Родина Ткачикові (Ploceidae)

Горобець хатній (Passer domesmicus)

Маса 4 г. У дорослого самця верх голови сірий, з темними цяточками спина коричнева, з чорними поздовжніми плямами, поперек і надхвістя сірувато-бурі. Горло, воло, верхня частина грудей чорні, низ грудей і черево бурувато-білі. По боках голови коричневі смуги. Шия з боків і щоки сірі. У самки голова бура, нижня частина тіла строкато-бура. Оперення не таке яскраве, як у самок.

Добре акліматизувалися на всіх континентах.

Найхарактерніші звуки - цвірінькання "чив-чив" або "жив-жив".

Живляться переважно рослинною і меншою мірою тваринною їжею, охоче поїдають різні харчові відходи, зерно, ягоди, майже всеїдні. Розмножуються 2, іноді 3 рази на сезон. Гніздяться в різних закритих приміщеннях - у щілинах будівель, у дуплах дерев, штучних гніздівлях. Гніздяться колоніально.

Гнізда з трав'янистих рослин, корінців, вимощені кінським волосом, пір'ям.

Яйця білувато-жовті, із сірувато-бурою густою крапчастістю. Повна кладка з 5-7 яєць з квітня - до кінця липня. Насиджують обидва птахи, 13-14 днів. Пташенята залишаються в гнізді 17 днів. Після закінчення гніздового періоду збираються у великі зграї, іноді налітають на посіви зернових, клюють ягоди, можуть завдавати певної шкоди.

Родина Шпакові

(Sturnidae)

Шпак звичайний

(Sturnus vulgaris L.)

Маса до 95 г. Дорослі птахи блискучо-чорні з металічним зеленуватим, фіолетовим або червонуватим відтінком. Після линяння багато дрібних світлих плямок, які у міру зношування пер, зникають. І у весняному оперенні птахи майже чорні. Птахи перелітні, зимують у південних районах області поширення. Гніздяться в мішаних і листяних лісах, парках, садах.

У природі їх визначають за зовнішнім виглядом і поведінкою. Пісня гучна, насичена звуками, запозичена з пісень інших птахів, гавкання собак тощо. Під час співу хлопають крилами. Живляться комахами, їдять дрібних безхребетних - павуків, червів. Охоче їдять у кінці літа і восени ягоди, насіння. Прилітають на місці гніздування в середині березня. Гнізда роблять завжди в закритому приміщенні: в дуплах, норах, стінах будівель. Охоче займають штучні гнізда - шпаківні. Гнізда вимощують соломою, травою, зеленим листям. Яйця однотонні, ніжно-блакитного кольору. Повна кладка 5-7 яєць, у квітні - травні. У старих птахів буває друга кладка в червні. Насиджує самка, 11-12 днів, пташенята залишаються в гнізді близько 3 тижнів. Відлітають на південь у вересні - листопаді.

Родина Синицеві

(Paridae)

Синиця Велика

(Parus major L.)

Маса до 22 г. У дорослих птахів голова зверху чорна, спина жовтувато-зелена, надхвістя сіре. На потилиці біла пляма, низ тіла жовтий, із зеленуватим відтінком, горло і воло чорні, посередині грудей і черева чорна смуга. Птахи осілі, частково кочові. Зустрічаються скрізь у лісах, садах, скверах, населених пунктах.

У природі визначаються за характерним яскравим забарвленням і поведінкою: дуже жваві. Весь час літають з дерева на дерево в пошуках їжі. Голос - навесні дуже характерна дзвінка трель "тіті-тю", або коротенька "тінь-тінь" або "сі-тюіть".

Живляться переважно комахами.

У кінці літа, восени і взимку охоче споживають рослинну їжу - насіння, ягоди тощо. Можуть їсти м'ясо, різні відходи.

Гніздо роблять з корінців, стебел трав, моху у дуплах дерев, у найнесподіваніших місцях.

Повна кладка 10-14 білих з червонувато-коричневими плямками яєць, двічі за сезон - у середині - кінці квітня і в червні. Кладка з 8-10 яєць. Насиджує самка 13-15 днів. Пташенята залишаються в гнізді 15-20 днів. Після закінчення гніздового періоду збираються в зграйки з іншими видами синиць, коритниками, повзиками і ведуть кочовий спосіб життя.

Родина В'юркові

(Fringillidae)

Вид Щиглик

(Carduelis Carduelis L.)

Маса до 20 г. У до дорослих самців тім'я, лоб і горло червоні. Решта оперення голови чорна. Спина і поперек бурі, груди і тіло з боків жовтувато-бурі, підхвістя біле. Поширені майже по всій Європі, крім північних областей.

Улюблені місця - сади, парки, полезахисні смуги, заплавні ліси, але завжди на узліссі, на галявинах, де є зарості бур'янів, насінням яких щиглик живиться.

Характерний позивний звук "чі-і-віт". У польоті весь час щебечуть "піть-піть-піть".

Гніздовий період починається в квітні. Гнізда у вигляді ретельно сплетеної чаші, із стебел різних трав’янистих рослин. Дуже часто на колючих породах дерев. Повна кладка 4-5 зеленуватих, з темними плямами яєць, двічі на сезон - у травні і в кінці червня. Насиджує самка, 13-14 днів. Пташенята залишаються в гнізді 14-15 днів.

Восени збираються зграями і кочують по полях.

МАРТИН ЗВИЧАЙНИЙ, / АБО ОЗЕРНИЙ

(Larus ridibundes L.)

Невеликі птахи. Маса до 350 г. У весняному оперенні дорослі птахи білі, з кофейно-бурою го-ловою, сірою спиною і крилами. Восени голова біла, з бурими пля-мами з боків і сірими на потилиці. Молоді птахи зверху бурі, на пір'ї спини і крил світлі краї. До-росле оперення з'являється на дру-гому році життя.

Поширені в помірній смузі Європи і Азії. Зимують на півдні Європи і Азії. На Україні зви-чайні, місцями навіть численні, гніздові і перелітні птахи деяких районів Полісся і Лісостепу, а та-кож плавневих озер у пониззях великих річок. Улюблені місця — прісноводні озера, ставки із за-ростями водяної рослинності.

У природі тримаються зграями, гніздяться великими колоніями. Здалеку помітна бура голова, чим звичайний мартин відрізняється від чорноголового середземномор-ського. Голос — різке «кріааа» або більш коротке «кек-кек».

Живляться рибою, водяними і наземними комахами, іноді мишовидними гризунами, їх часто мож-на бачити в полі, коли вони зграєю летять за трактором.

На місця гніздування, , прилітають у кінці березня — на початку квітня. Гніз-дяться іноді невеликими, іноді численними колоніями по берегах озер ставків, на сирих луках тощо. Гніздо — невелика купка