Гніздова біологія представників родини В'юркові

Родина в'юркові (Fringillidae). Одна із найбільш великих родин класу птахів, які налічують кілька сот видів, розповсюджених майже по всій земній кулі, крім Австралійської зоогеографічної області. Більшість представників родини в'юркові - це малі птахи з товстим дзьобом. Самці, як правило, яскравіші самок і дуже добре співають. В'юркові будують чашеподібні гнізда, які розміщують на деревах, кущах. Кладка складається із 4-7 яєць постійно голубого плямистого відтінку. Пташата мають ембріональне опушення. Ротова порожнина у них яскравого кольору. Більшість представників в'юркових вигодовують пташенят рослинною їжею, а також дрібними безхребетними. Багато видів виводять пташенят два рази в літо. В гніздовий період живуть парами, восени - постійно стадами. В'юрки добре адаптуються в неволі і багато із них тримають і розводять в неволі. В основному, це корисні птахи, які знищують шкідливих комах. Окремі види іноді приносять невелику шкоду, знищуючи цінне насіння, суцвіття та квітки деревних порід.

Зустрічається 32 види в'юркових. Деякі проживають тільки в зоні степів і пустель (пустельний снігур, пустельний в'юрок), частина видів населяють альпійський пояс гір (червоний в'юрок, гімалайський, сибірський), частина проживає в міських парках і садах (канареєчний в'юрок, коноплянка). Більшість із них лісові птахи.

4.1 Видовий склад Fringilla Передкарпаття.

№ п/п | Ряд | Родина | Рід | Вид

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | щиглик carduelis | щиглик звичайний carduelis carduelis

2 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | зяблик fringilla | зяблик європейський fringilla coelebs L.

3 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | чиж spinus | чиж spinus spinus L.

4 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | коноплянка CANNABINA | коноплянка cannabina cannabina L.

1 | 2 | 3 | 4 | 5

5 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | в'юрок Fringilla | в'юрок Fringilla montifringilla L.

6 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | канареєчний в'юрок Serinus | канареєчний в'юрок Serinus serinus L.

7 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | зеленяк Chloris | зеленяк Chloris chloris L.

8 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | чечітка Acanthis | звичайна чечітка Acanthis flammea L.

9 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | чечітка Acanthis | біла чечітка Acanthis hornemanni Holb.

10 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | коноплянка cannabina | гірська коноплянка Cannabina flavirostris L.

11 | Горобиноподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | чечевиця carpodacus | звичайна чечевиця carpodacus erythrinus Pall.

12 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | чечевиця carpodacus | Сибірська чечевиця Carpodacus roseus Pall.

13 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | смеречник pinicola | смеречник pinicola enucleator L.

14 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | шишкар loxia | Сосновий шишкар Loxia pityopsittacus Borkh.

15 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | шишкар loxia | Ялиновий шишкар loxia curvirostral.

16 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | шишкар loxia | Білокрилий шишкар Loxia leucoptera Gm.

17 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | снігур pyrrhula | Снігур Pyrrhula pyrrhula L.

18 | Горобцеподібні passeriformes | в'юркові Fringillidae | костогриз coccothraustes | костогриз Coccothraustes coccothraustes L.

4.2. Гніздова біологія представників родини В'юркові

Шишкар ялиновий

Loxia Curvirostra L.

Маса до 50г. Краї дзьоба перехрещуються (заходять один за другий). У дорослих самців загальне забарвлення тіла червоне. На спині помітні бурі поздовжні плями. Надхвістя і задня частини черева сірі. У самки загальне забарвлення зеленувато-жовте. Молоді птахи бурі, з темними плямками на задній частині спини і передній частині спини. Спина з зеленуватим відтінком. Пізніше в забарвленні з'являються червоний і жовтий кольори (перехідне вбрання).

Поширені в хвойних рівнинних і гірських лісах Європи, Південно-Західної Африки, Кавказу, Середньої, Центральної і Східної Азії, Сибіру, Північної Америки. Птахи осілі, почасти кочові. На Україні гніздові й кочові птахи гірських лісів Криму і Карпат. Залітають під час осінньо-зимових кочувань і в інші райони. І в період гніздування і під час кочувань тримаються в хвойних, переважно ялинових лісах, на високих деревах. У природі їх визначають за характерною формою дзьоба і забарвленням. Підвішуються на кінцях гілок і вилущують із шишок насіння; тримаються зграйками. Позивні крики в польоті - гучне "гіпп-гіпп", коли сидять - "тьок", "тьок" або "ціррр". Спів складається з гучних свистячих звуків, які чергуються з тихим щебетанням. Можуть співати і самки, але тихіше і набір звуків менший. Самці токують на верхівках дерев (бігають і кружляють по гілках).

Живляться переважно насінням ялин та інших хвойних дерев, рідше бруньками кленів, верб, тополь. Урожай або неврожай шишок хвойних призводить до місцевих або дальніх кочувань у пошуках їжі.

Їдять також комах. Гніздяться в різні пори року, переважно в кінці зими, коли в шишках ще багато насіння. Гнізда будують з тоненьких гілочок, стеблинок, вплітають у стіни мох і лишайники, вимощують мохом, шерстю, пір'ям. Розміщують гнізда в гущавині гілок, частіше біля стовбура, щоб захистити їх від зимової негоди. Яйця блідо-зеленувато-голубі, з бурими і червоно-бурими плямками і крапками. Кладка з 3-4, рідше 5 яєць, в усі пори року, але найчастіше в кінці лютого - в березні, квітні, іноді навіть у січні. Насиджує самка, 14-16 днів. Самець увесь час годує її. Пташенята залишаються в гнізді 2 тижні. Вилуплюються з яйця з прямим дзьобом, але через 3 тижні його краї перехрещуються. Після закінчення