як лілія лісова (Lilium martagon), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum L. Roth.), щитник розпростертий (Dryopteris expansa Frazer Jenkisci Jermy), баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bert М.), орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baunung), любка зеленоцвіта (Platanthera chlorantha Reichb), аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.) та аконіт буковинський (Aconitum bucvyiense Zapal).
Лучна рослинність заповідника представлена післялісовими кострицевими луками, різнотравно-злаковими та заболоченими пухівко-осоковими.
Цікавою флористичною рисою високотравних лук є їх багатий видовий склад із рідкісних та ендемічних видів. Тут поширені такі східнокарпатські ендеміки, як волошка мармароська (Centaurea marmarosiensis Jav.) та волошка карпатська (Centaaurea carpatica Tosc), фітеума чотирироздільна (Phyteuma tetramerum Schur.), королиця раціборського (Leucanthemum raciborskii M.Pop et Crshan).
З карпатсько-балканських субальпійських видів поширена купальниця європейська (Trollius europaeuws .), а з середньоєвропейських субальпійських маруна Клузія (Pyrethrum clusii Fisch).
Окремими групами зростає тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea L) та аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacq).
В окремих фрагментах лучних асоціацій на висоті в межах 700-800 метрів домінують такі види, як арніка гірська (Arnica montana L.) та скорзонера. рожева (Scorzonera rosea L.).
З орхідних виявлені тут такі види, як билинець комариний (Gymnademia conopsea R. Br.), пальчатокорінник Фукса (Dactylorhiza fuchsii Soo.), пальчатокорінник серценосний. (D.cordigera Fries.), м'ясочервоний (D. incarnata (L) Soo) та плямистий (D.maculata L.), а також траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa Reichb. ), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata R.Br.), пальчатокорінник траунштейнера (Dactylorhiza traunsteineri (Sat) Soo).
В окремих місцях заповідника на кам'яних розсипах є зволожені ділянки, невеликі залишки верхових сфангових боліт, де зростають: водянка чорна (Empetrum nigrum L.), брусниця (Rodococcum vitis idaea(L)Avror),журавлина звичайна (Охуcoccus palustris Pers.).
Природний заповідник «Горгани» представляє велику цінність для збереження, відтворення і вивчення рослинних угрупувань не тільки Горган, а й всього рослинного розмаїття Карпат.
З метою охорони та відтворення рослинного світу в заповіднику ведеться велика робота з інтродукції рідкісних та зникаючих видів. Зокрема, арніки гірської(Агпіка montana), тирличу жовтого (Gentiana lutea), рідкісних видів із родини зозулинцевих (Orchidaceae).
РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА "ГОРГАНИ"
Природний заповідник "Горгани" створений не тільки для збереження генофонду, але є об'єктом для проведення наукових досліджень та екологічного виховання. Дослідження проводяться за програмою "Літопис природи", а також в таких напрямках:
лісівничий - вивчення структури та динаміки природних та похідних дерево станів, їх і стійкості та процесів природного відновлення;
ботанічний - інвентаризація заповідника, охорона і відновлення рідкісних видів рослин;
зоологічний - інвентаризація фауни, картування місць поширення видового складу;
фенологічний спостереження за фазами сезонного розвитку деревних та чагарникових порід, трав'яним покривом, тваринним світом та явищами природи.
Природоохоронна пропаганда - складова частина роботи заповідника з екологічної освіти населення, з охорони та пізнання природи Карпат. Для проведення екопросвітньої роботи використовують екскурсійні маршрути, науково - пізнавальні стежки, аншлаги, інформаційні стенди та ін.
Екологічна пропаганда в заповіднику включає такі традиційні заходи: проведення екскурсій, лекцій, бесід, конкурсів, виступів у засобах масової інформації, в навчальних закладах, трудових колективах, випуск і розповсюдження буклетів, листівок, створення відеофільмів.
З метою привернення уваги громадськості до проблем заповідних терито-рій проводяться екологічні акції "Марш парків", "День довкілля", "День Землі".
ВИСНОВКИ
Територія природного заповідника має типову для району Горган геомор-фологічну будову, структуру рослинного покриву та характерний тваринний світ. Вона представляє собою велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття Горган, зокрема, та Українських Карпат, в цілому.
Однак, сучасна територія заповідника, у зв'язку з порівняно невеликою площею в гірських умовах, не може повністю репрезентувати фізико-географіічний район Горган. Тому, для збільшення репрезентативності заповідника та покращення збереження біорізноманіття Горган у майбутньому, територію заповідника необхідно розширити за рахунок приєднання найбільш збережених суміжних з заповідником територій та ймовірного створення нових масивів (наприклад, масив гори Сивулі - 1819 м н.р.м.).
З метою підвищення біогеоценотичної репрезентативності заповідника "Горгани" та ефективності охорони ряду рідкісних, ендемічних та "червоно-книжних" видів необхідно розширити територію заповідника шляхом включен-ня до його складу нових територій. Така оптимізована територія повинна стати системою екологічних коридорів, які будуть забезпечувати вільне пересування хребетних тварин; а також з'єднюватися з іншими заповідними територіями (з масивом Карпатського біосферного заповідника на Свидівці та масивом Карпатського природного національного парку в Горганах) і в майбутньому створювати єдину природоохоронну мережу Українських Карпат , що має значно покращити загальний стан збереження біорізкоманіття.
За матеріалами лісовпорядкування та натурним обстеженням досліджено вплив господарської діяльності на санітарний та природоохоронний стан групи лісів прилягаючих територій. Виявлено цілий ряд негативних явищ, що спостерігаються внаслідок проведення певних видів рубок та інших лісогосподарських заходів.
Отож, приєднання територій природно-заповідного фонду, в першу чергу, та лісів групи Надвірнянського ДЛГ у природоохоронному плані цілком відповідають функціональним вимогам такого об’єкта природно-заповідного фонду, як природний заповідник.
На основі проведених досліджень розмежовано двохетапне розширення території.
Перший етап - за рахунок прилеглих до заповідника територій, до складу яких слід віднести природно-заповідні території, що розташовані поряд та однокілометрової охоронної зони. Територія заповідника оточена охоронною зоною (3852,8 га), яка має ширину 750-1000 м і включає суміжні території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону, а господарювання в охоронній зоні проводиться під його контролем.
Згідно з положенням про охоронну зону природного заповідника "Горгани", затвердженого розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації від 03.02.1997 року № 62, вона створена для захисту та зменшення негативного впливу на його природні комплекси факторів господарської діяльності на прилеглих територіях. Вона складається із земель лісового фонду Надвірнянського ДЛГ - 3300,6 га, в тому числі