Ще в далеку давнину люди звернули увагу на щорічні перельоти птахів. Це явище в житті природи справді дуже цікаве. З настанням осінніх холодів багато птахів, що жили влітку в наших лісах і на наших полях, зникають і з’являються інші, яких літом ми не бачили. А навесні зниклі восени птахи знову з’являться.

Перелітні птахи летять звичайно невисоко: великі види – не вище 1000 м, середні – не вище 300 м. Багато дрібних горобиних летить зовсім низько над землею. Висота польоту залежить від умов: птахи летять нижче при зустрічному вітрі, великій хмарності, у дощ і туман.

Багато птахів, щоб не заблудитися в польоті, особливо вночі, подають незвичайні звуки, кричать і навіть співають. Крім того, птах користується голосом як „ехолотом”. Своїм дуже тонким слухом птах уловлює звук, що відбивається від предметів. Тому він не наштовхується в темряві на дерева або скелі і, можливо, навіть визначає висоту над землею.

Учені вивчають перельоти птахів. Насамперед науці допомагають у цьому безпосередні спостереження. Влаштувавши кілька спостережних пунктів на морському узбережжі, де пролітають зграї птахів, можна встановити швидкість перельоту зграй, кількість птахів. Спостереженням встановлюють також строки прильоту навесні і відльоту восени. Крім того дуже добрі результати дає кільцювання птахів.

Перельоти птахів наука вивчає вже давно, але в цьому явищі природи є ще дуже багато недослідженого. Орнітологія – наука про птахів – будує свої висновки про перельоти на порівняння багатьох окремих спостережень. Спостерігати перельоти птахів і відмітити в них щось цінне для науки може кожний.