– вільха сіра | - | V
Padus rasemosa – черемха звичайна | - | V
Підлісок
IV поверх | Рясність*
Sorbus aucuparia – горобина звичайна | І | 2
Salis purpurea – верба пурпурова | - | р
Viburbum opulus - калина звичайна | І | І
Viburbum lantana – гордовина | - | р
Sambucus racemosa – бузина червона | - | І
Sambucus nigra – бузина чорна | 0 | 0
Acer campestre – клен польовий | - | п
Corylus avellana – ліщина звичайна | - | п
Evonymus europaea – бруслина європейська | п | п
Продовження таблиця 10.
Види деревної та трав’янистої рослинності | Тип лісу
D2 | D3
Lonicera xylosteum – жимолость пухната | - | п
Daphne Mezereum – вовче лико | I | 1 – 2
Rubus hirtus – ожина коротковолоса | р | р
Rubus idaeus – малина | р | -
Myricatia alopecuroides – мірикарія лисохвостовидна | - | п
Трав’яний покрив
IV поверх
Dryopteris filix mas – дріоптерис чоловіча папороть | 0 | -
Athyrium filix femina – безщитник жіночий | - | 1
Polypodium vuldare – багатоніжка звичайна | р | -
Dryopteris phgopteris – дріоптерис буковий | н | -
Equisetum maximum – хвощ великий | - | 1
Hepatica nobilis – печіночниця звичайна | 1 | 0
Ranunculus lanuginosus – жовтець шерстистий | - | н
Anemone nemorosa – анемона дібровна | 2 | 1
Lathyrus vernus – чина весняна | р | -
Euphorbia amygdalordes – молочай мигдаловидний | н | -
Impatiens noli-tangere – бальзамін не-чіпай-мене | - | р
Hedera Helix – плющ | 1 | 0
Sanicula europaea – підлісник європейський | р | 0
Asperula odorata – маренка запашна | 2 | 1
Galium Schltesii – підмаренник Шультеза | 1 | 1
Asarum europaeum – копитняк європейський | 0 | 1
Gentiana asclepiadea – тирлич ваточниковидний | р | р
Pulmonaria offcinalis – медунка лікарська | р | -
Atropa bеlladonna – белладонна | н | -
Veronica urticaefolia – вероніка кропиволиста | - | р
Salvia glutinosa – шавлія клейка | 1 | 0
Продовження таблиця 10.
Види деревної та трав’янистої рослинності | Тип лісу
D2 | D3
Dentaria bulbifera – зубниця цибулиста | 2 | 1
Tussilago farfara – підбіл | 0 | 0
Pet sites albus – кремена біла | - | 0
Senecio umbrosus - жовтозілля тінисте | - | р
Centaurea mollis – волошка м’яка | п | -
Lactuca muralis – латук | п | -
Pirola secunda – грушанка борова | п | -
Stellaria nemorum – зірочник гайовий | п | -
Urtica dioica – кропива дводомна | - | п
Primula vulgaris – первоцвіт звичайний | 0 | р
Allium ursinum – цибуля ведмежа | 2 | 3
Majanthemum bifolium – веснянка дволиста | 0 | 0
Lilium martagon – лілія лісова | - | ип
Polygonatum pfficinalee – купина кільчаста | р | -
Convaeleria majalis – конвалія | 0 | -
Leucojum vrenum – білоцвіт | р | -
Crocus bannaticus – шафран баннатський | - | ип
Sisyrinchium angustifolium – сизюринхій вузьколистий | ип | ип
Juncus castaneus – ситник каштановий | - | п
Cypripedium calceolus – венеринв черевички звичайні | 0 | -
Orchis militaris – орхідея шоломоносна | п | -
Cephalanthera rubra – булатка червона | - | р
Neottia nidus-avis – гніздівка звичайна | m | р
Carex pilosa – осока волосиста | р | р
Carex digitata – осока пальчаста | р | р
Festuca gigantea – костриця велетенська | п | -
Волога бучина – 300 м над рівнем моря, експозиція – північ, крутість
схилу – 50. (табл. 10)
Як видно з таблиці 10 трав’яний покрив тисового заказника дуже різноманітний. Найбільше він виступає в прогалинах, узліссі там, де менша повнота насадження. В тих місцях, де замкненість полога більша, в склад трав’яного покриву входять переважно затінкові дерева.
Аналізуючи дослідження, нами встановлено, що з роками відбуваються значні зміни в трав’янистому покриві тисового заказника. Порівняння спектрів родин показало, що кількість одних родин (лілійні, первоцвіт) зменшилась, а інших збільшилась (пасльонові та орхідні).
4.2. Ранньо-весняні синузії заказника.
Ранньо-весняні синузії заказника в субформації Княждвірського тисового заказника утворюють такі види Dentaria glandulosa, Leucojum vernum, Scilla bifolia, Isopyrum thalictroides, Anemonoides nemorosa, Anemonoides ranumculoides, Allium ursinum, Corydalis sava. Під час досліджень встановлено, що найбільш поширена в Княждвірському тисовому заказнику синузія з формуванням Dentaria glandulosa (70-90%), яка під час цвітіння створює своєрідний бузковий фон. Цвітіння її досить рясне і продовжується протягом 12-15 років, починаючи з третьої декади березня. Але в залежності від весняних кліматичних умов ці строки можуть змінюватись. На більш зволожених і понижених ділянках заказника поширені ранньо-весняні синузії, які утворюються Leucojum vernum (40-60%) і Isopyrum thalictroides (30-50%) з такими видами, як Scilla bifolia (10-15%) та Corydalis sava (10-15%), які утворюють під час цвітіння своєрідний фон. Синузії з домінуванням інших ефемероїдів зустрічаються рідше.
4.3. Основні асоціації рослин заказника.
На території Княждвірського тисового заказника поширена субформація Abieto-Taxoso-Fagetum (піхтово-тисово-букові ліси). В її межах виділено два типи лісу: свіжа ялицево-тисова бучина і волога ялицево-тисова бучина, а також п’ять асоціацій: Abieto-Fagetum taxoso – galiosum, Abieto-Fagetum taxoso – galeobdolosum, Abieto-Fagetum taxoso – caricosum pilosal, Abieto-Fagetum taxoso – hederosum, Abieto-Fagetum taxoso – allietosum ursinal.
Найбільш поширеними є волосисто-осокові та ведмежо-цибулеві асоціації.
Асоціація Abieto-Fagetum taxoso – caricosum pilosal:
Ценози даної асоціації сконцентровані у верхній частині тераси.
Деревостан утворюють Fagus silvatica і