Фізико-хімічні аналізи свідчать про глибоку вимучованість ґрунтів, бідність основами і валовими запасами поживних елементів. Усі дерново-підзолисто-глейові ґрунти бідні на перегній (1,0 – 2,5%), який скупчений у верхньому (10-20 см) горизонті. Вміст гумусу пов’язаний з механічним складом і ступенем опідзолення: чим важчий механічний склад і слабше вираження опідзолення, тим більше гумусу. (табл.1)

Таблиця 1.

Хімічні і фізико-хімічні властивості дерново-підзолисто-глейових ґрунтів.

Місцевість | Глибина, на якій взято зразки, см | Гідроскопічна вологість, % | Гумус, % | Увібрані основи | Ступінь насичення основами, % | pH | Рухомі

Ca | Mg | гідро-літична

кислот-ність | Сольові витяжки | Р2О5 | К2О

витяжка

мг-екв на 100 г грунту

оцтово-

кисла |

соляно-

кисла

мг-екв на 100 г грунту

Княждвірський тисовий заповідник | 0-

25 | 1,61 | 2,34 | 4,42 | 1,42 | 5,8 | 45,8 | 4,0 | 3,6 | - | 2,8

29-35 | 1,28 | 1,01 | 2,84 | 0,284 | 5,85 | 34,8 | 3,8 | 4,5 | - | 2,5

70-80 | 3,7 | 0,45 | 0,03 | 5,18 | 8,05 | - | 3,6 | - | - | -

Обстеженням ґрунту на обриві і ґрунтовому розрізі встановлено, що на поверхні від 0 до 5 см залягає шар підстилки, місцями цей шар відсутній; на глибині від 0-5 до 15-25 см залягає гумусовий шар темно-сірого кольору, суглинковий, вологий, горіхуватої структури, з великою кількістю коріння і рослинних решток, рідко зустрічаються частини сланцю і слюди; від 20-25 до 40-50 см залягає шар світло-сірого кольору суглинковий, вологий, з корінням деревних рослин, рідко пластинками сланцю, виразної структури; від 40 до 60-75 см – шар світло-сірого кольору, рідко переплетений корінням, менш структурний, переважно це безструктурна глина або сланець.

Загальні риси клімату:

Напрямки вітру в умовах Івано-Франківської області визначаються не тільки загально циркуляційними процесами, але й орографічними факторами.

У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру (рис.3)

Рис. 3. Роза вітрів Княждвірського тисового заповідника.

Річний хід температури повітря континентальний. У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря становить 19 – 19,50С , у найхолоднішому (січні) вона знижується до мінус 4 - 5,50С. (табл.2)

Таблиця 2.

Температури повітря за 1899 – 2001 рр.

Станція | Висота над рівнем моря, м | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік

Княж-двір-

ський запо-відник | 298 | -5,5 | -3,8 |

1,1 |

7,8 |

13,7 |

16,8 |

18,6 |

17,8 |

13,4 |

8,1 |

2,1 | -2,6 |

7,3

У районі тисового заказника за рік випадає 600-800 мм опадів.

Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за теплий період порівняно з холодним (табл.3)

Таблиця 3.

Станція | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За

рік

Княж-двір-

ський запо-відник | 22 | 22 | 24 | 49 | 72 | 98 | 101 | 82 | 51 | 40 | 36 | 24 | 621

За теплий період (IV-Х) випадає близько 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.

Тривалість вегетаційного періоду становить 185 днів.

Княждвірський тисовий заказник,

як історично-природнича пам’ятка державного значення.

Княждвірський тисовий заповідник належить до найбільш багатих місцезнаходжень тиса в усій Європі.

У радянській літературі про тисовий заказник даних немає, а дані польських дослідників Шафера (1913) і Врублевського застарілі і неповні. Всі інші джерела (Гасморовський, Кржисік, 1926; Стецький) – це тільки популярні статті.

Тиси в Карпатах і на Прикарпатті стародавнього походження, колись вони росли тут у великій кількості (Факет і Блатні, 1914; Контний, 1937; Шафер, 1933, 1913, 1930; Волощак, 1892).

Автономність походження Княждвірського тисового заказника не викликає сумніву, але встановити хоча б коротку його історію нам не пощастило, бо не знайшлось відповідних документів. Ліси Княждвора і його околиць здавна належали королям, князям і державним департаментам лісів Австро-Угорщини і Польщі. В статистичному і топографічному описах лісів Княждвірського тисового заказника з 1888 року про тиси не згадується. Першу вказівку на княждвірські тиси ми знаходимо у Снауста (1893 р.), але він тільки згадує про “найбільшу кількість тисів на Прикарпатті в околиці Печеніжина” (мова йде про княждвірські тиси). В 1900 р. Ломницький, а в 1913 р. Шафер закликали громадськість до охорони тиса у Княждворі. В 1914 р. внаслідок заходів вжитих рядом наукових установ, австрійське міністерство землеробства утворило заповідник. У 1932 р. було проведено нове лісовпорядкування, зроблено перелік тисів та віднесено до заповідника також інші квартали, де зростав тис.

3.04.1996 р. було складено охоронне зобов’язання відповідно до 53 статті Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, держуправління природних ресурсів Івано-Франківської області передає під охорону землекористувачу заповідний об’єкт - Ботанічний заказник “Княждвірський” 208 га, загальнодержавного значення, створений оголошений рішенням – Постановою РМ УРСР від 28.10.1974 р. № 500 з метою збереження насаджень тису ягідного (додаток 1).

Розділ 2.

Огляд літератури.

Біолого-морфологічні особливості Taxus baccata L.

Родина