грн., то позовний розмір складе 10 млн.грн.
У знаменник формули ввійдуть: видані міжбанківські кредити, кошти на рахунках клієнтів. Якщо визначається місячна маржа, то всі ці активи беруться в середньозваженому розмірі. Нехай розрахунки показали, що мова йде про суму в 250 млн. грн.
5-3+10
Тоді М= = 0,048,
250
тобто потрібно, щоб кожна гривня працюючих активів приносила на місяць 0,048 грн. Інакше кажучи, річна ставка повинна бути
1,048-1
* 360 днів=0,0576, тобто 57,6 %
30 днів
Таким чином, реальна ціна кредиту складе:
150%.+57,6%.=207,6%.
Зрозуміло, фактична ціна, що складеться на ринку позичкових капіталів, швидше за все, буде або більше розрахункової ціни (при дефіциті пропозиції, великих цінових претензіях кредиторів і тощо), або менше (при недостачі попиту, неспроможності позичальників оплачувати занадто високі, на їхній погляд, витрати кредиторів і т.п.). Але вона являє собою ту вісь або центр коливань, до якого фактичні ціни кредитних ресурсів будуть прагнути в тенденції.
Для практичних потреб можуть використовуватися різноманітні формули розрахунку процентної ставки за кредит (цін кредитів).
2.3 Етапи видачі кредиту
Процес кредитування розподіляється на чотири етапи, кожний з яких вносить свій внесок у якісні характеристики позички і визначає ступінь її надійності й прибутковості для банку.
Загальне керівництво за дотриманням правил оформлення, надання та своєчасного погашення кредиту покладається на керівника та головного бухгалтера установи банку.
1.Розуляд заяви на отримання кредиту. При зверненні за отриманням кредиту клієнт повинен представити в банк:
-офіційну заяву на одержання кредиту
-короткий опис представленого кредитування проекту;
-короткий опис підприємства-позичальника.
Розглядаючи заяву на отримання позички, працівник банку завжди повинен враховувати перспективу погашення зобов'язань банку перед вкладниками. В першу чергу необхідно оцінити вірогідність погашення позички в зазначений термін і забезпечення основної суми боргу.
Основним завданням кредитного працівника на етапі розгляду заяви є професійна оцінка сильних і слабких боків представленого для кредитування проекту чи господарської операції і визначення міри ризику банку. Якщо в ході розгляду заяви не будуть отримані відповіді на ключові питання, пов'язані з видачею кредиту, її необхідно безумовно відхилити навіть при наявності солідного забезпечення.
Після ознайомлення з документами, працівник банку проводить особисту бесіду з майбутнім позичальником-власником чи уповноваженим представником керівництва підприємства. У ході бесіди необхідно сконцентрувати увагу на п'яти групах ключових запитань, які становлять найбільший інтерес банку.
а)Дані про клієнта:
-основна інформація про підприємство (походження, продукція),
-власність і менеджмент (структура власності, досвіт і кваліфікація керівників),
-реалізація і канали збуту (об'єми реалізації, основні споживачі, канали збуту),
-система виробництва ( основні комплектуючі та сировина, постачальники, обладнання та технологія, робоча сила),
-фінансові показники (ефективність, реалізація - прибуток, структура заборгованості, ліквідність),
-перспективи і плани капітальних вкладень, стратегія планів впровадження).
б)Запитання стосовно позички:
-як розрахована сума кредиту,
-як складено прогноз фінансових потреб,
-чи враховують умови, на яких клієнт бажає отримати позичку, термін служби активів, які фінансуються позичкою,
-чи враховують умови позички здатність клієнта повернути кредит своєчасно.
в)Запитання, пов'язанні з погашенням кредиту:
-як клієнт планує погашати кредит,
-скільки коштів отримає позичальник у процесі операційного циклу,
-чи має клієнт спеціальне джерело погашення кредиту,
-чи є у