Птахи красиві, дуже декора-тивні, знищують багато насіння бур'янів. Можуть завдавати неве-ликої шкоди фруктовим деревам, скльовуючи бруньки. Але шкода ця незначна; снігурів слід охороняти.

Омелюх звичайний

(Bombycilla garrulus L.)

Маса до 72г. У дорослих самців верхня частина бурувато-сіра. На голові помітний червонувато-рудий відтінок, видовжене пір'я утворює чубчик. Низ тіла бурувато-сіра, крім рудого підхвістя і чорного горла.

Хвіст сірий, перед верхівкою чорна, на верхівці жовта смуга. На крилі біле "дзеркальце" і червоні плями. У самок чорна пляма на грудях, жовтий колір на хвості і червоний на грудях не такі яскраві. Молоді птахи сірі, з тьмяним забарвленням, низ тіла плямистий, на горлі немає чорної плями.

Поширені в північній тайговій смузі Євразії і Північної Америки. Птахи кочові. Під час зимових кочувань залітають у Західну і Північну Європу, Малу Азію, Кавказ. На Україні зимові кочові птахи. Залежно від характеру зими по всій території республіки, від кінця жовтня - початку листопада до березня - квітня. Сидять на деревах чималими зграями, з характерними звуками, за що дістали російську назву "свиристель".

На батьківщині гніздяться у хвойних і березових лісах. Гнізда на деревах, із сухих гілочок, моху і лишайників. Повна кладка 5-6 плямистих яєць, у червні.

Живляться навесні і влітку комахами, взимку - ягодами, в тому числі паразитичної рослини омели, за що дістали українську назву.

Розділ 4. Охорона птахів

Охороняти треба не тільки рідкісних і зникаючих птахів, занесених у міжнародну Червону книгу і які живуть на території заповідників і заказників, а й усіх птахів, у тому числі й тих, які належать до мисливських, на які дозволяються полювання; "шкідливих", яких у минулому винищували.

Перша і основна умова для дійової охорони птахів - збереження в порівняно сталому стані їхніх місць гніздувань і кормової бази, а це можливо лише тоді, коли зберігаються певні ландшафти - ліси, луки, болота тощо.

У зимовий час для птахів слід організувати підгодівлю, висипаючи в спеціальні годівниці різні харчові відходи і відходи зерна (просо, коноплі, соняшникове і гарбузове насіння).

Крім зимової підгодівлі, дуже важливо створити птахам сприятливі умови для гніздування. Для цього насаджують густі кущі, які птахи використовують укриття або місце для гнізда. Найкращі рослини для засадження - фруктові дерева і кущі: вишня, яблуня, груша, шипшина, терен, жовта і біла акація. Для захисних насаджень використовують: ялину, бузину, аличу та інші. Вони дають птахам не тільки притулок, але й їжу.

Неабияку небезпеку для сільського господарства становлять гризуни. Одним з найефектив-ніших є біологічний метод боротьби з ними, який полягає у ви-користанні природних ворогів. Найкращими винищувачами гри-зунів є денні й нічні хижі птахи.

Висновки

Отже проводячи спостереження, ми виявили 51 вид орнітофауни Ходорова і його околиць. В мішаному лісі найбільша зустрічальність таких видів: мухоловка сіра – 3,72%, жайворонок лісовий – 7,45%, дятел великий строкатий – 5,59%. Менш чисельними є: сова сіра – 1,24%, яструб малий – 1,86%.

На луках зафіксовано 13 видів.

Найчастіше зустрічаються в цьому біотопі: куріпка сіра – 13,3%, чекан луговий – 10%, славка сіра – 6,6%,. Рідше зустрічається жулан-сорокопуд – 3,3%.

У ставковому комплексі хоч виявлена найменша кількість видів, але чисельність у цьому біотопі найвища, це можна пояснити тим, що птахи, які населяються тут, об'єднуються у зграї.

Найчисленніші тут мартин сизий 20,5%, мартин звичайний 17,8%, корячок чорний - 14,3%. Крячок річковий - 13%. Рідко зустрічається плиска жовта – 4,1%

В агроценозах зафіксовано 9 видів. Найбільш чисельні є: жайворонок, польовий – 25%, щеврик польовий – 15%. Рідко зустрічається: плиска жовта – 6,6%, чиж – 8,3%.

В населених пунктах найчастіше зустрічаються: лелека білий – 9,3%, горобець хатній – 13,9%, ластівка сільська – 11,6%, сорока – 5,4%, ворона сіра – 5,4%

Рідше тут можна побачити: сича хатнього – 3,1%, дрозда співочого – 0,7%, сову сіру – 1,5%.

Список літератури

1. М.А.Воїнственский. Птахи. К.: Радянська школа, 1984.

2. Заповідна справа в Україні. Т.4. Випуск 2. 1998 р.

3. В.Д.Бондаренко. Внимание птица. Львов: Вища школа, 1982 г.

4. Природа Івано-Франківської області. //За ред. К.І.Геренчука. Львів: Вища школа, 1973 р.

5. Екологічні особливості орнітофауни лісових біогеоценозів середнього Придністров'я. В.А.Стефурак, Я.Є.Штиркало. Івано-Франківська державна медична академія.

6. Васюта С.І. Лісокористування в Українських Карпатах: етапи, тенденції, перспективи. // Проблеми історичної географії України. 36 наук.праць.- К.: 1991.- С.105-119.

7. Владышевский Д.В., Шапарьев Ю.П. Закономерности изменения птичьего населения лесных биоценозов Нижнего Приангарья // В сб.: Исследования экологии таежных животных. Красноярск.- 1976.- С.125-131.

8. Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы. // В кн. Мониторинг состояния окружающей среды. (Труды первого советско-английского симпозиума).- Л.- 1977.- С.10-15.

9. Ильичев В.Д., Галушин В.М. Птицы как индикатор загрязнения среды ядохимикатами. // В кн. Биологические методы оценки природной среды.- М.- 1978.

10. Б.Клауснитцер. Экология городской фауны. М.- 1990.- 246с.

11. Книстаутас А. Основные выявленные эффекты влияния промышленного загрязнения на популяцию лесных птиц. / В кн.: Экологическое исследование и охрана птиц Прибалтийских республик.- Каунас.- 1982.

12. Криволуцкий Д.А., Новакова З., Кузнецова Л.В. Животный мир суши как объект биоиникации состояния окружающей среды. // В кн.: Прикладные аспекты программы "Человек и биосфера".- М.- 1993.

13. Мянд. Внутрипопуляционная изменчивость кладок птиц.- Рига.- 1993.- С.46.

14. Смоленський І.М., Біленька О.В., Штиркало Я.Є., Кімакович В.С. Застосування методів зооіндикації та зоохімічного моніторингу при оцінці забруднення навколишнього середовища антропогенними елементами в районі енернетичних комплексів. // Экологические аспекты