Птахи красиві, дуже декоративні, знищують багато насіння бур'янів. Можуть завдавати невеликої шкоди фруктовим деревам, скльовуючи бруньки. Але шкода ця незначна; снігурів слід охороняти.

Білокрилий шишкар

Loxia leucoptera Gm.

Відрізняється від двох попередніх видів меншими розмірами і двома широкими білими смугами на крилах. В Україні — досить рідкісний залітний зимовий птах північних областей.

ЩИГЛИК, АБО МАЛЬОВАНЕЦЬ

CARDUELIS CARDUELIS (L.)

Птахи трохи більші за чечіток. Маса до 20 г. У дорослих самців тім'я, лоб і горло червоні. Решта оперення голови чорна. Спина і поперек бурі, груди і тіло з боків жовтувато-бурі, підхвістя біле. Самка схожа на самця, але всі кольори оперення тьмяніші. У молодих птахів немає червоного і чорного кольорів на голові. На спині, боках, грудях і волі бурі плями.

Поширені майже по всій Європі, крім північних областей (до широти Ленінграда), в Північній Африці, Малій і Центральній Азії, помірній смузі Сибіру, на схід до Іркутська. Птахи осілі і кочові. На Україні гніздові, осілі і кочові птахи всіх областей.

Улюблені місця — сади, парки, полезахисні смуги, острівні переліски в степовій зоні, заплавні ліси, але завжди на узліссі, на галявинах, де є зарості бур'янів, насінням яких щиглики живляться.

У природі визначаються за яскравим, характерним забарвленням і голосом. Характерний позивний звук — «чі-і-віт». У польоті весь час щебечуть «піть-піть-піть». Пісенька самця не складна, але приємна, мелодійне щебетання, яке закінчується протяжливими свистячими звуками. Живляться переважно насінням різних трав'янистих рослин, у тому числі багатьох бур'янів, але навесні і влітку охоче їдять комах. Пташенят вигодовують теж комахами.

Гніздовий період починається у квітні. Гнізда у вигляді ретельно сплетеної чаші, із стебел різних трав'янистих рослин, моху, вимощені пухом і кінським волосом, на деревах, часто на акаціях, лоху, гледичії на інших колючих породах дерев. Повна кладка з 4—5 зеленуватих, з темними плямами яєць, двічі на сезон — у травні і в кінці червня. Насиджує тільки самка, 13—14 днів. Пташенята залишаються в гнізді 14—15 днів. Восени збираються великими зграями і кочують по полях, узліссях, шукаючи зарості бур'янів.

Птахи корисні і декоративні. Потребують ретельної охорони.

КОНОПЛЯНКА

CANNABINA CANNABINA (L.)

Маленькі птахи. Маса 20 г. У дорослих самців яскраво-червоний лоб і верхня частина голови. Забарвлення спини і попереку коричневе, з буруватими поздовжніми рисками. Воло й груди червоні, черево бурувато-жовте, підхвістя біле. Самки не мають у забарвленні червоного кольору, низ тіла з буруватими плямками. Молоді птахи схожі на самок. На перах хвоста і крил жовтуваті облямівки.

Поширені майже по всій Євразії, крім Крайньої Півночі і південних тропічних країн, у Малій Азії і-Північній Африці. Птахи перелітні, зимують на півдні Європи, Азії, і в Північній Африці.

На Україні гніздяться майже по всій території. Тримаються в чагарникових заростях, на узліссях, у парках і садах населених пунктів, полезахисних смугах, байрачних і заплавних лісах.

У природі цих птахів упізнають за характерним червоним забарвленням голови самців. У гніздовий період тримаються парами або невеличкими зграйками. Під час польоту, а іноді і на землі чути дуже характерне «тюкання»: «тюк-тюк-тюк» або «тю-тю-тю-тю». Пісня самців дзвінка, мелодійна, зі свистячими, подібними до флейти, звуками і щебетанням. Часто співають, сидячи на телефонних проводах, кущах, живоплотах. Живляться переважно насінням різних трав'янистих рослин, навесні і влітку також комахами; ними ж вигодовують пташенят.

На місцях гніздування з'являються в березні. Гнізда у вигляді кошиків, сплетених зі стебел трав, корінців, вимощені пір'ям, шерстю кінським волосом, на кущах і невисоких деревцях, як правило, низько над землею. Повна кладка з 4—6 білуватих, з червоно-коричневими плямками і рисками яєць двічі за сезон, у квітні — на початку травня і в червні — на початку липня. Осінній переліт у вересні — жовтні.

Корисні і декоративні птахи потребують охорони.

Зяблик (зяблик)

Fringilla соеlеbs L.

Один з найбільш поширених наших співочих птахів. Мало обережний, підпускає до себе і близько, і тому його можна добре роздивитись і без бінокля. Завбільшки з горобця. Впадають у вічі досить широкі білі смуги впоперек темно-бурих крил і по краях хвоста, які добре видно як у сидячого птаха, так і в польоті. Самець має червонувато-коричневі груди, каштанову спину, зелене надхвістя, голубувато-сіру голову з чорним лобом, голубуватий дзьоб; самка вся сірувато-бура. По землі пересувається легкими стрибками. Оселяється а лісах різного типу, парках, садах. Легко визначається в природі й по голосу — дзвінких і різких звуках «пінь-пінь-лінь...», які трохи нагадують велику синицю, але вимовляються неквапливо і не закінчуються тріскучою треллю «тарарах», іноді зяблики “рюмлять” — «рю...рю... рю...». Пісня являє собою голосну мажорну трель, що поступово прискорюється і закінчується дуже характерним “розчерком”: “фью-фью-фью-ля-ля-ля-ді-ді-ді-ві-чіу”. Співаючи, самець відкидає голову трохи назад і злегка розкриває крила. В Україні — звичайний гніздовий птах в усіх районах, де є деревні насадження; подекуди численний; в Чорноморському заповіднику — звичайний зимуючий; нерідко зимує і з інших регіонах республіки.

Чиж

SPINUS SPINUS (L.)

Маленькі птахи. Маса до 14 г. У дорослих самців забарвлення верхньої частини тіла зелене, з темними поздовжніми рисками. На голові зверху чорна «шапочка». Низ тіла жовто-зелений, з поздовжніми темними рисками по боках. У самок немає чорної «шапочки»,