Abies alba.Склад деревостану коливається від 9 БкЧЯ до 6 БкЧЯ, деревостан двоярусний, утворений різним поколінням. Перший ярус складають 120-160-річні дерева, зімкнутість 0,2-0,3, висота 28-32 м, діаметр 40-52 см, бонітет І – ІІ. В другому ярусі є бук з домішкою ялиці – це 20-30 річний підріст з зімкнутістю крони 0,3-0,5. Рідко, але постійно зустрічається Acer pseudoplatanus L, окремі екземпляри якого мають діаметр до 100 см. тис зростає поодинокими екземплярами або невеличкими групами (по 3-7 штук) із зімкнутістю крон в окремих біогрупах 0,1-0,2. Висота дерев від 2 до 6 м, діаметр 5-12 см. Природне відновлення тису проходить значно гірше ніж інших деревних порід, підріст сконцентрований біля материнських дерев.
Підлісок розвинутий слабо, зімкнутість крон 0,1, поодиноко зустрічаються Corylus avellana, Swida sanguima, Lonicera xylosteum.Трав’янистий покрив середньогустий (40-60%). у ньому домінує Carex pilosa (20-30%). з покриттям 10-15% зростають Mercurialis perennis, Caleobdolon luteum, Salvia glutinose, Galium odoratum, з покриттям 1-5% зустрічаються Melandrium dioicum, Thaliotrum aguilegitolium, Valeriana tripteris, Cypripedium calceolus, Melittis carpatica, Epipactis bellebarine, Mellica unitlora, Vicia sylvatica та інші, поодиноко зустрічається Aconitum variegatum, Atropa belladonna.Мохи відсутні.
Abieto-Fagetum taxoso – allietosum ursinal:
Дана асоціація поширена в нижній частині схилу на більш вологих
грунтах. Склад деревостану і підліску такий самий, які в попередній асоціації.
Тис зустрічається тут частіше, це вже невеликі дерева 6-11 м висотою і діаметром 12-25 см зімкнутість тиса в окремих куртинах 0,3-0,4. Підріст сконцентровано біля материнських дерев невеликими плямами. Проективне покриття трав’яного ярусу становить 70-85% у весняний період, коли масово вегетує, а потім цвіте Allium ursinum L, який створює рівномірний зелений фон. а під час цвітіння – своєрідний білий. У літньому аспекті, проекційне покриття становить 30-40%. Домінують (по 5-10%) Dryopteris filix mas (L), Schott, Carex sylvatica L, Mercurialis perennis L, Oxalis acetosella L, Galium odoratum (L), Acop., Gledeoma hirsura W. et Kit, Eupatorium cannobinum L. По 1-5% в цьому ярусі відзначені Aegopodium podagraria, Sanicula ruropaea L, Anthuscus nitida (Wahlenb.) Harslinszky, A.sylveeris (l) Hoffm. Поодиноко в асоціації зустрічаються такі рідкісні рослини: Arum alpinum Schott, Gymnadenia conopsea (L), R. Br. Orehis purpurea Huds, Platanthera chlorautha (Cust) Reicht, Lilium martagon L. Мохи відсутні.
Усього до складу трав’яного ярусу букових фітоценозів з участю тису ягідного входить 68 видів рослин. У цілому зростає близько 100 видів трав’янистих рослин, 18 чагарників.
За дослідженнями рослинність Княждвірського тисового заказника нараховувала 72 види вищих судинних рослин, серед яких переважали родини осокових, злакових та айстрових. Також виявлена досить велика популяція Lunaria rediviva L. – реліктового виду, занесеного в “Червону книгу”.
Висновки
1. Княждвірський тисовий заказник належить до найбільш багатих місцезнаходжень тиса ягідного (Taxus baccata L) не тільки на Україні, а й у всій Європі.
Тис ягідний – релікт третинного періоду, занесений у “Червону книгу України”. У Карпатах та на Прикарпатті охороняються всі природні місця зростання цього рідкісного у флорі України дерева.
2. Деревостан, що утворює ялицево-тисово-букову субформацію займає площу 208 га в північно-східній частині передгір’їв Східних Карпат, над Прутом, біля с. Княждвора Коломийського району.
3. За даними досліджень флора Княждвірського тисового заказника нараховувала 72 види вищих судинних рослин, серед яких переважали родини осокових, злакових та айстрових.
Аналізуючи дослідження нами встановлено, що відбулися значні зміни, зокрема в трав’янистому покриві тисового заказника. Порівняння спектрів родин показало, що кількість одних родин (лілійні, первоцвітні) зменшилась, а інших зменшилась (пасльонові та орхідні). Завдяки заповідності збільшились популяції деяких лікарських видів Vinca minor L, Atropa belladonna та інших.
4. По спектрі життєвих форм у флорі тисового заказника ростуть трав’янисті багаторічники (полікарники), що складають 74% рослинності, по відношенню до вологості – мезофіти (15%), а по відношенню до хімізму субстрату – індиферентні види (82%).
5. Формація Княждвірського тисового заказника включає одну субформацію – ялицево-тисово-букові ліси (Abieto-Taxoso-Fagetum). в межах якої виділено два типи лісу: свіжа ялицево-тисова бучина, а також п’ять асоціацій - Abieto-Fagetum taxoso – galiosum, Abieto-Fagetum taxoso – galeobdolosum, Abieto-Fagetum taxoso – caricosum pilosal, Abieto-Fagetum taxoso – hederosum, Abieto-Fagetum taxoso – allietosum ursinal.
6. В Княждвірському тисовому заказнику росте 13 рідкісних видів
рослин, які занесені в Червону книгу України, а також 15 видів, які рідко
зустрічаються на території заказника.
7. Княждвірський тисовий заказник є не тільки осередок, де охороняються реліктові, ендемічні види рослин, але й осередком еколого-просвітницької діяльності.
Література
1. Буняк В.І., Кащишин О.К. Княждвірський тисовий заказник на Прикарпатті як осередок охорони реліктових та ендемічних видів // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, - К., 1999. – Вип.1 – С. 11-12.
2. Червона книга України. Рослинний світ. – К., 1996. – 608с.
3. Гренчук К.І. Природа Івано-франківської області. – Л., 1973.
4. Буняк В.І. Дисертація. – Ліси формації Fageta Silvadcicae північно-східного макросхилу українських Карпат, - К., 1985.
5. Юзьків М.І. Тис у Княждвірській лісовій дачі на Прикарпатті // Матеріали про охорону природи на Україні, - К., Вип.1. – С. 27-41.
6. Lomnicki I. Czycis juz w Polse wyte piony? Gareta Kolomyjska. Nr.21, 1900.
7. Spaust W. Cis, Sylwau, Lwow, 1893.
8. Srater w. Cisy w Kniazdworze pod Kolomia, jakp ochrony zabyck przyrody lesnej, Sylwau, 1913.
9. Троїцький Н.А. Тис в Делінжанському районі Армянської ССР, Збірник наукових праць Армян. – Вип.22, 1939.
10. Gasiorowski M. Z naszych reserwatow cisowych. Ochrona przyrody, zest. 6, 1926.
11. Wrobleski Z wycieczki do cisow w Kniazdwore, Ochrona przyrody, zest. 2.